Лише в цифровому форматі
Зміцнення молоді завдяки особливим зусиллям єпископату
Автори живуть у Сеарі, Бразилія.
Чудові результати отримав цей бразильський приход, дотримуючись поради провідників Церкви—допомагати єпископатам приділяти більшу увагу підростаючому поколінню.
Приход Жатоба було створено в Бразилії у березні 2009 року, але лише в листопаді 2018 року його члени змогли відвідувати церкву у своїй власній, висвяченій каплиці. Хоча святі були вдячні за орендовані приміщення, де проводили богослужіння, за відсутності постійної будівлі було складно підтримувати інтерес молоді до того, щоб подовше залишатися в приміщенні церкви, особливо з урахуванням високого рівня насильства, вживання наркотиків та недогляду у прилеглих районах. І все ж таки група молоді вже зросла до понад 85 членів, досягнувши історичного рубежу в цьому приході.
Оголошення про зміни, з метою допомогти єпископам зосередитися на підростаючому поколінні
Що привело до такого зростання активності молоді? Це чудо стало можливим завдяки слідуванню настановам Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів.
На жовтневій генеральній конференції 2019 року Президент Рассел М. Нельсон навчав: “У кожному приході батальйон Господньої молоді веде єпископ, відданий слуга Бога. Його першочерговий і найголовніший обов’язок—піклуватися про молодих чоловіків і жінок у своєму приході. Єпископ і його радники скеровують роботу кворумів Ааронового священства та класів Товариства молодих жінок у приході”1.
Пізніше старійшина Квентін Л. Кук, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і сестра Бонні Х. Кордон, Генеральний президент Товариства молодих жінок, оголосили кілька змін, що стосуються підростаючого покоління та його керівників. Старійшина Кук навчав, що одна з цілей цих змін—зробити так, що “Єпископи та їхні радники зосередяться на своїх основних обов’язках щодо молоді та дітей з Початкового товариства”2.
Цю пораду потім було підтверджено президентством території, територіальним сімдесятником і президентом колу, до якого входить приход Жатоба, президентом Нівалдо Мауро дос Сантос. Президент Сантос сказав: “У книзі Алми нам сказано, що “проповідник не був кращим за слухача, і також учитель не був ні в чому кращим за учня; і таким чином вони всі були рівні, і вони всі трудилися, кожна людина згідно з своїми силами” (Алма 1:26). Намагаючись зрозуміти, у чому полягала моя відповідальність, я розмірковував про свої обов’язки. Я не сумніваюся, що один із моїх обов’язків—допомогти молодим людям зрозуміти та розвинути свій божественний потенціал. Це вимагає любові й терпіння. Я люблю церковну молодь і вдячний за можливість служити їй”.
Зміни, які відбулися в приході Жатоба
Прагнучи слідувати скеруванню пророка та місцевих провідників, провідники приходу Жатоба приділили максимум уваги тому, аби допомогти молоді розвивати їхній божественний потенціал у своїх радах, і тому зробили кілька змін. На зборах молодіжної ради приходу вони періодично робили акцент лише на збиранні Ізраїля по обидва боки завіси. Вони почали проводити щотижневі збори президентств кворумів і класів, на яких був присутній член єпископату. І вони залучали молодь до роботи зі спасіння. Ця робота включала не лише служіння Ааронового священства, але й прибирання каплиці, індексування, роботу з повернення інших до активності та багато іншого. Молодіжна рада приходу навіть запланувала місіонерський тиждень, щоб зосередитись на поширенні євангелії у своїй громаді. Уся ця робота принесла свої плоди.
Вілліан М., 15 років, розповів: “Спочатку мене привели до церкви місіонери. Потім я продовжував ходити туди через те, що мене всі добре прийняли. Я думав, що прийшовши до цієї церкви, я просто почую щось про євангелію і повернуся додому, але зрозумів, що то було не все— я відчув, що там мені дуже раді. Коли нашим єпископом був призначений Жил Сантос, він заохочував молодь працювати над тим, аби приводити ще більше молоді до Церкви. Він знав, що молодь—це майбутнє Церкви. Ось чому я тут!”
Клеусіана Телес, провідник у Товаристві молодих жінок, сказала, що молоді жінки “дуже натхненні і мають бажання служити. Ми не втрачаємо зв’язку з ними і проводимо заходи навіть у віртуальному режимі. Молоді жінки виконують усі свої доручення. І вони передають іншим свою радість. Це допомагає продовжувати роботу Господа та надавати одне одному сили—навіть під час пандемії”.
Єпископат також підтримував тісний зв’язок із молоддю, щоб допомогти їй у служінні. Сюелен Лопес, 18 років, згадувала: “Щойно я христилася, як прийшла пандемія. Єпископ був дуже добрий до мене і багато допомагав моєму братові, коли той хворів”.
Зосередженість на проведенні заходів
Керівники приходу Жатоба також внесли корективи до молодіжних заходів. Вони почали проводити їх щотижня й залучили молодіжну раду приходу, щоб зробити ці заходи ефективнішими.
Єпископ Сантос сказав: “Ми з молитвою з’ясували інтереси молодих людей і зрозуміли, що їм було потрібно для щастя на той момент”. Керівники хотіли залучити молодь до хороших і корисних заходів, щоб допомогти протистояти спокусам світу. Єпископ Сантос також каже: “Ми заповнили цей простір любов’ю, спортом і вивченням євангелії. Молоді люди змогли побачити у своїх провідниках друзів”.
За допомогою таких заходів провідники хотіли зробити приміщення Церкви центром утворення нових дружніх стосунків і духовного зміцнення. Таким чином, відвідування семінарії стало одним із головних напрямків цієї діяльності.
Після семінарії у приході щодня проводяться спортивні заходи. Елізеуда Сантос, вчитель семінарії протягом дев’яти років, зазначила: “Повернення до проведення семінарії в приміщенні приходу дуже допомогло”. Любов, яку сестра Сантос виявляє до молоді, та “увага з боку єпископату” були “дуже корисними і допомогли нам зміцнити цю молодь у євангелії”,—каже вона. Сестра Сантос також підтримує міцний зв’язок із членами сімей молодих людей, особливо з тими, чиї батьки не є членами Церкви. На початку кожного навчального року в семінарії для цих батьків влаштовуються духовні збори та обід, де членам сім’ї пояснюють суть програми та просять про їхню підтримку.
Від малого і простого
Декому може здаватися, що значне збільшення відвідуваності з боку молоді у приході Жатоба було результатом якихось неймовірних зусиль. Але насправді це—результат простого дотримання поради провідників Церкви єпископатам—зосередитися на підростаючому поколінні та залучити молодь до батальйону Господа, щоб збирати Ізраїль по обидва боки завіси.