Збереження наших стосунків з Небесним Батьком та Ісусом Христом.

Трейсі Ю. Браунінг

Друга радниця у генеральному президентстві Початкового товариства

Ми можемо працювати, щоб зберегти наші стосунки з Ними і впевнено стояти на ногах у цьому світі.

Не так давно, читаючи Священні Писання, я натрапила на слово зберігати, і воно постало переді мною у зовсім іншому світлі, ніж до цього. У моєму розумі було посаджено маленьке сім’я. Згодом мені почало здаватися, що я зустрічаю це слово всюди.

Я відчула, як Дух запросив мене поміркувати над трьома запитаннями:

Що означає зберігати щось?
Що я намагаюся зберегти у своєму житті?
Які конкретні кроки я роблю для цього збереження?

Перше запитання спонукало мене, як і можна було очікувати, пошукати слово зберігати у словнику. Мені сподобалося знайдене там пояснення. Воно допомогло мені окреслити в уяві мету збереження. Наприклад, я дізналася, що “зберігати” означає:

Убезпечувати від травм і пошкоджень
Захищати, підтримувати живим та неушкодженим
Охороняти, убезпечувати, захищати, ховати, прикривати, давати притулок

Зрештою, ця вправа чітко висвітлила мені кілька ідей:

Наше бажання зберегти щось вказує на його цінність у нашому житті.
Ми хочемо зберегти якісь дорогоцінні речі, бо знаємо, що вони можуть бути пошкоджені, можуть розпадатися, піддаватися ерозії чи навіть руйнуванню.
Самого бажання зберегти щось недостатньо. Ми повинні робити конкретні кроки, щоб захистити те, що ми цінуємо, і запобігти будь-якому шкідливому впливу.

Завдяки цьому розумінню я змогла розрізнити, що Дух Господа намагався мені сказати. Він хотів, аби я перш за все оцінила, як я можу зберегти свою віру в Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа, а також мої стосунки з Ними.

Це особливе запитання спонукало мене застосувати все, що я дізналася про збереження, до моїх стосунків з Небесним Батьком та Ісусом Христом і до завітів, які я уклала з Ними. Це змусило мене визначити, чи поставила я Їх на чільне місце в своєму особистому списку цінностей, дозволивши всьому іншому в моєму житті ґрунтуватися на цих найважливіших стосунках.

Їхнє місце в нашому житті допомагає нам захистити всі інші наші стосунки. Збереження наших стосунків з Ісусом Христом допомагає нам зрозуміти, як застосовувати праведні чесноти в нашому прагненні божественної спорідненості з усіма Божими дітьми, більше зосереджуючи ці цінності на Христі.

Я також зрозуміла, що так Бог не тільки просить нас поставити Його на перше місце в нашому житті, а й Сам ставить мене, вас і всіх Своїх дітей на перше місце. Своїм власним голосом Бог сказав: “Це є Моя робота і Моя слава — здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39).

У цьому уривку та в інших місцях у Писаннях (див. 2 Нефій 29:9) Бог каже нам, що Його головний пріоритет — це ми, Його діти. Він хоче, аби ми розділили з Ним славу, аби ми мали радість, заради якої були створені (див. 2 Нефій 2:25), і аби отримали “вічне життя… дар, найвеличніший з усіх дарів Бога” (Учення і Завіти 14:7). У Своїй заступницькій молитві Ісус сказав: “Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його” (Іван 17:3).

Коли я думаю про конкретні кроки, які виконує Бог для збереження Його стосунків зі мною, я бачу модель, яка вчить мене, як я у відповідь можу зберегти свої стосунки з Ним.

Чотири способи, якими Бог зберігає Свої стосунки з нами

Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа, щоб спокутувати нас

Люблячий і мудрий Батько послав нам Ісуса Христа, щоб викупити нас від наслідків гріха, гарантуючи, що ми не залишимося у вічному стані відчуження від Бога. Натомість через дар божественної милості нашого Спасителя ми всі безумовно отримаємо безсмертя і повернемося до Божої присутності, щоб нас судили (див. 2 Нефій 2:5–10; Геламан 14:15–17). У Гефсиманському саду і на Голгофі Він використав Свою силу, дану Йому Батьком (див. Геламан 5:11), щоб вистраждати “за всіх, щоб [нам] не страждати, якщо пока[ємося]” (Учення і Завіти 19:16). Потім Він висів на тому дереві і поклав Своє життя — за нас (див. 1 Петра 2:24).

Що ж тоді будемо робити ми, щоб зберегти стосунки з Тим, Хто так переконливо продемонстрував, що Він готовий зробити для нас?

Чи будемо ми більш відданими Його учнями?
Чи будемо ми повніше брати на себе Його ім’я?
Чи будемо ми більш відповідальними і чи будемо каятися, коли помиляємося?
Чи будемо ми підживлювати свої свідчення?

Бог послав Своє Слово через Писання та сучасних пророків і апостолів

Ще одна чітка ознака того, наскільки Бог цінує нас, полягає в тому, що Він дає нам зберігаючу, захисну силу Свого Слова. Нефій обіцяв:

“Той, хто прислухається до слова Бога, і буде міцно триматися за нього… ніколи не загине; і ніякі спокуси… супротивника не зможуть узяти верх над ним… щоб привести їх до знищення” (1 Нефій 15:24).

Бог доносить до нас Свої живі слова через Писання, а також устами живих пророків і апостолів. Церква Ісуса Христа має провідників, яких Він обрав і наділив владою та повноваженнями проголошувати Його волю Його народові.

Боже слово може пробитися крізь будь-яку нашу природну схильність до мирської “культури, звичок, упереджень, забобонів і сумнівів”¹. Його слово може промовляти безпосередньо “до найпотаємніших частин” наших сердець, не зважаючи на наш рівень праведності². “Слово Бога може відокремити істину від помилок” і допомогти нам розпізнати та усунути з нашого розуму будь-які хибні вчення, які, можливо, затьмарили нашу здатність до ясного мислення та розуміння, “налаштувавши їх проти простих і дорогоцінних істин Бога”³.

Що ж тоді ми можемо зробити, щоб зберегти нашу віру в Божі слова, отримані через Священні Писання та Його обраних пророків і апостолів?

Чи будемо ми більш свідомо “прислухатися” до Їхніх вчень?
Чи будемо ми “міцно триматися” Божого слова, коли приходять спокуси, випробування або труднощі, щоб нам не бути переможеними?

Бог запропонував поглиблені стосунки та спасіння через завіти з Ним

Найважливіші обіцяння, які ми даємо Богові, — це ті, що ми їх даємо через завіти. Ці священні угоди — це спосіб, яким Бог працює зі Своїми дітьми від початку часів. Ми бачимо, що Бог демонструє відданість Своїм завітним дітям дуже рано в Писаннях — починаючи з книги Буття (див. Буття 6:18) — і впродовж усієї історії Писань. Укладання та дотримання завітів може ефективно скеровувати нас у наших рішеннях.

Ті “цінні і великі обітниці” (2 Петра 1:4) пов’язані з обрядами та завітами, які ми укладаємо з Богом Батьком через Його Сина, Ісуса Христа. І Бог просить нас брати в них участь, щоб Він міг зберегти нас від морального розкладу цього світу.

Що ж тоді ми можемо зробити, щоб зберегти наші стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом, коли ми прагнемо дотримуватися наших завітів з Ними?

Чи будемо ми шукати більше радості в єднанні з Небесним Батьком та Ісусом Христом через завіти?
Чи ми прийматимемо Господнє причастя, щоб згадувати та поновлювати наші завіти?
Чи ми готуватимемося, щоб увійти в дім Господа й укласти запропоновані там завіти?
Чи будемо ми потім регулярно повертатися до храму?

Бог послав Святого Духа бути з нами

Святий Дух — це джерело особистого свідчення та одкровення. Він може скеровувати вас у ваших рішеннях і захищати від фізичної і духовної небезпеки. Його силою нас освячено — або рукоположено, або зроблено святими, — коли ми каємося (див. 3 Нефій 27:20), отримуємо священні обряди та дотримуємося наших завітів.

Під час Останньої вечері Спасителя з Його апостолами, коли вони бентежилися стосовно свого майбутнього шляху (див. Іван 14:5), Ісус дав їм обіцяння:

“Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив” (Іван 14:26).

Це обіцяння поширюється і на нас з вами.

Що ж тоді ми можемо робити, щоб зберегти постійний супровід Святого Духа, третього члена Божества, аби ми могли отримати обіцяний фізичний і духовний захист?

Чи будемо ми молитися про натхнення, аби дізнатися, яких дій Бог хоче від нас, а також про силу і здатність це робити?
Чи будемо ми краще слідувати духовним спонуканням, які отримуємо, таким чином, щоб голос Божий переважав у нашому житті?
Чи будемо ми зі зростаючою щирістю і наміром шукати підтверджуючого свідчення Духа про Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, про істини євангелії і про спасительні обряди, які можна знайти тільки в Церкві Спасителя?

Друзі, я свідчу, що Бог завжди намагається говорити з вами — навіть тоді, коли ви не в змозі це сприйняти. Найчастіше Він намагається сказати вам, що любить вас і що ви є Його пріоритетом. Він вже використав і буде продовжувати використовувати безліч способів, аби показати нашу цінність і пріоритетність. Давайте радісно повернемо Його любов, зробивши Його головним пріоритетом у нашому житті. І тоді давайте збережемо ці стосунки, вірно слідуючи за Ним, як Його учні: тримаючись Його слова, укладаючи і дотримуючись завітів з Ним, і шукаючи постійного супроводу Святого Духа.

Я свідчу, що Ісус Христос є живим Сином Божим і що Він добровільно віддав Своє життя, щоб спасти нас і подарувати нам найбільший Божий дар — вічне життя. Ви і є Його роботою і Його славою.