Лише в цифровому форматі: дорослій молоді
Як зробити так, щоб Бог був для нас понад усе, коли ми приймаємо важливі рішення у житті?
Коли ми постаємо перед величезною кількістю різних шляхів у житті, як нам зрозуміти, що ми саме на тому шляху, на якому хоче нас бачити Небесний Батько?
Ви колись відчували неспроможність прийняти якесь рішення? У такі моменти легко подумати: “А що, якщо я зроблю неправильний вибір і не виконаю того, що Небесний Батько призначив для мене у цьому житті?”
Нам часто кажуть, що Небесний Батько може скеровувати нас на нашому земному шляху, але як нам слідувати пораді президента Рассела М. Нельсона—робити такий вибір, “щоб Бог був понад усе у нашому житті” і “вибрати, щоб Бог був саме тим, хто справляє найбільший вплив у нашому житті”1, і приймати при цьому власні рішення? Чи наказує нам Небесний Батько, куди нам іти, що робити або як має виглядати наше життя кожного дня?
Звичайно, хоча Бог дійсно має великий план щастя, завдяки якому ми можемо повернутися й знову жити з Ним, Він не контролює всіх аспектів нашого життя. Він хоче, щоб ми самі обирали у тому, що стосується наших життєвих очікувань та досягнень.
Ось кілька моментів, про які слід пам’ятати, розмірковуючи над цією істиною.
Свобода вибору—це дар
Оскільки ми стикаємося з численними потенційними шляхами в житті, свобода вибору може лякати або приголомшувати. Іноді я так боялася прийняти “неправильне” рішення, що почувалася так, наче застрягла й не можу рухатися далі у своєму житті або розвиватися.
Але, навчившись довіряти Небесному Батькові й самій собі, я також навчилася цінувати цей дар вибору (див. 2 Нефій 2:16).
Навіть маючи свободу вибору, нам завжди слід радитися з Небесним Батьком про наші найважливіші рішення, що змінюють життя, і щодо того, якою може бути Його воля. Коли ми так робимо, Він може спрямувати нас на правильні шляхи. Як навчав старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “ми повинні бути обережні, щоб не прогаяти руку Господа, яку Він нам пропонує, коли бажає допомогти”2. Але коли ми живемо праведно, Він також довіряє нам мудро користуватися свободою вибору й діяти згідно з нашими праведними прагненнями, щоб отримати радість на шляху завітів.
Ми можемо самі вибирати можливості
У мене є друг, який вирішив не служити на місії через деякі особисті труднощі. Через роки він почувався спантеличеним і розгубленим щоразу, коли читав рядок у своєму патріаршому благословенні, де говорилося, що він матиме можливість служити на місії. Йому здавалося, що він не скористався можливістю, яку давав йому Бог, і його часто охоплювали сором і невпевненість у майбутньому.
Але коли він з молитвою обміркував цю ситуацію, він зрозумів, що ключовим словом у його патріаршому благословенні було можливість. Небесний Батько закликає нас слухатися Його й вибирати хороші можливості на усіх етапах нашого життя.
А що, якщо ми пропустимо якусь можливість? Або не приймемо жодного з Його запрошень?
На щастя, завдяки нашому Спасителю протягом усього нашого життя у нас будуть додаткові можливості для служіння й розвитку.
Небесний Батько—Бог прощення й любові. Як навчав пророк Ісая, “Хай до Господа звернеться,—і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!” (Ісая 55:7).
Незалежно від того, чи буде наша нова можливість полягати в необхідності покаятися й повернутися на шлях завіту або просто змінити серце й дозволити Богові знову панувати у нашому житті, знайте, що, як навчав старійшина Тіеррі К. Мутомбо, сімдесятник, “коли ми вибираємо слідувати за Христом, ми вибираємо бути зміненими”3.
Можливо, мій друг і не служив на місії, але він поглибив свою віру в Христа й готовність діяти відповідно до можливостей і покликань, що Він дав. І він знайшов радість і самореалізацію в тому, що приймає правильні рішення й дозволяє Богові вести його.
Бути гнучкими та шукати одкровення
Я думаю, що багато хто з нас, коли зростає, складає покроковий план свого життя. Візьмемо, наприклад, мене: я планувала працювати в медичній сфері, одружитися до того, як мені виповниться 21 рік, завести купу дітей до 30 років, при цьому виховувати ідеальну сім’ю за євангелією та жити блаженним, радісним і безтурботним життям.
(Можна сміятися).
А ось куди мене насправді привело життя, коли я довірилася своїй здатності приймати правильні рішення, користуватися можливостями й слідувати підказкам Духа і дозволила Богу бути понад усе у моєму житті:
-
Я стала письменницею. Я не переношу вигляду крові чи шприців.
-
Я вийшла заміж аж у 27 років (і це сталося в розпал пандемії). І я одружилася з людиною, яку знала майже 10 років, хоча протягом цього часу ходила на побачення з іншими людьми.
-
Я борюся з болючим хронічним захворюванням, яке іноді може ускладнювати життя. Ця хвороба також призвела до безпліддя, через що моя можливість мати дітей є під великим питанням.
Звертаючись до Небесного Батька за спрямуванням, я знаходжу радість у своєму житті, незважаючи на те, що воно зовсім не таке, як я очікувала. І я вірю, що моє майбутнє буде світлим, якщо я продовжуватиму йти цим шляхом.
Добре мати надії та очікування щодо свого життя, які ведуть до зростання й самореалізації. Але якщо ми будемо гнучкими й відкритим до змін у своїх очікуваннях, це дозволить нам знаходити радість за будь-яких обставин.
Життя не завжди йтиме саме так, як ми хочемо або очікуємо, але ми маємо вірити, що Небесний Батько може і надалі скеровувати нас до чудових можливостей і радості. Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Усе хороше в житті—усі можливі благословення вічного значення—починається з віри. Якщо ми хочемо, аби в нашому житті Бог був понад усе, то починаємо з віри в те, що Він хоче нас вести”4.
Небесний Батько хоче, щоб ми мали радість
Оскільки у нас в житті є стільки потенційних шляхів, наша подорож постійно матиме нові повороти. Головне—не забувати радитися з Небесним Батьком щодо своїх рішень і робити так, щоб шлях, яким ми йдемо, був шляхом завітів. Коли ми дозволяємо Богу бути понад усе у нашому житті, Він більше довіряє нашій здатності слідувати вірним курсом, що приведе нас до Нього, і приймати на цьому шляху правильні рішення. Він і Ісус Христос хочуть, щоб ми відчували радість, вибирали найкраще для себе, росли й прагнули того, що нам подобається (див. 2 Нефій 2:25).
І коли наші життєві очікування не виправдовуються, ми можемо дозволити Богу бути понад усе, довіряючи Йому, дотримуючись наших завітів і діючи з вірою. Якщо ми так чинитимемо, це завжди буде приводити нас до більшої самореалізації, більшого щастя та відкриє нам більше можливостей, ніж ми могли сподіватися.
У моєму житті це відбулося саме так.