Лише електронна версія
Чому я більше не боюся консультацій психотерапевта
Автор живе в штаті Віргінія, США.
Отримання потрібної мені допомоги не було ознакою хвороби чи невдачі.
“Тобі слід поговорити з психотерапевтом”.
Ця порада неабияк здивувала мене. Я просто розказав своєму близькому другу, який стрес у мене, нещодавно повернувшегося місіонера, викликають участь у престижній програмі, підтримання стосунків і побачення. Я ніколи не думав про терапію, я відчував, що розмовляти з психотерапевтом треба лише людям, які мали великі проблеми або які були надто слабкі, щоб самостійно подолати свої труднощі. Добре, що мій друг розповів мені, що й він звертався до психотерапевта, тому і я почав задумуватися над цим.
Невдовзі моя тривога посилилася. Після безсонних ночей, коли я відчував занепокоєння, я вирішив записатися на прийом. Мене непокоїло, що інші люди можуть сказати чи подумати, дізнавшись, що я ходив до психотерапевта, але на той час моя тривога настільки впливала на мою здатність діяти, що я таки пішов.
Подолання тривоги
Під час прийому психотерапевт ставив мені безліч запитань, які допомагали мені самому на них відповісти. Психотерапевт не підказав мені ніякого магічного рішення для моїх проблем. Він також не поставився до мене як до якогось недоумкуватого---він вже бачив безліч людей з проблемами, подібними до моєї. Я відчував, наче це я прийшов до лікаря. Він був досвідченим фахівцем у діагностуванні цієї проблеми і зумів навчити мене, як попереджати виникнення стану страху і позбуватися його.
Разом з іншими порадами психотерапевт запропонував мені записувати свої почуття й думки у щоденник. Це стало величезною допомогою у подоланні мого страху. Я також робив фізичні вправи, проводив час з друзями й сімʼєю, у мене було здорове харчування (або настільки здорове, наскільки його може забезпечити собі парубок-студент коледжу, який сам собі готує їжу), вивчав Писання, відвідував церковні збори і молився.
Після кількох зустрічей з психотерапевтом у мене відбулося дві зміни: по-перше, тепер я по-новому, правильніше дивився на свої страхи, на самого себе та інших людей; по-друге, я відчував, що в мене є корисні інструменти, які я міг би використати у майбутніх ситуаціях, що викликатимуть тривогу. Я не повністю позбувся тривоги, але відчув, що зможу боротися з нею краще, якщо вона охопить мене знову. Після цього у мене вже не було необхідності ходити до психотерапевта, але якби у мене й виникла в цьому потреба, я б уже цим не переймався, бо дізнався, що немає підстав мовчки страждати або відчувати незручність, прагнучи професійної допомоги у питаннях, що стосуються психічного здоровʼя.
Позбудьтеся стереотипів
На жаль, існує безліч стереотипів стосовно підтримання психічного здоровʼя, однак це, можливо, тому що дехто не розуміє, що зустріч з психотерапевтом мало чим відрізняється від лікування будь-якої іншої фізичної хвороби. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Якби у вас був апендицит, Бог очікував би, що ви попросите благословення священства і знайдете найкращих лікарів для надання медичної допомоги. Це стосується і психічних розладів. Наш Небесний Батько сподівається, що ми щиро скористаємося всіма чудовими дарами, які Він надав у цей славетний розподіл”1.
Проблеми, що стосуються психічного здоровʼя, також ще й приховуються. Про них так легко не поговориш, як про застуду чи перелом якоїсь кістки. Але вони є такими ж поширеними. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоровʼя багато людей, у яких є серйозні проблеми з психічним здоровʼям, не отримують лікування: від 35 до 50 відсотків у розвинених країнах і від 76 до 85 відсотків у країнах, що розвиваються2.
Отримання потрібної вам допомоги не є ознакою хвороби чи невдачі. Небесний Батько хоче, щоб ми були здоровими---і психічно, і фізично,---і дав нам багато “чудових дарів”, аби допомогти нам справлятися з психічними та емоційними труднощами земного життя, серед них:
Нам хотілося б завжди вміти розвʼязувати всі проблеми, повʼязані з психічним здоровʼям у цьому житті, але зазвичай не існує якогось простого, універсального рішення для всіх і для всього. Однак, якщо ми все робимо, аби самим собі допомогти, використовуючи інструменти, дані Небесним Батьком, то Спаситель допомагатиме й нам легше буде нести свої тягарі (див. Мосія 24:15), і за наші старання ми будемо благословенні мати силу й надію.