Послання від апостола

Вересень 2019

Послання від апостола

Президент М. Рассел Баллард

Діючий Президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів

З виступу “An Epistle to the Saints of the Utah Salt Lake Area” (Послання до святих у Юті в районі Солоного озера), виголошеного 11 вересня 2016 року.

Я здіймаю свій голос, щоб попередити про деякі небезпеки, що підстерігають вас у цей час.

Апостол Павло підтримував зв’язок зі святими в давнину за допомогою листів або послань, які він посилав у різні філії, щоб передати свою любов, скерування і повчання. Оскільки я не можу особисто зустрітися з усіма вами, я усно звернуся зі своїм посланням, щоб передати любов, вдячність і повчання.

Святим у Коринті Павло писав: “Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа” (1 Коринтянам 1:1).

Мене також було покликано апостолом Ісуса Христа, і, будучи особливим свідком Господа, я свідчу, як і Павло у своїх листах, що Ісус Христос віддав Себе за нас і що Батько підняв Його з мертвих (див. Галатам 1:1, 4). Далі я свідчу, що Ісус Христос відновив Свою Церкву через пророка Джозефа Сміта у ці останні дні і що повнота єванелії та благословення, пов’язані з вічними завітами, доступні всім, хто буде вірити в Господа Ісуса Христа і йти за Ним.

Вітаючи вас, скористаюся словами Павла: “Божій Церкві, … посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, … благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа” (1 Коринтянам 1:2–3).

Мої брати і сестри, щоб підтримувати здоров’я нашого євангельського серця, нам потрібно регулярно здійснювати перевірку. Коли я в молитві просив допомоги з небес, то отримав для вас кілька рекомендацій, що допоможуть вам зберігати духовне здоров’я і силу.

Павло застерігав святих у свій час про духовні небезпеки, які їх підстерігали. Галатам він писав:

“Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!” (Галатам 1:6–8).

Як і Павло, я проголошую, що є ті “що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію”. Я б не виконав свій обов’язок, якби не здійняв голос, аби попередити вас про деякі небезпеки, що підстерігають у цей час.

Дві сили у Всесвіті

Мої брати і сестри, ніколи не забувайте, що існує дві сили у Всесвіті: одна запрошує вибирати правду й відчувати вічне щастя та радість, а інша запрошує обирати протилежне, приносячи сум і жаль. Наша доктрина навчає, що життя—це випробування, час, щоб побачити, яке запрошення ми приймемо.

Я нагадую вам про пророцтво Ісуса Христа стосовно останніх днів, у які ми зараз живемо: “Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних” (Maтвій 24:24). Нам сумно, коли ми бачимо, що навіть “вибрані” обманюються, як і застерігав Ісус.

Нещодавно я побував у невеликому гаю, де ростуть секвої, посаджені багато років тому в студмістечку Університету Бригама Янга. Мій друг пояснив, що секвоя—найбільше у світі дерево і що у дикій природі вона може сягати висоти 87 м. Секвоя може жити понад 3000 років.

Одне з дерев загинуло, і його необхідно було зрізати, залишивши пень як нагадування кожному перехожому, що колись тут стояло високе, величне дерево. Лісничий, який обслуговує студмістечко, хотів дізнатися, що саме погубило дерево, оскільки було очевидно, що секвоя не загинула через старість. Провівши дослідження, він визначив, що коріння, яке живило дерево, всохло через брак води.

Як це могло статися з огляду на те, що дерево пишно росло більше п’яти десятиліть? Лісничий дізнався, що водоносний горизонт, який живив невеличкий гай, перемістився. Це стало непередбаченим наслідком зведення нової будівлі на схід від гаю.

Як на мене—це чудова аналогія того, що відбувається, коли стійкі члени Церкви—“вибрані”, які за всіма ознаками мають стояти рівно й непохитно у вірі—духовно помирають.

Як і та секвоя, яка загинула, ці члени Церкви колись отримали своє духовне живлення з джерела живої води, запропонованого Ісусом Христом. Але з тієї чи іншої причини вони відійшли від джерела духовного живлення, і без того живлення їхній дух потьмянів, і згодом вони духовно загинули.

Що ми можемо робити, аби коріння, яке живить наш дух, завжди сягало джерела живої води?

Важливі звички

Господь вказав, які прості особисті звички допомагають нам укорінитися, укріпитися і мати завжди з Ним зв’язок. Такі звички, якщо втілювати їх зі щирим серцем і справжнім наміром, уникаючи лицемірства й обману, дадуть нам можливість стати непохитними послідовниками Господа Ісуса Христа.

Ці важливі звички включають те, що може легко забуватися у вирі напруженого життя, навіть коли ми займаємося такими хорошими справами, як отримання освіти, працюємо заради утримування сім’ї та беремо участь у різноманітному служінні в громаді та Церкві.

Ці звички такі: щодня щиро молитися, поститися з вірою, регулярно вивчати Писання і слова сучасних пророків та розмірковувати над ними, зробити Суботній день приємністю, приймати причастя зі смиренням і завжди пам’ятати про Спасителя, якомога частіше поклонятися в храмі й, останнє,—допомагати бідним та самотнім—як тим, хто поруч, так і по всьому світу.

Коли хтось перестає робити ці прості, однак важливі речі, вони відділяють себе від джерела живої води і дають Сатані можливість скаламутити свої думки забрудненими брехнею водами, що перекривають артерії вірності й виснажують дух, даючи йому хибне живлення. Гріх і провина затьмарюють розум, а це призводить до того, що багато людей зрікаються отриманих у минулому натхнень та одкровень і перестають бути наверненими до істин євангелії Ісуса Христа.

Я постійно про це думаю і знаю, що людина, яка не зосереджується на простих ученнях євангелії Ісуса Христа, згодом буде слухати хибних вчителів і пророків-самозванців та жити за філософіями світу. Ці хибні голоси закликають:

Захоплюватися мирськими багатствами.
Керуватися бажаннями, а не потребами, таким чином збільшуючи особистий борг.
Вдаватися до таких розваг і відпочинку, які відволікають від добрих євангельських справ.
Займатися справами, які заважатимуть належним чином дотримуватися Суботнього дня.
Продивлятися подкасти й сайти в Інтернеті, які викликатимуть питання й сумніви, в той же час не будучи достатньо чесними в інтелектуальному плані, аби адекватно й чесно подавати інформацію з Господнього ракурсу.

Допомагайте іншим знаходити відповіді

Я хочу переконатися, що ви розумієте цей важливий момент. Немає нічого поганого в тому, щоб ставити запитання або досліджувати нашу історію, віровчення та його застосування. Відновлення почалося з того, що Джозеф Сміт шукав відповідь на щире запитання.

Батьки, провідники допоміжних організацій, провідники Церкви (у тому числі вчителі семінарії та інституту), єпископи і президенти колів, коли хтось підходить до вас із запитанням або занепокоєнням, будь ласка, не відмахуйтеся від того запитання. Не кажіть тій людині, що не варто цим питанням перейматися. Не ставте під сумнів відданість цієї людини Господу і Його роботі. Натомість допоможіть їй знайти відповіді на запитання.

Мене непокоїть, коли мені розповідають, як щирі люди ставлять щирі запитання про нашу історію, віровчення або його застосування, а до них ставляться, ніби в них немає віри. Це не Господній шлях. Петро сказав: “Завжди готовими бу[дьте] на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас” (1 Петра 3:15).

Нам потрібно покращуватися у вмінні надавати відповіді на щирі запитання. Хоча ми, можливо, не можемо відповісти на кожне запитання про космос або про нашу історію, віровчення і його застосування, ми можемо надавати багато відповідей щирим людям. Коли ми не знаємо відповіді, то можемо пошукати її разом—спільне дослідження може наблизити нас одне до одного й до Бога. Звичайно, ми не завжди можемо знаходити задовольняючі відповіді на свої запитання. У таких випадках добре пам’ятати, що в релігії завжди залишається місце для віри. Іноді ми можемо дізнаватися, вивчати і знати, а іноді ми маємо вірити, довіряти та сподіватися.

Допомагайте людям, які мають запитання, зрозуміти, що Господь не вимагає від Своїх святих наявності вченого ступеня з історії та доктрини. Отже, нам не слід сподіватися, що батьки, провідники і вчителі матимуть відповіді на всі запитання. Навіть до Першого Президентства та Кворуму Дванадцятьох Апостолів належать люди з різним походженням та підготовкою, що допомагає ділитися широким спектром досвіду під час наших дискусій та обговорень.

Коли у мене виникає запитання, на яке я не можу знайти відповіді, то часто звертаюся до тих, хто може мені допомогти. Господь благословив Церкву наявністю досвідчених вчених і тих, хто присвятив усе своє життя навчанню, хто вивчав нашу історію та Писання. Ці вдумливі чоловіки й жінки надають контекст та історичну інформацію, аби ми краще розуміли своє священне минуле та сучасне застосування віровчення. Завдяки наданій ними інформації я краще підготовлений, щоб шукати проводу Святого Духа.

Церква віддано ставиться до прозорості в усьому й опублікувала дорогоцінні матеріали, аби надати новий аспект і запропонувати ще більше пояснювальної інформації до історії про Відновлення за допомогою веб-сайту з Паперами Джозефа Сміта і статтями в рубриці Євангельські теми на сайті ChurchofJesusChrist.org. Зараз настав чудовий час для вивчення історії та віровчення Церкви завдяки наявності великої кількості матеріалів та фахівців, які надають необхідну історичну інформацію та розуміння нашого минулого. Завжди моліться і дійте за спонуканнями Святого Духа, Який відкриває духовні істини.

Живіть відповідно до свого достатку

Мене непокоять деякі члени Церкви, які живуть не за статками, намагаючись не відставати від своїх сусідів. Ми припускаємося великої помилки, коли порівнюємо своє життя з тими, хто має велике багатство, забуваючи, що більшість з нас уже процвітає на землі. Будь ласка, будьте задоволені й насолоджуйтеся благословеннями, які ви вже отримали, замість того, щоби стати рабами нерозумного використання споживчого боргу. Ніколи не зволікайте зі сплатою десятини, і робіть щедрі пожертвування, щоб допомагати бідним.

Отримуйте задоволення від спілкування

Дехто з вас може бути перенавантаженим величезною кількістю заходів, у тому числі хороших. Будь ласка, будьте обережні, щоб не перенавантажити своїх дітей. Час від часу вимикайте соціальні медіа та інші відволікаючі пристрої, щоб посидіти й отримати задоволення від спілкування. Як я нещодавно навчав на генеральній конференції, регулярно проводьте сімейну нараду (див. “Сімейні наради”, Ліягона, трав. 2016, сс. 63–65).

Пам’ятайте, Господь радив нам знайти час, щоб “вгаму[ватися] і зна[ти], що Бог Я” (Псалми 45:11; див також Учення і Завіти 101:16).

Щоб постійно змушувати членів сім’ї чимось займатися й відволікатися від того, що є найважливішим, хтось завжди придумує щось нове—наприклад, новий додаток або гру, що спонукає молодих людей дивитися вниз, у свої смартфони, замість того, щоб бачити красу творінь у Божому прекрасному світі або навіть людину, з якою вони можуть познайомитися, ходити на побачення і укласти шлюб та з якою вони можуть мати реальні стосунки, що принесуть вічні благословення.

Люби ближнього свого

Я хочу дещо сказати про ваших друзів, сусідів, однокласників і співробітників, які не є членами нашої Церкви. Хоча ми відповідально ставимося до великого доручення й завдання, даного Господом: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Maтвій 28:19), ми шануємо і поважаємо свободу кожної людини думати й вірити—або не вірити—за її власним вибором.

Якщо сусід, колега по роботі або однокласник не цікавиться євангелією, ми завжди повинні й надалі простягати руку дружби. Наша любов до них не повинна бути обумовленою; вона має бути щирою і безоглядною.

Наші діти найкраще навчаються на прикладі батьків і провідників. Давайте добре обдумувати все, що ми кажемо про інших, і те, як ми ставимося до наших ближніх. І пам’ятайте, ми маємо право не погоджуватися, але ми не повинні ставати сварливими.

Ісус навчав: “Люби свого ближнього, як самого себе” (Maтвій 19:19). Якщо ми Його учні, то повинні застосовувати християнську вихованість і доброту до всіх, з ким зустрічаємося, у тому числі до тих, хто прийняв рішення відійти від Церкви.

Об’єднаймося ж з усіма людьми доброї волі в кожній хорошій справі та залучаймо ж їх до нашого кола друзів і знайомих. Давайте щиро вітати їх у наших каплицях і на заходах приходу.

Мир і пророча порада

Моє апостольське послання до вас завершується свідченням: якщо ви уважно обміркуєте пророчу пораду, то побачите, що ваше духовне підживлююче коріння простирається до “джерел[а] тієї води, що тече в життя вічне” (Іван 4:14). Ви не помрете духовно, як та прекрасна секвоя; натомість я свідчу, що ви матимете більше миру, радості й щастя у своєму житті, прийнявши Ісуса Христа і служителів, яких Він покликав, і живучи за Його євангельським планом. Якщо люди й народи не повернуться знову серцями до Бога і Його вчень та плану, ми неодмінно постанемо перед наслідками, про які зазначено в Писаннях.

Мої улюблені брати і сестри, нам доручили готувати Церкву і себе до тих днів, які неодмінно настануть, якщо люди у світі й надалі не зважатимуть і відкидатимуть Бога, Небесного Батька, і Його Улюбленого Сина, Ісуса Христа. У Писаннях чітко вказані наслідки непослуху Богові.

Ми любимо вас. Мій привілей—попросити Небесного Батька благословити вас. Нехай у вас буде мир. Нехай радість живе у ваших серцях. Майте сміливість покаятися, якщо є така потреба. Якщо у вашому житті відбувається щось не дуже хороше, нехай Господь благословить вас сміливістю покаятися і змінитися, починаючи з сьогоднішнього дня. Нехай Господь дає вам сили повернутися серцем до Нього, любити Його і служити Йому, аби ви безпечно продовжували рухатися земним життям, готуючись до того дня, коли опинитеся в обіймах нашого Небесного Батька та Його Улюбленого Сина.

Як особливий свідок Христа я свідчу вам, що знаю, що Ісус є Христос. Він—Син Божий. Те, про що я казав,—істина, і я сподіваюся, що ви отримаєте моє послання в тому дусі, в якому я його виголошував. Я свідчу, що це—Церква Ісуса Христа.

Нехай Господь вас благословить, мої брати і сестри, коли ми робимо все можливе, аби підготуватися до того дня, коли Спаситель і Викупитель світу знову прийде як Господь і Цар.