Голоси святих останніх днів
У них тут є Книга Мормона!
Коли я тримав Книгу Мормона у своїх руках, то відчув, як мої тягарі було змито теплом Спасителевої любові.
Фотографія ДЖЕЙКОБА А. БРАУНА
Одного разу в суботу посеред зими ми з дружиною скористалися перевагами сонячного, однак холодного дня, аби краще оглянути місцевість, де ми жили. Ми щойно переїхали за тисячі миль від нашого дому на східному узбережжі Сполучених Штатів, щоб навчатися і працювати.
Ми вирішили пройтися до найближчого університету, в якому жоден з нас іще не був. Пізніше ми знайшли головну університетську бібліотеку. Ми любимо читати, і моїй дружині, яка навчалася на останньому курсі, було цікаво, чи не знайде вона щось для своїх наукових досліджень. Оскільки вона вивчала історію релігії, ми переглянули полиці в релігійному розділі бібліотеки. Коли ми продивлялися назви цікавих книг, мені впала в око знайома синя палітурка.
“У них тут є Книга Мормона!”— збуджено прошепотів я.
Я взяв книгу з полиці. То був не дуже новий примірник книги, і я почав міркувати, як довго він тут знаходиться. Що насправді привернуло мою увагу, то це маленька вклейка на внутрішній стороні обкладинки.
На вклейці було коротке свідчення, залишене подружжям з Блекфута, шт. Айдахо, США. У своєму свідченні вони пояснили, що таке Книга Мормона і чому вона важлива. Вони поділилися коротким, однак переконливим свідченням про цю книгу і запросили читачів молитися, аби дізнатися, чи дійсно вона є істинною.
Їхні слова були простими, однак послання проникало в саме серце. Можливо, ця подружня пара сподівалася, що їхнє свідчення прочитають люди не нашої віри. Можливо, вони дарували цей примірник людині, яку знали. Хто знає, скільки разів вона переходилаз рук у руки і як багато миль подолала, аби опинитися в університетській бібліотеці?
Коли я тримав ту книгу в руках, Дух наповнив моє серце. На якусь мить я відчув, як мої тягарі було змито теплом Спасителевої любові.
Той день у бібліотеці й досі нагадує мені про благословення, отримані завдяки читанню Книги Мормона, і про те, як важливо ділитися свідченням про неї. Наші свідчення можуть упасти на “ґрунт кам’янистий” або “на добрую землю” (див. Maтвій 13:3–9), але важливо, щоб ми ними ділилися. Бог зробить усе можливе, аби їх було донесено до належного місцяв належний час і належним людям.