Самаряни біля ліфта
Ілюстрація Анни Годеассі
Коли одна сім’я в моєму приході розмістила на Facebook фотографії того, як вони застрягли на 2 години в ліфті, я думала, що це мене не стосується. Аж допоки це не сталося зі мною.
Я залишила мобільний телефон вдома, тож стукала у двері ліфта й кликала на допомогу. Я також молилася. Невдовзі кілька юнаків мене почули і, подібно до доброго самарянина, викликали аварійну службу. Потім вони сказали, що живуть у квартирі 38, і пожартували, що коли я вийду з ліфта, то можу принести їм якесь пригощення на знак подяки.
Вони пішли, а мені було важко заспокоїтися. А якщо аварійна команда не приїде? Я знову помолилася. Я знала, що невдовзі чоловік має повернутися додому з роботи, і він не знатиме, де я.
Я знову почала стукати. У щілину в дверях ліфта я побачила, що повз проходять люди. Я покликала їх і запитала, чи не можуть вони подзвонити моєму чоловікові й розповісти йому про мою ситуацію. Вони це зробили, і я змогла заспокоїтися. Тепер мій чоловік знав, де я, і він неодмінно зробить усе можливе, щоб звільнити мене.
Я сиділа в ліфті приблизно годину. Нарешті приїхав працівник служби обслуговування ліфтів і звільнив мене. Він сказав, що ліфт затиснуло, тож йому треба було піднятися на верх ліфтової шахти, щоб запустити ліфт знову. Я подякувала йому за допомогу.
Пізніше того дня я пішла й подякувала своїх сусідів з 38-ї квартири. Я принесла їм приготовану власноруч їжу. Вони відповіли, що просто пожартували, але я була рада, що можу їм віддячити. Думаючи про той випадок, я тепер знаю, що пережила сім’я з мого приходу, і я вдячна за людей, які не пройшли повз мене, а зупинилися й допомогли.
Можливо, не знаючи цього, вони наслідували приклад Спасителя. Він не пройшов повз нас і не залишив. Він віддав Своє життя, щоб спасти нас від фізичної і духовної смерті. Завдяки цьому я буду намагатися наслідувати Його приклад і ніколи не проходити повз людину, яка потрапила в біду. Я вдячна за цей випадок, який несподівано допоміг мені більше цінувати Його і Його благословення.