Дорослій молоді
Я не досконала, … однак
Автор живе в Нідерландах.
Боротьба з перфекціонізмом допомогла мені краще зрозуміти Спасителеву Спокуту.
У книзі 3 Нефій 12:48 Ісус навчає: “Отже, Я б хотів, щоб ви були досконалими, саме яким є Я, або Яким досконалим є ваш Батько, Який на небесах”. Цей вірш з Писань завжди справляв на мене сильне враження, бо я боролася з перфекціонізмом усе своє життя. І яким би чудовим не було бажання робити все якнайкраще, перфекціонізм може завдавати великої шкоди. Довгий час, коли я припускалася помилки або навіть коли досягала успіху, у мене ніколи не було відчуття, що я достатньо хороша людина.
Вимагати надто багато від себе
Я завжди була дуже вимогливою до себе, особливо в старших класах школи. І часто я почувалася невдахою, бо намагалася одночасно зробити так багато справ, аби довести, що я достатньо хороша. Одного року я вирішила навчатися бальних танців, брати уроки музики і грати в ансамблі. Я думала, що мені потрібно робити все можливе, аби розвивати і вдосконалювати свої таланти. Але в певний момент мені довелося від усього відмовитися, бо через надмірне навантаження я більше не могла з цим справлятися. Я була дуже вимогливою до себе. Я почувалася невдахою, а провал був серед моїх найбільших страхів.
Я знаю, що не єдина, хто намагається подолати перфекціонізм. Є багато людей, які намагаються кожного дня робити все якнайкраще і занепадають духом, коли не виконують усього досконало. Але, якими б не були наші зусилля, ніхто на землі ще не був повністю досконалим. То як же ми можемо прагнути досконалості, якщо всі зусилля здаються марними? Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, дає відповідь: “Будьте досконалі—зрештою”1.
Бажання бути досконалим є хорошим, але воно може стати негативним, якщо ми дозволимо йому поглинути нас. Беручи до уваги все, що це життя вимагає у фізичному, розумовому, емоційному й навіть духовному аспектах, важливо, щоб ми не виснажилися, присвятивши всі свої сили винятково вдосконаленню. І ще більш важливо думати про те, що Небесний Батько просить від нас. Він не хоче, щоб ми витратили всі свої сили, роблячи надто багато.
У книзі Учення і Завіти 10:4 Господь навчав: “Не біжи швидше й не працюй більше, ніж маєш сили й засобів, наданих тобі, щоб ти зміг перекладати; але будь старанним до кінця”. Ми можемо застосувати це до свого життя. Небесний Батько хоче, щоб ми були щасливі, і ми будемо, якщо робитимемо те, що Він наказує нам робити, найкращим чином. Навіть якщо наші зусилля ще не зовсім досконалі.
Досконалість означає “завершеність”
Слово досконалий походить від латинського слова perficere, яке розбивається на такі частини: per- (“повністю”) і facere (“робити”). Тож досконалість насправді означає “завершеність”. І ми не можемо бути завершеними без Ісуса Христа (див. Мороній 10:30). Я думаю, що багато з нас вважає, що ми недостатньо хороші. Так і є! Тобто, ми не є такими без Христа. Як сказав Аммон: “Я знаю, що я ніщо; щодо моєї сили я слабкий; отже, я не буду вихвалятися собою, але я буду хвалитися моїм Богом, бо в Його силі я можу зробити все” (Aлма 26:12).
З Ісусом Христом ми завжди можемо намагатися ставати кращими, навіть настільки, щоб стати одного дня досконалими і завершеними, бо Він залагодить наші недосконалості. “Так, прийдіть до Христа, і вдосконалюйтеся в Ньому, і якщо ви відринете від себе всю безбожність і любитимете Бога з усією вашою могутністю, розумом і силою, тоді Його благодаті буде достатньо вам, щоб через Його благодать ви могли бути досконалими в Христі” (Mороній 10:32).
З роками я зрозуміла, що не до кінця розуміла значення Спасителевої Спокути для мене. Я думала, що маю бути бездоганною тут, на землі, і що я самотужки мала вирішити, як справитися з цим завданням. Але тепер я знаю, що ніколи не самотня. Якщо ми намагаємося зосередитися на Ісусі Христі й зберігати Його в своєму серці, наші слабкості перетворяться на силу—таким самим чином, як змінилися мої зусилля з подолання перфекціонізму. Я знаю, що недосконала. Однак Христос може допомогти нам подолати наші слабкості, гріхи, труднощі або страхи. Він розуміє нас і знає, як допомогти. Я сподіваюся, що всі ми відчуємо на собі Його безмежну любов. І зрозуміємо, що хоча ми зараз недосконалі, проте, якщо будемо намагатися йти за Ним, то одного дня станемо такими.