Одужання мого брата й любов Небесного Батька
Після нещасного випадку з моїм братом я зрозуміла, що маю Небесного Батька, Який любить мене.
Ілюстрація Діллін Марш
Моєму брату Єрко було 19 років, коли його збив п’яний водій. На щастя, за два тижні до цього друг Єрко пройшов курс надання першої допомоги. Він підтримував життя брата, доки бригада швидкої допомоги не забрала його до лікарні.
У більшості лікарень є лише один черговий невролог, але коли привезли Єрко, група неврологів проводила там особливу конференцію. Вони негайно ж надали йому допомогу.
Єрко провів у лікарні шість місяців, три з них у комі. Під час перебування Єрко в лікарні мама залишалася з ним з сьомої ранку до сьомої вечора кожного дня. Члени приходу й колу молилися й постилися за Єрко і давали йому благословення священства. Відповідь на наші молитви надійшла 1 січня 2011 року, коли він опритомнів. Члени Церкви продовжували відвідувати Єрко і допомагали нам піклуватися про нього, поки він лежав у лікарні. Вони були наче ангели-служителі у цей важкий час.
Сьогодні у Єрко все ще є певні фізичні проблеми, серед яких втрата короткочасної пам’яті. Але він ходить і може нормально підтримувати розмову. Лікарі не можуть у це повірити.
Я була в Товаристві молодих жінок, коли сталася ця аварія з Єрко. Кожного тижня ми повторювали: “Ми—дочки нашого Небесного Батька, Який любить нас”, але я неповною мірою розуміла значення тих слів. Після аварії я зрозуміла, що маю Небесного Батька, Який любить мене.
Храм є виявом тієї любові. Ми з Єрко були запечатані з нашими батьками, тож я знала, що якщо втрачу брата, то знову буду з ним. То було величезним втішенням для мене і моєї сім’ї.
Відразу ж після аварії, коли лікарі сказали нам, що Єрко проживе лише кілька годин, я щиро просила Небесного Батька врятувати його. Коли Єрко вижив, я хотіла служити на місії, щоб розповідати іншим про ті дива, які сталися з нами.
Історія про одужання мого брата стала благословенням для багатьох людей, яких я навчала під час служіння на місії в Перу. Коли я розповідала про те, що ми пережили, особливо людям, які перебували у важкій ситуації, це зворушувало їхні серця.
Ми часто не знаємо, чому відбувається щось важке у житті, але коли ми віримо в любов, яку має до нас Небесний Батько, то зрозуміємо, що згодом усе разом обернеться нам на користь (див. Римлянам 8:28).