Благословення самозабезпечення
Від свідчення про десятину до храмових завітів
Для Теда і Керол Хаятт духовні аспекти церковної ініціативи із самозабезпечення пов’язали їхнє життя з вічністю.
Керол Хаятт ніколи не забуде дня, коли єпископ попросив її вести заняття із самозабезпечення, присвячені особистим фінансам. Разом з чоловіком Тедом вони щойно повернулися до активності в Церкві після 42 років відсутності, й вона від природи була сором’язливою.
Керол знала свого єпископа Тодда А. Джосі з того часу, як він був хлопчиком. Кілька десятків років тому він відвідував її заняття недільної школи.
“Знаєте, єпископе,—відверто сказала вона йому після того, як вони з Тедом знову почали ходити до церкви,—я не хочу виступати. Я не хочу служити в покликанні. Я просто хочу ходити до церкви”.
Але через два роки єпископ сидів у домі Хаяттів і говорив про церковну ініціативу із самозабезпечення—те, про що сестра Хаятт ніколи не чула. Розповівши про ініціативу, єпископ попросив її провести 12-тижневий курс, присвячений принципам успішного ведення фінансів. Потім він дав їй примірник підручника Особисті фінанси для самозабезпечення.
“Я не знаю, чому погодилася,—згадує сестра Хаятт.— Мені страшно бути серед людей, яких я не знаю—і уявіть, що один вечір на тиждень упродовж 12 тижнів я буду проводити з членами Церкви, які безсумнівно були більш сильними в євангелії, ніж я. Я не знала, чи буду в змозі допомогти їм”.
“Це пролунало, як грім”
Єпископ Джосі не був здивований, що сестра Хаятт прийняла доручення, незважаючи на вагання. За його словами, під час зборів комітету із самозабезпечення в Форест-Гроу, шт. Орегон, США, які відбулися незадовго до того: “Мені на думку спало, що сестра Хаятт потребує благословення—вести заняття групи з особистих фінансів. Це пролунало, як грім”.
Єпископ Джосі сподівався, що ведення цього класу допоможе сестрі Хаятт подолати великий камінь спотикання на шляху її духовного розвитку—сплату десятини. “Коли того вечора я їхав додому,—розповідає він,—я мав сильне духовне відчуття, що по завершенні цього курсу сестра Хаятт зрозуміє, чому важливо платити десятину”.
Хвилюючись, що не дуже добре підготовлена, сестра Хаятт почала проводити заняття в жовтні 2017 року. Коли сестра Хаятт вела в класі обговорення про управління фінансами, складання бюджету і його дотримання, підготовку до важких часів, сплату боргів, вихід з фінансової кризи та інвестування на майбутнє, вона відчула себе впевнено в ролі ведучого, однак їй було незручно, коли вона думала про власний приклад.
Читаючи посібник під час підготовки до третього уроку, вона дізналася, що “самозабезпечення у фінансовій сфері” включає сплату десятини і пожертвувань1. Вона також дізналася, що основоположним принципом такого підходу є покаяння і послух2.
“Під час одного з уроків, який відбувся ближче до кінця курсу, я зізналася всім, що є, мабуть, єдиною в усій групі, хто не платить десятину”,—згадує вона. Те зізнання підштовхнуло до обговорення і надання підтримки з боку 13 членів її класу, які свідчили про благословення закону десятини.
“Я не знаю, чому мене так непокоїло раніше питання десятини, але я зрозуміла, що треба поставитися серйозно до того, щоб здобути свідчення про неї,—розповідає сестра Хаятт.— Коли я слухала підбадьорення від членів своєї групи та від чоловіка, Дух сказав: “Ти можеш це зробити!” Я здобула ще більшу віру, якої так потребувала, і зрозуміла, що буду кращим ведучим, якщо робитиму те, що прошу виконувати членів свого класу”.
Небесні отвори
Минуло кілька днів після 11-го уроку, і сестра Хаятт підійшла у церкві до єпископа Джосі, взяла його за руку й сказала, що готова жити за законом десятини. “Він так зрадів”,—каже вона.
Брат Хаятт, який ходив на заняття своєї дружини, також зрадів. Коли він сплачував десятину упродовж попереднього року, то заохочував і сестру Хаятт, нагадуючи їй про благословення, які вона так прагнула отримати. “Ми не увійдемо до храму, доки ти не платитимеш десятину”,—казав він.
26 травня 2018 року отвори небесні відкрилися і на Теда та Керол Хаятт пролилися такі благословення, про які вони навіть не мріяли кілька місяців тому, коли сестра Хаятт почала вести свої заняття. Того дня, за день до їхньої 58-ї річниці шлюбу, вони уклали завіти і були запечатані в Портлендському Орегонському храмі.
Хаятти описують те, що відбулося, як “чудовий день і дивовижні благословення”, за які вони завжди будуть дякувати. Сестра Хаятт додає, що вона також завжди буде вдячна за підбадьорення з боку чоловіка, натхненного єпископа і групу студентів, які, як вона вважає, допомогли їй більше, ніж вона допомогла їм. Аби виявити свою любов і підтримку, майже кожен член її класу прийшов на запечатування Хаяттів.
“Люди можуть здобути так багато завдяки ініціативі Церкви із самозабезпечення, особливо це стосується духовної складової,—каже сестра Хаятт.— Саме духовна складова робить її такою цінною. Для нас з чоловіком вона змінила нашу вічність”.