Молитва, яка привела нас до храму

Ісаак Утуту

Лагос, Нігерія

Ілюстрація Мартіна Сандерса

За кілька днів до запланованої поїздки нашого приходу до храму в Аба, Нігерія, єпископ зателефонував і попросив мене очолити групу. Я погодився, а вранці того дня, коли мали вирушити в поїздку, ми помолилися і сіли в автобус, щоб розпочати подорож.

У дорозі ми співали гімни. Безмежна радість наповнювала повітря. Нам усім було добре в нашій 10-годинній поїздці, але приблизно опівдні в автобусі сталася поломка, з якою ніхто з нас не міг справитися.

Я побіг до найближчої заправки і знайшов працівницю. Я запитав, чи вона не підкаже, де знайти механіка.

Вона відразу ж подзвонила двом механікам. Вони негайно приїхали і взялися до роботи. Механіки побачили, що ремені охолоджувача були деформовані. Вони працювали кілька годин і вичерпали весь запас своїх знань. Потім вони подзвонили іншому механіку.

Він мав упевнений вигляд, коли приїхав, і саркастично запитав: “Ну що там не так з ременями охолоджувача, які ви не змогли відремонтувати?”

Він трохи попрацював, а потім сказав: “Те, що тут сталося, важко пояснити”. Він узяв свої інструменти й пішов. Інші механіки продовжували шукати рішення, але ситуація здавалася безнадійною.

Я поглянув на наших святих і побачив сум майже на кожному обличчі. Поки я думав, що ж робити, у мене з’явилася ідея: “А чи ви молилися про вирішення проблеми?”

Я негайно скликав усю групу. Ми стали колом і помолилися Небесному Батькові, щоб Він дав механікам знання, якого їм не вистачало. Менше ніж через 5 хвилин один з механіків прийшов до мене.

“Ми все зробили!”,—сказав він, сяючи від радості.

Ми раділи і дякували Господу. Я невдовзі помітив, що інший механік був збентежений. Я намагався похвалити його, але він сказав: “Ви хочете похвалити мене за те, що ми шість годин лагодили один ремінь охолоджувача? Я полагодив два ремені охолоджувача, перш ніж прийти сюди. Те, що тут сталося, неможливо пояснити”.

Я сказав йому, що Бог втрутився, після того як ми помолилися.

“Ви про це молилися?”—запитав він.

“Так, хвилин 5 тому”.

“O, це чудово!”—сказав він.

Я заплатив механікам і вони пішли. Ми увійшли в автобус і продовжили свою подорож. Через кілька годин ми нарешті доїхали до храму, вдячні за те, що Небесний Батько чує наші молитви й відповідає на них.