Ісус Христос: Джерело нескінченної радості

Грудень 2019

Ісус Христос: Джерело нескінченної радості

Старійшина Девід А. Беднар

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

З виступу “That They Might Have Joy” (Щоб вони могли мати радість), що прозвучав на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 4 грудня 2018 р.

Кожен член Господньої відновленої Церкви, який намагається пам’ятати і шанувати священні завіти й дотримуватися заповідей, може отримати дар нескінченної радості.

Нещодавно я був на надзвичайно духовних зборах свідчень і уважно слухав, як одна віддана сестра проголосила: “Я відчуваю велику радість завдяки Батьковому плану спасіння”.

Для мене відразу ж було очевидним, що та жінка не просто промовляє знайомі слова. Світло, яке сяяло в її очах, піднесена інтонація голосу, сяюче, сповнене спокою обличчя—уся її зовнішність були підтвердженням істинності сказаних слів. Вона була сповнена радості. Вона випромінювала радість. Дійсно, вона ставала більше подібною до Спасителя і мала образ Його у виразі свого обличчя (див. Алма 5:14), а це означало мати більше радості.

Її вияв віри змусив мене згадати слова кількох знайомих гімнів:

Нам з Богом радісно іти

У ці останні дні¹.

Вперед, святі, вам випало іти
До важких перемог. …
Позбутись треба марноти,
Якщо в Сіон прямуєш ти.
І хай звучить в серцях у нас:
“Все гаразд! Все гаразд!”2

Я повен сил, ясних надій,

Живе, живе Спокутар Мій!”³

А о цій Різдвяній порі ми співатимемо:

“Втішну новину великої радості я несу

Вам і всім людям”⁴.

Світе, зустрінь свого Творця!
Царя свого прийми! …
Радіє вся земля,
І всі святі співають гімн,
На честь свого Царя5.

З того часу як Президент Рассел М. Нельсон став президентом Церкви, він часто звертався до людей усього світу із запрошенням, яке містить таке обіцяння радості: “Наше послання світові просте й щире: ми запрошуємо всіх Божих дітей, які по обидва боки завіси, прийти до їхнього Спасителя, отримати благословення святого храму, мати нескінченну радість і підготуватися до вічного життя”⁶.

Якою ж саме є та радість, про яку ми співаємо і навчаємо і яку, згідно зі своїм обов’язком, маємо запропонувати всім людям? І як вона досягається? Давайте зараз обміркуємо разом відповіді на ці два важливі запитання.

Що таке радість?

У звичайному словнику визначення радості є таким: “відчуття великого задоволення [або] щастя”⁷. На противагу, Путівник по Писаннях описує радість як “стан великого щастя, що походить від праведного життя”⁸. Цікаво, що наша євангельська перспектива допомагає нам зрозуміти, що щастя—це більше, ніж швидкоплинне почуття або емоція; натомість, це духовний дар і стан існування та становлення. Тому я сказав, що сестра, яка свідчила, була сповнена радості й випромінювала її.

Будучи мудрим і люблячим батьком, Легій навчав своїх синів, що сама мета земного життя полягає в тому, аби всі люди мали радість:

“Але дивись, усе було зроблене за мудрістю Того, Хто знає все.

Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість” (2 Нефій 2:24–25).

Адам і Єва підсумували важливі уроки, які вони засвоїли від Вічного Батька та завдяки власному досвіду. Адам проголосив: “Благословенне імʼя Бога, бо через мою провину мої очі відкрилися, і в цьому житті я матиму радість, і знову в плоті я побачу Бога” (Мойсей 5:10; курсив додано).

Єва сказала: “Якби не наша провина, ми б ніколи не мали сімені, і ніколи б не знали добра, і зла, і радості нашого викуплення, і вічного життя, яке Бог дає всім послушним” (Мойсей 5:11; курсив додано).

План щастя, підготовлений Батьком, дає можливість Його дітям отримати фізичне тіло й здобути земний досвід, обирати праведність за наявності зла і спокус, та допомагати Небесному Батькові у здійсненні Його величного плану шляхом достойного укладання шлюбу та батьківства⁹. Згодом, в час нашого воскресіння “дух і тіло ма[ють] зʼєднатися, щоб ніколи більше не розділятися, щоб вони могли отримати повноту радості” (Учення і Завіти 138:17; курсив додано).

Як здобути радість?

Я переконаний, що відмінність між праведною радістю й мирськими веселощами є повчальною і допомагає нам краще зрозуміти природу нашої радості. Радість настає тоді, коли ми виявляємо віру в Господа Ісуса Христа, гідно отримуючи священні обряди й укладаючи священні завіти і вірно шануючи їх та намагаючись стати глибоко наверненими до Спасителя і Його цілей. Веселощі—це результат “розваг”, “грайливих [і] часто галасливих дій чи мови” або приємних забавок¹⁰. День, проведений на атракціонах в Діснейленді—це веселощі. Гідна підготовка і участь у обряді причастя—це радість.

Радість насамперед стосується духовного; веселощі переважно стосуються мирського. Радість у першу чергу стосується того, що є тривалим; веселощі переважно стосуються того, що є тимчасовим. Радість у першу чергу є глибокою й насиченою; веселощі переважно є поверхневими. Радість у першу чергу є всеохоплюючою і повною; веселощі переважно задовольняють частково. Радість у першу чергу стосується земного і вічного; веселощі стосуються лише земного.

Як важливо для нас ніколи не переплутати або не проміняти вічної глибокої радості відданого учнівства на тимчасові й поверхневі веселощі.

Викупитель є основним і єдиним джерелом нескінченної і вічної радості. Пророк Яків свідчив: “Але ось, праведні, святі Святого Ізраїля, ті, хто повірив у Святого Ізраїля, ті, хто витерпів хрести світу і не зважав на його ганьбу, ті успадкують царство Боже, яке було підготовлене для них від заснування світу, і буде повною їхня радість назавжди” (2 Нефій 9:18; курсив додано).

Справжнє джерело радості

Завдяки плану Небесного Батька і Спасителевій Спокуті щире покаяння спонукає нас звернутися до Ісуса Христа, справжнього джерела радості, і покладатися на Нього. Будь ласка, добре обдумайте відповідь народа царя Веніямина на його вчення про Спасителеву Спокуту:

“І ось, сталося, що коли цар Веніямин закінчив промовляти слова, які були передані йому ангелом Господа, тоді він кинув оком навколо себе на безліч людей і побачив, що вони впали на землю через те, що благоговійний страх перед Господом зійшов на них.

І вони побачили себе в своєму власному тілесному стані, навіть нижчими за прах землі. І вони всі заволали в один голос, кажучи: О змилуйся, і приклади спокутуючу кров Христа, щоб ми могли одержати прощення наших гріхів, і наші серця могли бути очищеними; бо ми віримо в Ісуса Христа, Сина Божого, Який створив небеса і землю, і все інше; Який зійде до дітей людських.

І сталося, що після того, як вони сказали ці слова, Дух Господа зійшов на них, і вони сповнилися радості, одержавши прощення своїх гріхів і маючи спокій у свідомості, через надзвичайну віру, що її вони мали в Ісуса Христа, Який прийде” (Moсія 4:1–3; курсив додано).

Завдяки плану Небесного Батька і Спасителевій Спокуті послух спонукає нас звернутися до Ісуса Христа, справжнього джерела радості. Спаситель сказав Своїм учням:

“Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.

Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість” (Іван 15:10–11; курсив додано).

“І жодна людина не отримує повноти, якщо вона не дотримується Його заповідей.

Той, хто дотримується Його заповідей, отримує істину і світло, доки він не прославиться в істині і не пізнає все” (Учення і Завіти 93:27–28).

Завдяки плану Небесного Батька і Спасителевій Спокуті служіння спонукає нас наслідувати приклад Ісуса Христа, справжнього джерела радості. Нещодавно я прочитав висловлювання Кевіна Дж. Уортена, президента Університету Бригама Янга, про глибоку радість. Він сказав: “Я прийшов до розуміння того, що наш вічний розвиток вимірюється величиною радості від служіння”¹¹.

Алма молодший сказав своєму синові Геламану: “Я працював безупинно, щоб я міг приводити душі до покаяння; щоб я міг привести їх відчути смак надзвичайної радості, смак якої я відчув; щоб вони теж могли народитися від Бога і бути сповненими Святого Духа” (Алма 36:24; курсив додано).

Пригадайте, як радів Аммон, коли розповідав про свою місіонерську роботу серед ламанійців:

“Знай, моя радість повна, так, моє серце наповнене по вінця радістю, і я втішуся в моєму Богові. …

Знайте, скільки тисяч наших братів визволив Він від мук пекла; і вони приведені, щоб співати викупительну любов, і все це через силу Його слова, яка в нас, отже, хіба ми не маємо великої причини радіти? …

… Тож це і є моя радість і моя велика молитва подяки; так, і я буду складати дяку моєму Богові завжди” (Aлма 26:11, 13, 37; курсив додано).

Завдяки плану Небесного Батька і Спасителевій Спокуті труднощі й біди змушують нас звертати свій погляд (див. Iсая 40:26; Псалми 122:1–2) до Ісуса Христа, справжнього джерела радості. Чудова перспектива, яку відкриває відновлена євангелія, дає можливість засвоїти уроки, що готують нас до вічності за допомогою земних випробувань. Наші страждання і нещастя можуть бути “поглинут[і] радістю через Христа” (Aлма 31:38) і освячені нам на користь (див. 2 Нефій 2:2), “щоб [наші] діла бул[и] на користь [нашій] душі” (2 Нефій 32:9). Отже радість не підвладна часу і вона залишається з нами, як у хороші дні, так і в погані, завдяки знанню про план Батька і Спокуту Спасителя.

Віра в Господа Ісуса Христа, покаяння, послух, служіння і ставлення до труднощів, які ми маємо в земному житті, з огляду на євангельську перспективу—все це спонукає нас іти до джерела нескінченної радості—Ісуса Христа. Я запрошую вас визначити додаткові принципи, які нададуть нам можливості отримати цей важливий духовний дар радості, вивчати їх і з молитвою розмірковувати над ними.

Радісне обіцяння

Нескінченна радість не є благословенням, приготованим лише для невеликої групи обраних. Натомість кожен член Господньої відновленої Церкви, який намагається пам’ятати і шанувати священні завіти й дотримуватися заповідей, може отримати цей дар відповідно до Божої волі та Його розпорядку. О цій Різдвяній порі нехай кожен з нас намагається більше цінувати той надзвичайний дар радості. І завдяки цьому нехай кожен з нас почне дивитися новими очима і чути новими вухами, як “спів … звучить” “на честь свого Царя”, “Господ[а] і Пастир[я]”¹².

Я з радістю проголошую своє непохитне свідчення про живу реальність і божественність Господа Ісуса Христа.