Як я готувалася до генеральної конференції
20 років тому я думала: Чи вже закінчилася ця конференція? “Гаразд, у мене все ще є час подивитися її”.
15 років тому я думала: “За тиждень до конференція я починаю болісно згадувати, що вже зовсім скоро мені доведеться просидіти 8 годин поспіль”.
10 років тому я думала: “Чи є ймовірність, що нам покажуть щось цікаве? Мені, в принципі, подобається президент Айрінг”.
8 років тому генеральна конференція стала частиною мого життя і я свідомо відкрила для себе справжнє джерело одкровення та духовної підтримки. Здається, це Ольга сказала, що можна молитися і заздалегідь просити Небесного Батька дати відповідь на ваше запитання. Але на справді я про це забула.
Але цього разу я вирішила проявити віру і заздалегідь ознайомитися із брошурою з підготовки до генеральної конференції. Там я, до речі, знайшла гарні ідеї. А потім я її просто загубила.
Я взяла іншу брошуру, поклала на тумбочку біля ліжка і вирішила не ховати у шухляду, а розмірковувати над своїми запитаннями кожного разу, коли бачитиму її.
Було б дуже цікаво поставити запитання, отримати відповідь та відчути, як Небесний Батько відповідає мені, тому що обіцяння були дуже конкретними та чіткими. Це здавалося навіть трошки незвичним. Чи дійсно я для Нього настільки важлива, що отримаю відповідь під час такого значного заходу?
Спочатку, звичайно, я почала з різних тем—образно кажучи, плаваючи на мілководді—але раптом мене осяяло: “Треба проявити віру и поставити найскладніші запитання, які тебе завжди турбують”. Знаєте, це означає запитання, які буквально вибивають землю у вас з-під ніг, на які ви хочете отримати відповідь тут і зараз, а інакше картина світу буде дуже суперечливою.
Я все з більшою й більшою серйозністю починала ставитися до своїх планів суворо дотримуватися настанов: молитися, записувати, розмірковувати та потім слухати конференцію. Це було важливо, адже я боялася не отримати відповіді й робила все, що було в моїх силах.
А що як я не отримаю відповіді? Тоді що мені робити з обіцяннями пророка?
І я зробила цей крок у невідоме—я дійсно повірила.
Я вірила, що все напевно спрацює.
Я мала лише три запитання: на перше я отримала відповідь одразу ж… Прямо посеред молитви біля тієї приліжкової тумбочки.
Я відчула, що вже знаю відповідь на це запитання, я просто намагалася копнути ще глибше. Після цього потоку думок я отримала гарні відчуття, що я вже достатньо шукала і маю всі необхідні знання під рукою, а також, що я роблю все, що повинна.
Але як це сталося? Ще навіть не настав час генеральної конференції. Чи можливо, що до цієї відповіді додасться ще щось? Але ж, друзі, просто послухайте! Відповідь була остаточною.
Відповідь на моє друге запитання прийшла за тиждень до конференції, коли я вивчала Писання. Відповідь була такою ясною, що я з легкістю поставила крапку у своїх роздумах. У той день я вже змінила свій підхід—замість очікувань я вирішила відкрити вуха. Це було чудо, адже я знала: мій Небесний Батько вже зі мною працював, і підготовка була у повному розпалі.
Третє запитання було найскладнішим, тому що стосувалося доктрини Церкви про початок життя на землі. Я вже тривалий час над цим розмірковувала. Я переймалася, я шукала відповідей і час від часу таки отримувала якісь крихітки та частинки. Іноді вони складалися в розпливчасту картину, а іноді—просто розсипалися вдрузки. В решті-решт я подумала, що зрозумію це тільки тоді, коли перейду через “завісу”.
Як я взагалі наважилася запитувати про таке зараз? На що я розраховувала? І я, звичайно ж, не хотіла призначати якісь крайні терміни, особливо моєму Богові.
Це була серйозна справа. Я почала слухати конференцію, сповнена великої надії (та бурхливих емоцій). Я отримала відповідь десь посередині конференції. Я отримала не все, але велику частину, яка допомогла зібрати докупи всі мої думки з цього питання та наповнити серце і розум свідченням, що все у цьому світі має сенс і що немає випадковостей, а Бог ніколи не помиляється. Він забезпечив для мене спосіб, у який я змогла прояснити питання, яке так довго мене непокоїло. Я була надзвичайно щасливою, тому що помітила не тільки логіку, але й красу цього моменту і Його рішення.
Тепер я сама все це усвідомила. Я дуже вдячна, що нам довірено таку священну можливість—чути живе слово Бога від пророків та отримувати особисте підтвердження від Духа. Це не сталося так, як я уявляла, але це точно сталося найкращим із можливих способів!