Я зрештою визнала, що в мене депресія. Христос допоміг мені вийти з темряви

Ніфай Танґалін

Упродовж тривалого часу я заперечувала, що потребую допомоги, але Спаситель дав мені потрібну надію і світло.

Здавалося, темрява зʼявилася хтозна-звідки. Я почала відчувати тривогу і депресію стосовно всіх невирішених питань у моєму житті. Я втратила впевненість у собі, почала сумніватися у своїй вірі і список можна продовжувати. Здавалося, навіть невеликі незручності перетворювались на величезні проблеми, і моє нормальне життя раптом ставало катастрофічним.

Я відчувала, ніби вела внутрішню боротьбу з демонами у своїй голові.

Здавалося, що темрява поглинає мене. І оскільки ці почуття постійно погіршувалися, я почала запитувати себе: “А якби мене тут більше не було? Чи хтось би переймався?” І демони в моїй свідомості відповідали: “Ти лише пил у Всесвіті. Ніхто навіть не помітить, якщо тебе не стане”.

Ці думки паралізували мене страхом.

Але незважаючи на всі ці думки в моєму розумі, я діяла тверезо. Я спілкувалася зі своєю сім’єю так, ніби все було гаразд---через страх я сховала свої почуття подалі від інших. Я відчувала, що не в змозі розповісти про те, що коїлося в моєму розумі.

Також я заперечувала, що щось дійсно було не так. Я казала собі: “У мене не може бути депресії”. Я не хотіла визнавати, що потребувала допомоги. Я дуже боялася, що якщо люди дізнаються про мої думки і почуття, вони відштовхнуть мене або вважатимуть слабкою чи ненормальною. Мені було соромно, що я не могла вийти зі стану темряви.

Нарешті я визнала, що потребувала допомоги

Я продовжувала так жити, доки одного дня не знайшла втішення у словах старійшини Джеффрі Р. Холланда. Він сказав: “Якби у вас був апендицит, Бог очікував би, що ви попросите благословення священства і знайдете найкращих лікарів для надання медичної допомоги. Це стосується і психічних розладів. Наш Небесний Батько сподівається, що ми щиро скористаємося всіма чудовими дарами, які Він надав у цей славетний розподіл” (“Немов розбита посудина”, Ліягона, лист. 2013, с. 41).

Завдяки цьому зворушливому посланню я зрештою визнала, що постала перед реальністю психічного захворювання і що це не соромно шукати допомоги. Найважливіше те, що мені було нагадано: я не слабка і мене може бути зцілено.

Того вечора я промовила найщирішу молитву в своєму житті. Схлипуючи, я упокорила себе і вилила почуття свого серця Небесному Батькові. Я попросила Його про скерування, щоб знати, що мені слід робити.

Після тієї молитви я відчула спонукання поговорити зі своїм єпископом. Він був добрим і розуміючим---нічого іншого я й не мала очікувати. І він одразу ж допоміг мені відчути спокій і велике втішення від мого люблячого Небесного Батька. Він допоміг мені дізнатися, що Спаситель розумів усе, що я переживала, навіть якщо я не розуміла усього сама. Також він допоміг мені скористатися потрібними знаряддями.

Застосування всіх Божих знарядь

Я дізналася, що проблеми психічного характеру можуть бути полегшені завдяки вірі і, звичайно, зцілюючій силі Ісуса Христа, але таке зцілення іноді потребує залучення допомоги також з інших джерел. Я відчувала, що сила, надія і світло приходили як з духовних, так і з мирських джерел. Ось кілька практичних порад, завдяки яким кожного дня моє життя сповнюється світлом, і ви також можете ними скористатися:

Починайте і завершуйте день щирою молитвою---ставте конкретні запитання, шукайте скерування і висловлюйте подяку.
Знайте і приймайте те, що це нормально іноді бути сумними і плакати, лише не дозволяйте смутку поглинути вас! Поговоріть з гарним другом або рідною людиною, щоб отримати підтримку у важкі дні.
Коли лягаєте спати ввечері, пишайтеся собою за те, що прожили ще один день! Нагадуйте собі, що ви сильні.
Читайте Писання і виступи з генеральних конференцій або просто надихаючі книги із самовдосконалення, аби розвивати свій розум і свою віру в Ісуса Христа.
Щоб отримувати підтримку, будьте відкритими з близькими друзями, членами сім’ї або вашим єпископом. За необхідності він може допомогти вам знайти психолога.
Знайте, що немає нічого поганого в пошуку професійної допомоги! Професіонали можуть надавати потрібну допомогу, щоб навчитися долати стани, викликані психічними розладами, і контролювати їх. Я скористалася можливістю пройти безкоштовну психологічну програму в моєму університеті, і це дуже мені допомогло.
Не соромтеся піти до лікаря або приймати антидепресанти---це знаряддя, дані Небесним Батьком для нашого зцілення.
Займайтеся сімейною історією і виконуйте храмову роботу---це допомагатиме вам пам’ятати, що інші люди за завісою також моляться про ваше зцілення! Виступ старійшини Дейла Г. Ренлунда “Сімейно-історична і храмова робота: запечатування і зцілення” допомагає краще зрозуміти обіцяні благословення за виконання храмової роботи.

Не випускайте з виду світло Христа

Протягом тривалого часу я думала, що неможливо чути голос Духа або відчувати Божу любов у стані депресії. Я відчувала, ніби постійно плавала у безодні темряви. Але трохи проблиску світла від Спасителя допомогло мені утримати надію. І розповідаючи про свої переживання, я дізналася, що багато моїх друзів також борються з психічними розладами,---і ми змогли допомогти одне одному відчути, що ми не самотні.

Те, якою я була до того, як звернутися до Небесного Батька по допомогу, і якою я є зараз---це дві зовсім різні людини. Сьогодні у мене не було б тієї віри в Ісуса Христа й свідчення про Нього, якби не той період темряви, через який я пройшла. Я надзвичайно вдячна за світло, яке Він приносить у моє життя і яке допомагає мені долати демонів і страхи в моїй свідомості. Я знаю, що Він перетерпів усі наші страждання і досконало розуміє, через що ми проходимо (див. Алма 7:11–14), і я знаю, якщо ми з Ним, то можемо завжди зберігати надію і світло.