Свідчення
Генрі Б. Айрінг
Перший радник в Першому Президентстві
Книга Мормона---це найкращий путівник, через який ми можемо дізнатися наскільки добре ми справляємося і як покращитися.
Я вдячний за цю нагоду звертатися до вас у цей Суботній день на генеральній конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Кожен член Церкви має однаковий священний обов’язок. Ми прийняли його і пообіцяли зрости до нього, коли нас охристили. Зі слів Алми, великого пророка з Книги Мормона, ми дізнаємося про своє обіцяння Богові, що станемо такими, хто: “бажає[] сумувати з тими, хто сумує; так, і співчувати тим, хто потребує співчуття, і бути свідками Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях, де ви можете бути, аж до самої смерті, щоб ви могли бути викупленими Богом, і причислені до тих, хто в першому воскресінні, щоб ви могли мати вічне життя”1.
Це величний обов’язок і славетне обіцяння від Бога. Моє послання сьогодні звучатиме у дусі підбадьорення. Книга Мормона не тільки чітко пояснює нам цей обов’язок, але й скеровує нас угору на шляху до вічного життя.
По-перше, ми пообіцяли стати милосердними. По-друге, ми пообіцяли стати свідками Бога. По-третє, ми пообіцяли витерпіти. Книга Мормона---це найкращий путівник, через який ми можемо дізнатися наскільки добре ми справляємося і як покращитися.
Давайте почнемо з того, як стати милосердними. Я нагадаю вам недавні події. Багато з вас брали участь у дні служіння. По всьому світі їх було організовано тисячі.
Одна рада ваших товаришів святих молилася, щоб дізнатися, яке служіння запланувати. Вони запитували у Бога, кому мають служити, яким чином і кого запросити взяти участь у служінні. Можливо вони молилися навіть про те, щоб не забути лопати або питну воду. Понад усе, вони молилися, щоб всі, хто служив, та всі, кому служили, відчували любов Бога.
Я знаю, що на ці молитви прийшла відповідь принаймні в одному приході. Більш як 120 членів Церкви виявили бажання допомогти. За три години вони начисто прибрали територію однієї з церков у нашій громаді. То була важка й радісна робота. Служителі церкви висловили вдячність. Усі, хто працював разом того дня, відчували єдність і більше любові. Дехто навіть казав, що висмикуючи бур’ян та підрізаючи чагарник, вони відчували задоволення.
Слова з Книги Мормона допомогли їм дізнатися чому так сталося. Цар Веніямин сказав своєму народові: “[Знайте], що коли ви служите вашим ближнім, то ви … служите вашому Богові”2. А Мормон сам навчав у Книзі Мормона: “Милосердя є чиста любов Христа, і воно існує вічно; і той, хто матиме його в останній день, з ним усе буде добре”3.
Господь дотримується даного вам обіцяння, якщо ви дотримуєтеся своїх. Якщо ви служите іншим заради Нього, Він дозволяє вам відчувати Його любов. І з часом, милосердна поведінка стане частиною самої вашої сутності. І ви отримаєте підтвердження слів Мормона у своєму серці, що коли ви завзято служите іншим протягом життя, з вами все буде добре.
Саме так, як ви пообіцяли Богу стати милосердними, ви пообіцяли й бути Його свідком, де б ви не були протягом свого життя. Знову ж, Книга Мормона є найкращим, відомим мені, путівником, який допомагає нам дотримуватися цього обіцяння.
Одного разу мене запросили виступити з промовою на випускному одного з університетів. Президент університету хотів, щоб виступаючим був Президент Гордон Б. Хінклі, але дізнався, що він буде відсутній. Тож, в результаті запрошення отримав я. Тоді я був наймолодшим членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів.
Особа, яка запросила мене виступити з промовою, стривожилася, дізнавшись більше про мої обов’язки, як апостола. Вона подзвонила мені і сказала, що тепер вона зрозуміла, що моя місія---це бути свідком Ісуса Христа.
Дуже твердим тоном вона сказала мені, що я не можу свідчити під час своєї промови. Вона пояснила, що в університеті поважають людей всіх релігійних вірувань, у тому числі і тих, хто заперечує існування Бога. Вона повторила: “Тут ви не можете виконувати свій обов’язок”.
Слухавку я поклав з серйозними питаннями в голові. Чи маю я сказати університету, що відкличу свою згоду на виступ? До цієї події залишалося лише два тижні. Про мою присутність там вже було оголошено. Як вплине на добре ім’я Церкви моя відмова виступати там?
Я молився, щоб дізнатися, що Бог хотів, аби я зробив. Відповідь прийшла дивовижним чином. Я усвідомив, що приклади Нефія, Авінадія, Алми, Амулека та синів Мосії зробили мене тим, ким я є. Вони були хоробрими свідками Ісуса Христа перед лицем смертельної небезпеки.
Отже мені залишилося вибрати лише те, як підготуватися. Я почав збирати все що міг, щоб більше дізнатися про цей університет. З наближенням дня промови, мої хвилювання зростали, а молитви ставали палкішими.
Подібно чуду розділення Червоного моря, я натрапив на газетну статтю. Той університет було вшановано за ту саму діяльність, якої навчилася і Церква, працюючи над нашими гуманітарними проектами по всьому світі. Отже, у своїй промові я описав те, що ми й вони зробили, аби допомогти людям, які перебували у великій нужді. Я поділився своїм знанням про те, що Ісус Христос був джерелом благословень, які прийшли в життя тих людей, яким ми й вони служили.
Після зборів аудиторія встала, щоб поаплодувати, що здалося мені трохи незвичайним. Я був вражений, але все ще трохи хвилювався, бо пам’ятав, що сталося з Авінадієм. Тільки Алма прийняв його свідчення. Але того вечора, під час великого офіційного обіду, я чув як президент університету сказав, що у моїй промові він почув слова Бога.
Такі дивовижні розв’язки є не частими у моєму життєвому досвіді в якості свідка Христа. Але вплив Книги Мормона на ваш характер, силу і мужність бути свідком Бога є безсумнівними. Вчення і приклади мужності в цій книзі піднесуть, спрямують вас та нададуть сміливості.
Кожен місіонер, який проголошує Ім’я та євангелію Ісуса Христа, отримуватиме благословення від щоденного бенкетування з Книги Мормона. Батьки, які щосили намагаються допомогти своїй дитині здобути свідчення про Спасителя, отримають допомогу, коли шукатимуть спосіб, як донести слова і дух Книги Мормона в домівку, та в життя всіх членів їхньої сім’ї. Це дійсно перевірено нами.
Я бачу як це чудо відбувається під час кожного причасного зібрання та уроків, які я відвідую в Церкві. Промовці та вчителі виявляють любов і зріле розуміння Писань, особливо Книги Мормона. А особисті свідчення безсумнівно виходять з глибини їхніх сердець. Вони навчають із все зростаючою впевненістю і свідчать з силою.
Я також бачу докази того, що наші справи у третій складовій обіцяння, яке всі ми дали під час хрищення, ідуть краще. Ми склали завіт терпіти, дотримуватися заповідей Бога, стільки, скільки житимемо.
Я відвідав лікарняну палату старої подруги, якій поставили діагноз кінцевої стадії розвитку злоякісної пухлини. З собою я взяв двох своїх юних дочок. Я не сподівався, що вона навіть зможе впізнати їх. Коли ми увійшли, її власна сім’я зібралася навколо її ліжка.
Вона подивилась на нас і усміхнулась. Я завжди пам’ятатиму її погляд, коли вона побачила, що з нами були наші дочки. Вона поманила їх підійти ближче до її ліжка. Вона сіла, обійняла їх і познайомила зі своєю сім’єю. Вона говорила про велич тих двох дівчаток. Це виглядало так, немов вона представляла принцес перед королівським двором.
Я думав, що наш візит буде коротким. Звичайно ж, я думав, що вона стомлена. Але спостерігаючи за нею, мені здалося, що колишні роки повернулися. Вона випромінювала радість і без сумніву була сповнена любов’ю до всіх нас.
Здавалося, вона насолоджувалася цим моментом, неначе час зупинився. Більшість свого життя вона провела, дбаючи про дітей Господа. З Книги Мормона вона знала, що воскреслий Спаситель брав малих дітей, одного за другим, і благословив їх, а потім заплакав від радості4. Вона і сама достатньо довго відчувала таку радість, щоб змогти витерпіти в Його лагідному служінні до кінця.
Подібне чудо я бачив у спальні чоловіка, який з вірністю служив достатньо, щоб вважати, що зробив досить, аби відпочити.
Я знав, що він переніс довге й болісне лікування від хвороби, яка, за словами лікарів, проходила на кінцевій стадії. Вони не запропонували йому, ні лікування, ні надії.
Його дружина провела мене в його спальню в їхньому будинку. Він лежав на спині поверх акуратно заправленого ліжка. На ньому була свіжа випрасувана біла сорочка, краватка і нове взуття.
Він побачив здивування в моїх очах, неголосно засміявся і пояснив: “Коли ти даси мені благословення, я хочу бути готовим відгукнутися на заклик узяти своє ложе і йти працювати”. Як виявилося, він був готовий для співбесіди, на якій невдовзі мав зустрітися з Господарем, на Кого так віддано працював.
Він був прикладом справді навернених святих останніх днів, яких я часто зустрічаю наприкінці їх життя, сповненого відданого служіння. Вони продовжують служити.
Президент Меріон Дж. Ромні так говорив про це: “У дійсно наверненої людини, жадання того, що суперечить євангелії Ісуса Христа, дійсно померло. А на його місце прийшла любов Бога з непохитною та спрямовуючою рішучістю дотримуватися Його заповідей”5.
Я бачу, як саме ця непохитна рішучість все частіше й частіше виявляється у загартованих учнів Ісуса Христа. Як та сестра, яка вітала моїх дочок, і чоловік у новому взутті, готовий встати й марширувати, вони виконують наказ Спасителя до кінця. Всі ви були свідками цього.
Ви знову можете побачити це, якщо повернетеся до Книги Мормона. Як і раніше, я відчуваю захоплення в серці, коли читаю ці слова літнього й непохитного слуги Бога: “Бо навіть у цей час усе моє тіло тремтить надзвичайно, коли я намагаюся говорити з вами; але Господь … підтримує мене, і дозволив мені говорити до вас”6.
І вас, і мене, може надихнути приклад стійкості, який показав нам Мороній. Він залишився самотнім у своєму служінні. Він знав, що його життя добігає кінця. Однак послухайте, що він написав людям, які ще не народилися, та нащадкам його смертельних ворогів: “Так, прийдіть до Христа, і вдосконалюйтеся в Ньому, і відриньте від себе всю безбожність; і якщо ви відринете від себе всю безбожність і любитимете Бога з усією вашою могутністю, розумом і силою, тоді Його благодаті буде достатньо вам, щоб через Його благодать ви могли бути досконалими в Христі”7.
Мороній свідчив про це, в якості прощальної промови до свого життя і служіння. Він, як і пророки протягом усієї Книги Мормона, закликав бути милосердними. Він додав своє свідчення про Спасителя, коли на його порозі стояла смерть. Він був дійсно наверненим дитям Бога, як можемо бути і ми: сповненим милосердя, стійким та безстрашним свідком Спасителя і Його євангелії, та рішуче налаштованим витерпіти до кінця.
Мороній навчав, чого це вимагає від нас. Він сказав, що нашим першим кроком до справжнього навернення є віра. Вивчення з молитвою Книги Мормона укріпить віру в Бога Батька, в Його Улюбленого Сина та в Його євангелію. Вона укріпить вашу віру в пророків Бога, давніх та сучасних.
Вона може наблизити вас до Бога більше, ніж будь-яка інша книга. Вона може змінити життя на краще. Я запрошую вас зробити те саме, що зробив мій напарник на місії. Підлітком він утік з дому, і хтось поклав у коробку, яку він носив із собою, у своїх пошуках більшого щастя, Книгу Мормона.
Минули роки. Він переїжджав з місця на місце по всьому світі. Одного дня, відчуваючи себе самотнім і нещасним, він побачив цю коробку. Коробка була заповнена речами, які він возив із собою. На дні коробки він знайшов Книгу Мормона. Він прочитав обіцяння, яке містилося в ній, і перевірив його. Він дізнався, що вона істинна. Те свідчення змінило його життя. Він знайшов щастя, якого не уявляв навіть у своїх найкращих мріях.
Ваш примірник Книги Мормона може бути прихованим від вашого зору турботами й піклуванням про все те, що ви назбирали під час своєї подорожі життям. Я благаю вас спрагло й часто пити з її сторінок. В ній міститься повнота євангелії Ісуса Христа, яка є єдиним шляхом додому до Бога.
Я залишаю вам своє певне свідчення про те, що Бог живе і відповість на ваші молитви. Ісус Христос є Спасителем світу. Книга Мормона є істинним і певним свідченням про те, що Він живе. Що Він наш воскреслий і живий Спаситель.
Книга Мормона---це дорогоцінне свідчення. І про це я свідчу у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.