Прийняти зцілюючу силу покаяння і прощення

Старійшина Уліссес Соарес

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

З виступу на духовному вечорі “Asking, Seeking, and Knocking: A Compassionate Pattern” (“Запитувати, прагнути і стукати: зразок вияву співчуття”), виголошеному в Університеті Бригама Янга–Гаваї 29 січня 2023 р. Повну версію виступу можна знайти на сайті speeches.byu.edu.

Знайдіть відповіді на три запитання стосовно покаяння і прощення.

Кілька місяців тому я запросив студентів з УБЯ-Гаваї поставити апостолу запитання, яке найбільше їх хвилює як учнів Христа. Я розділив запитання за схожими темами. Одна з тем стосувалася покаяння, прощення наших гріхів, відчуття гідності під час прийняття причастя, а також того, як відчувати любов Бога навіть тоді, коли ми почуваємося недостойними. Я б хотів зараз розкрити цю тему.

Чи любить мене Бог, навіть коли я згрішив?

Цікаво, що принцип покаяння йде після принципу віри в Ісуса Христа. Тож мушу вам сказати, що Бог любить нас, навіть коли ми глибоко занурилися в гріх. Ми отримуємо прощення після того, як упокоримося перед Богом, у разі необхідності поговоримо з відповідними церковними провідниками, покаємося і залишимо наші гріхи. Роблячи ці кроки, ми наближаємося до Спасителя, Який, зрештою, може звільнити нас від почуття провини, cмутку та духовного і фізичного рабства.

Чому у мене залишається почуття провини навіть після покаяння?

Ми не знаємо чому в нас іноді залишається почуття вини, навіть якщо ми покаялися у вчинених гріхах. Замість того, щоб робити припущення, зверніться до нашого Небесного Батька. Прямо поставте Йому це питання. Я знаю, що з часом Він відкриє вам необхідні знання. У моєму випадку, я досі пам’ятаю деякі помилки, які вчинив у минулому. Коли я молився про це, то отримав відповідь, що Господь простив мене, і мені не слід більше хвилюватися про це. А втім я також відчуваю, що ці спогади слугують попередженням, щоб я не повторював тих помилок знову.

Тож є щось позитивне в цих спогадах. Я бачу, що вони є відображенням Божої любові до мене, оскільки Він постійно застерігає мене від неправильного вибору. Якщо ми постійно намагаємося чинити якнайкраще, показуючи своїми справами, що ми бажаємо очистити нашу внутрішню посудину (див. Алма 60:23), почуття провини і безнадії, як правило, зникає. З часом наш досвід може стати схожим на досвід Алми, який свідчив, що після покаяння “він все ще пам’ятав про свої гріхи, але спогади про них більше не мучили і не пригнічували його, адже він знав, що його прощено”¹.

Як мені пробачити тих, хто завдав мені болю?

Я звернув увагу на занепокоєння, висловлене в запитаннях, пов’язаних з прощенням тих, хто нас образив і заподіяв нам шкоду.

Що ж, це цікаве питання. Давайте зосередимося на деяких принципах і подивимося, як ми можемо їх застосувати. Вивчаючи Слово Бога, ми дізнаємося, що прощення інших приносить великі духовні благословення, такі як мир і надія. Можливо, найважливішим з цих благословень є те, що коли ми прощаємо інших, ми також можемо отримати прощення власних гріхів. Господь вчить нас, що заповідь прощати стосується всіх, і що “від [нас] вимагається прощати всіх людей” (Учення і Завіти 64:10). Однак це все ще може бути важко.

Іноді ми дозволяємо гордовитості, страху, образі чи гіркоті перешкоджати і блокувати нашу здатність відчувати надію. Але сміливість прощати приходить до тих, хто покладається на Господа і довіряє Йому. З Його допомогою ми можемо знайти в собі сили прощати інших, незалежно від того, чи вчинив кривдник тяжкий гріх, чи образив нас ненавмисно. Прощати означає перестати звинувачувати людину за минулі образи. Це також допомагає нам позбутися значного тягаря. Це допомагає нам рухатися далі.

Говорячи про прощення, важливо пам’ятати, що “прощати — не означає забувати образу, яка колись сталася, або робити вигляд, ніби її ніколи не було. Це не означає, що ми дозволяємо [образливій поведінці] продовжуватися. Це не означає, що всі стосунки можуть бути зціленими. І це не означає, що кривдник не понесе відповідальності за свої дії. Це означає, що Спаситель може допомогти відпустити минулі образи”².

Ось кілька порад, які можуть допомогти вам у цьому процесі:

Моліться, щоб мати смирення. Смирення — це протилежність гордовитості, яка є головною перешкодою в наших спробах прощати. Гордовитість змушує нас зосередитися на почуттях ворожості до інших. Вона також стає причиною того, що ми не помічаємо власні слабкості, помилки і гріхи. Але Господь обіцяє: “Якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них” (Eтер 12:27). Відповідно до нашого смирення і віри, Господь допоможе нам стати більш схожими на Нього і по-справжньому прощати, як це робив Він.
Висловлюйте вдячність. Висловлюючи вдячність, ми ще більше запрошуємо Духа у наше життя, який може пом’якшити і змінити наші серця. Можливо, ви захочете завести щоденник, в який ви будете записувати те, за що ви вдячні. Шукайте прояви Божої любові кожного дня. Розвиваючи в собі почуття вдячності, ви навіть зможете знайти причини бути вдячними за свої випробування.
Будьте терплячими. Процес прощення, коли вам дуже боляче, може зайняти певний час. Жінка, яка переживала болісне розлучення, отримала цю мудру пораду від свого єпископа: “Зберігай у своєму серці місце для прощення, а коли воно прийде — прийми його”. Ви можете зберігати у своєму серці місце для прощення завдяки щирій молитві, вивченню і роздумуванню. Щоденне бенкетування словами Христа також допоможе вам наближатися до Нього і принесе більшу силу зцілення у ваше життя (див. 2 Нефій 31:20; Яків 2:8).
Залиште минуле позаду. Минуле вже в минулому, його не змінити. Але ви можете зосередити свої сили на сьогоднішньому дні, бо сьогодні ви маєте силу обрати прощення. Віддайте свій тягар Господу. Христос просить: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, — і Я вас заспокою!” (Матвій 11:28). Пам’ятайте: окрім того, що Він узяв на Себе гріхи світу, Христос також узяв на Себе наш біль і немочі (див. 2 Нефій 9:21; Алма 7:11–12; Учення і Завіти 18:11). Якщо Ви дозволите Йому, Він може зробити ваш тягар легким.

Можливо, буде важко знайти силу прощати, але це можливо завдяки Спасителю і Його Спокуті. Дійсно, коли ми відкриваємо свої серця, щоб прощати інших, ми будемо благословенні миром. Я запрошую вас прийняти зцілюючу силу прощення.