Як я жив без Книги Мормона?!

Ромеу Флавіо Баланга, Луанда, Ангола

Особисте і сімейне вивчення Книги Мормона допомогло мені здобути спокій, наснагу і надію.

Певний час тому ми з другом зробили заявку на участь в освітній програмі. Я був переконаний, що мене оберуть. Коли прийшли результати, я засмутився, бо мого друга обрали, а мене — ні. Я почувався скривдженим, бо вважав, що більше, ніж мій друг, заслуговував бути обраним.

У той момент я дивився на того друга як на суперника, як на того, хто забрав те, що належало мені. Через кілька днів, вивчаючи у Книзі Мормона Кн. Якова 2, я прочитав, як Яків дорікав своєму народові за їхні гріхи. Одним з тих гріхів був гріх гордині.

Учення Якова допомогло мені зрозуміти, що я вчиняв гріх гордині щодо мого друга, вважаючи, що заслуговував на те, що отримав він. Слова Якова були для мене одкровенням:

“Не да[йте] гордовитості ваших сердець знищити ваші душі!

Подумайте про ваших братів, як про самих себе” (Кн. Якова 2:16–17).

Я молився Небесному Батькові про те, щоб Він пробачив мені і допоміг уникати гріха гордині в майбутньому. Потім я поговорив зі своїм другом про свої почуття і попросив його пробачити мені. Я відчув мир і радість від того, що зробив це, і отримав прощення від нього і від Небесного Батька.

Особисте і сімейне вивчення Книги Мормона дало мені відчуття скерування і допомогло здобути спокій, наснагу і надію. Іноді я запитую себе, як я міг багато років жити без Книги Мормона!

Без Книги Мормона у мене не було б надії стати кращою людиною. Моє життя було би порожнім, позбавленим чіткої мети. Я б не знав, що у Бога є план спасіння для Його дітей. У мене не було б чіткого розуміння Спокути Ісуса Христа. У мене не було б надії на кращий світ. Я б не вірив у те, у що вірю, не робив би того, що роблю, не думав би так, як думаю, і не був би тим, ким я є.

З Книги Мормона я отримав запевнення, що Бог любить усіх Своїх дітей і турбується про них в усіх куточках світу. Я знаю, що Книга Мормона — це дійсно ще одне свідчення про Ісуса Христа.