2019
Хто завгодно, крім нього!
Грудень 2019


Хто завгодно, крім нього!

Зображення
women standing in snow

Ілюстрація Phil, i2i Illustration

Коли я почула про церковну Різдвяну ініціативу “Освіти цей світ” та про всесвітній день служіння, то подумала: “Яка хороша ідея. Я це зроблю”.

За кілька днів до всесвітнього дня служіння—1 грудня—у мене виникло відчуття, хто потребує моєї допомоги. Негайно ж я подумала: “Хто завгодно, крім нього!” Та людина упродовж років сильно ображала мене, але чим більше його ім’я не давало мені спокою, тим сильніше я розуміла, що думка прийшла від Духа.

Я поділилася цими думками зі своїм чоловіком, і він сказав, що мені буде корисно послужити тій людині. Однак мене надзвичайно вибивала з рівноваги думка про те, що треба буде допомагати саме тій особі. Я знала, що не зможу зробити це сама, тож молилася, аби мати силу і щоб хтось пішов зі мною. Пізніше я подзвонила сестрам-місіонеркам, і вони погодилися супроводжувати мене.

Настало 1 грудня, а я так хвилювалася, що у мене все тремтіло, поки я керувала автівкою. Ми разом помолилися, коли дісталися потрібної квартири. Я кілька разів глибоко вдихнула і постукала у двері. Той чоловік відчинив двері, однак здавалося, що він мене не впізнав. Я запитала, чи знає він, хто я. Він подумав, що я просто одна з сестер-місіонерок. Коли я сказала, хто я, він був здивований, однак йому було приємно, що я прийшла його провідати. Виник незручний момент, коли я сказала йому, що той день був всесвітнім днем служіння і що ми хочемо надати йому будь-яку необхідну допомогу.

Я розподілила завдання між місіонерками, і ми взялися за прибирання його квартири. Через кілька годин ми закінчили роботу й пішли. Лише по дорозі додому я зрозуміла, що сміюся й відчуваю радість. А потім мене пронизала думка, ніби хтось вилив відро холодної води: Небесний Батько забрав усю мою образу, біль, гіркоту й горе. Усе зникло! І я звільнилася від усіх страждань, що мучили мене роками. Небесний Батько благословив мене силою нарешті пробачити цю людину. Просто дивовижно, яку легкість я відчувала у серці.

Я така вдячна, що діяла за спонуканням допомогти тому чоловікові. Мій люблячий Небесний Батько знав, що мені необхідно було отримати такий досвід, аби я могла зростати і стати більше схожою на ту людину, якою Він хоче мене бачити.

Роздрукувати