Від конференції до конференції
Я люблю генеральну конференцію! Якщо багато естонських сімей живуть від Різдва до святкування середини літа, то наша сім’я живе від однієї генеральної конференції до наступної. Ми із радісним хвилюванням чекаємо на генеральну конференцію! Щойно генеральна конференція завершується, ми переглядаємо свої нотатки та розмірковуємо над ними. Ми обговорюємо наші враження і зазвичай помічаємо, що на конференції деякі теми повторювалися, і ми можемо використовувати їх для наших сімейних ігор протягом наступних шести місяців. Конференція—це чудовий час для розміковувань і постановки особистих цілей. Потім ми ще раз прослуховуємо всі виступи. За нашою традицією ми кожного ранку слухаємо сім’єю один виступ із генеральної конференції, а кожного вечора—читаємо Писання, які проходимо за планом у поточному році. (У 2020 році ми читаємо Книгу Мормона). Приблизно за місяць до генеральної конференції я особисто перечитую всі виступи з попередньої конференції. Десь у той самий час я починаю нагадувати нашим дітям, що наближається ще одна генеральна конференція. Це чудовий час поміркувати та з молитвою поставити запитання. Я завжди отримувала відповіді на свої запитання з виступів на генеральній конференції!
Ми маємо декілька традицій, пов’язаних з генеральною конференцією. Одна з них—щоденник конференції. Ми багато років вели записи в одному щоденнику. Кожен член сім'ї отримує нагоду написати та/або намалювати щось у щоденнику під час якоїсь сесії конференції. Чудово час від часу переглядати щоденник і дивитися, як ми зростаємо. Ще одна традиція—роздрукувати обличчя членів Першого Президентства та Кворуму Дванадцятьох Апостолів та прикріпити до них невелике завдання та пригощення. Коли хтось із них виступає, ми виконуємо це завдання або їмо пригощення. Слухання виступів завдяки цьому проходить набагато краще. Перед генеральною конференцію мама і тато завжди ідуть на побачення, щоб знайти ці пригощення та матеріали для завдань. Це теж дуже весела традиція! Час генеральної конференції—найособливіший сімейний час. Між недільними сесіями ми зазвичай ходимо на вулицю погуляти.
Під час кожної генеральної конференції ми також готуємо щось особливе для дітей—картинки на стінах, розмальовки, завдання щось знайти і таке інше. Для нас генеральна конференція триває 3 дні. Останню сесію ми зазвичай дивимось у понеділок вранці. В ідеалі всі члени сім’ї беруть участь в усіх сесіях (які їх стосуються), але ми нікого не примушуємо. Я, як мама, стаю набагато щасливішою, коли всі приходять і слухають. Я переконана, що добре слухати можна тільки серцем!