Як зробити так, щоб служіння підопічним було змістовним

Якщо ви не знаєте, чи ваше служіння підопічним є змістовним, обміркуйте ці ідеї.

Зображення

woman hugging a young woman in a wheelchair

Легко піддатися сумнівам, думаючи про те, чи служіння нашим підопічним чогось варте, особливо якщо нам самим доводиться долати труднощі.

У той період мого життя, коли я не була прикута до інвалідного візка, мені подобалося бачити, як у Товаристві допомоги аркуш паперу переходить від однієї сестри до іншої. Я часто записувалася, коли потрібно було послужити. Таким чином я виявляла свою готовність “нести тягарі один одного” (Moсія 18:8).

Аркуш не винен у тому, що я більше не можу вносити до нього своє ім’я. Насправді, я взагалі не можу писати. Через свою інвалідність я неспроможна навіть тримати аркуш. Ніхто й не очікував, що я буду записуватися. Але як же мені цього хотілося! Завдяки служінню ми відчуваємо, як Бог оточує нас Своєю любов’ю, і встановлюємо зв’язок з іншими людьми. Мені так необхідно відчувати ту єдність.

Оскільки мені потрібна була допомога інших людей, щоб дбати про себе, здавалося, що моє служіння не варте того, аби просити про допомогу інших для його здійснення. Аркуш постійно нагадував мені про те, чого я більше не можу робити—і так тривало до того часу, поки моя сестра-служителька не помітила цього мого бажання.

Вона запитала, яким чином я хочу послужити, а не лише про те, яке служіння потрібне для мене. Потім вона записала моє ім’я на аркуші. Вона прийшла до мене додому і допомогла приготувати їжу, яку я б хотіла приготувати для інших. Вона ніколи не казала, що я сама потребую значної допомоги, а тому мені не слід і намагатися допомагати іншим. Вона з такою радістю проводила час зі мною.

У кінці я зрозуміла, що мої зусилля були варті того. За допомогою моєї сестри-служительки я змогла щось зробити. Незалежно від того, чи те служіння вплинуло на іншу людину, воно вплинуло на мене. Хоча воно не стосувалося безпосередньо моєї сім’ї і не зцілило мого тіла, воно допомогло зцілити моє серце.

Емрі Пагмір

Шт. Юта, США

З Його допомогою ви все зможете

Зображення

the Old Testament prophet Enoch and people from the city of Zion

Місто Сіон перенеслося, художник Дел Парсон; фотографія збільшувального скла від Getty Images

Часто люди вважають, що вони неспроможні виконувати Господню роботу. Пророк Енох думав так само. Коли Господь наказав йому закликати людей до покаяння,він хвилювався і казав: “Я ж бо просто хлопець, і всі люди ненавидять мене; бо я тяжкоустий” (Moйсей 6:31).

Але Господь пообіцяв, що будез Енохом, і що Його Дух буде на ньому, і “усі твої слова я виправдаю; … тож,—запросив Він,—іди зі Мною” (Moйсей 6:34).

Енох був слухняний наказу Господа, і він отримав здатність справляти великий вплив на людей не через власну силу, а завдяки “сил[і] мови, яку Бог дав йому” (Moйсей 7:13).

Принципи для обдумування

Якщо ви не знаєте, чи ваше служіння підопічним є змістовним, обміркуйте ці принципи:

Розуміння того, що таке служіння підопічним та у чому полягає його мета, допоможе нам точніше оцінити наслідки наших зусиль.
- Служіння—це більше, ніж встановлення міцніших стосунків;мета служіння—допомагати іншим зміцнювати їхні стосункизі Спасителем¹.
- Служіння—це не просто призначення; це те, як ми живемо за своїми завітами служити Йому, піклуючись про інших.
- Служіння не здійснюється за одним загальновизначеним форматом. Воно допомагає зростати, оскільки ми пристосовуємося до певної ситуації та прагнемо натхнення, аби служити так, як служив би Спаситель.
Розуміння того, як Бог бачить наше служіння, може змінюватинаше бачення.
- Бог не оцінює наше служіння з огляду на те, чи досягли ми видатних результатів або чи наші зусилля взагалі цінують (див. приклад Олівера Грейнджера в Ученні і Завітах 117:12–13)².
- Коли наше бажання є хорошим і ми дійсно докладаємо зусилля, тоді наше служіння є для Нього змістовним (див. Ученняі Завіти 4:2, 5).
- Бог хоче звеличувати наше служіння, навіть якщо воно здається нам “незначним чи непоміченим”³ (див. Учення і Завіти 123:17).

Що ми можемо робити?

Замість того, щоб перейматися тим, що, на вашу думку, ви не можете робити, з молитвою поміркуйте над тим, що ви можете робити. А потім дійте. Коли ви дієте в Господнє ім’я, Він може звеличувати вашізусилля і застосовувати їх для того, щоб благословляти вас та інших (див. 2 Нефій 32:9). ◼