Я в першу чергу служитиму Господу

Денис Мукаса, Найробі, Кенія

Служіння Господу в якості місіонера допомогло мені збудувати віру на надійному фундаменті, що, у свою чергу, допомогло приймати правильні рішення, коли я поставав перед складним вибором. Після місії я був краще підготовлений до навчання, роботи і служіння у різних церковних покликаннях, зокрема в покликанні єпископом.

З юних років я дуже хотів навчатися в університеті. В університеті я міг би отримати хорошу освіту, і зрештою це допомогло б мені знайти стабільну роботу, що дозволило б забезпечувати свою сім’ю.

Але досягнувши віку, необхідного для початку навчання, я не знав, як я міг за нього платити. Наявних коштів було недостатньо. За рік до цього наш тато помер, і ми з сестрою переселилися до нашого дядька. На той час дядько не мав достатньо коштів, щоб мені допомогти, оскільки допомагав сплачувати за навчання в університеті п’ятьом своїм власним дітям.

З юного віку я також бажав служити Богу в тій чи іншій якості, але не знав як. До того, як у 19 років я приєднався до Церкви, у мене не було такої можливості.

Коли у 2004 році я приєднався до Церкви, то все ще бажав отримати університетську освіту, але прийняв рішення спочатку служити на місії. Я не знав, як зможу досягти своїх мрій і цілей щодо навчання в університеті після місії, але вірив, що у мене все зрештою вийде. Я сказав собі: “Я довірятиму Господу. Спочатку я служитиму Йому. Інше прийде потім”. Тому я з вірою просувався вперед і почав надавати послуги, щоб допомогти оплатити свою місію.

Дехто з друзів казав мені, що місія — це марна трата часу. Але я вірив, що місія була правильним вибором, що служіння Господу не було марнуванням часу.

Один уривок з Писань, який надихнув мене служити, міститься у Новому Завіті: “Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться” (Матвій 6:33).

Невдовзі мене покликали на місію Кейп-Коуст, у Гані. Місія дала мені незабутній досвід і заклала фундамент моїх майбутніх можливостей та обов’язків. Після місії я був краще підготовлений до навчання, роботи і служіння у різних церковних покликаннях, зокрема в покликанні єпископом.

На момент мого повернення додому дехто з моїх двоюрідних братів і сестер завершили навчання. Тепер у мого дядька були кошти, щоб допомогти мені отримати університетську освіту. Я пройшов курс навчання і отримав свідоцтво бухгалтера, а потім почав працювати над отриманням ступеня бакалавра. Через п’ять років після місії я закінчив освіту у сфері бухгалтерської справи і фінансів.

Дійсно, як я бачив у своєму житті після місії, Господь додав “все це” моїй сім’ї. До місії я непокоївся про те, що якщо я не потраплю на навчання, якщо не отримаю хорошу освіту, то житиму у бідності. Але Господь благословив мою сім’ю надмір і дав змогу вести досить забезпечене життя.

Я ніколи не жалкував про своє служіння на місії до навчання в університеті. Виявивши віру своїм служінням на місії, я заклав фундамент багатьох рішень, які пізніше прийняв у своєму житті. Служіння Господу допомогло мені побудувати мою віру на надійному фундаменті. Той фундамент допоміг мені приймати правильні рішення, коли переді мною поставав складний вибір.

Тим, кому важко дається рішення про служіння на місії, я дав би ту саму пораду, яку знайшов у Писаннях: “Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його”, і все те, чого, на вашу думку, ви не отримаєте, зрештою прийде відповідно до волі Бога — і навіть у десять разів більше. Я свідок цьому.