Викуплення
Р. Кертіс мол.
Сімдесятник
Через Христа люди можуть змінити своє життя і роблять це, здобуваючи викуплення.
Господа Ісуса Христа називають різними іменами. Ці імена дають нам розуміння різних аспектів спокутної місії Господа. Візьмемо, наприклад, титул “Спаситель”. Всі ми розуміємо, що означає бути спасенним, оскільки кожного з нас колись від чогось спасали. Будучи дітьми, ми з сестрою бавилися на річці у маленькому човні, коли нерозсудливо відпливли з безпечного місця для ігор і побачили, що нас несе вниз течією до невідомих небезпек. У відповідь на наші зойки, наш батько прибіг на допомогу, рятуючи нас від небезпек річки. Коли я думаю про спасіння, то згадую той випадок.
Так само і з титулом “Викупитель”. “Викупляти” означає купувати або відкуповувати. У правових питаннях, майно викуповується шляхом виплати застави чи інших видів заборгованості за нього. У старозавітні часи закон Мойсея забезпечував різні способи, як шляхом грошової виплати слуги та майно могли отримати волю або бути викуплені (див. Левит 25:31).
Часто вживане в Писаннях слово викупляти, стосується визволення дітей Ізраїля з їхнього рабства в Єгипті. Після того визволення Мойсей сказав їм: “З Господньої любови до вас, … [Він] вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського” (Повторення Закону 7:8).
Тема викуплення Єговою народу Ізраїля з рабства багато разів повторюється в Писаннях. Часто це робиться, щоб нагадати людям про великодушність Господа у визволенні дітей Ізраїля від єгиптян. Але це також робиться, щоб навчити їх про те, що буде інше, важливіше викуплення Ізраїля. Легій навчав: “І Месія прийде в повноті часу, щоб викупити дітей людських від падіння” (2 Нефій 2:26).
Автор псалмів писав: “Та визволить Бог мою душу із влади шеолу” (Псалми 49:16).
Через Ісаю Господь проголосив: “Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку---гріхи твої,---навернися ж до мене, тебе-бо Я викупив!” (Iсая 44:22).
Викуплення, про яке говориться в цих трьох уривках з Писань, звичайно ж, є Спокутою Ісуса Христа. Це “велике визволення” передбачене нашим люблячим Богом (Псалми 130:7). На противагу викупленню за законом Мойсея або сучасним правовим заходам, це викуплення здійснюється не “тлінним сріблом або золотом” (1 Петра 1:18). “Маємо в [Христі] відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його”(Ефесянам 1:7). Президент Джон Тейлор навчав, що завдяки жертві Викупителя: “борг було сплачено, викуплення здійснено, завіт сповнено, правосуддя задоволено, Божу волю виконано, і всю владу … віддано в руки Сина Божого” (Учення Президентів Церкви: Джон Тейлор [2002], с. 43).
Подолання фізичної смерті для всіх Божих дітей є одним з результатів цього викуплення. Тобто, тимчасову смерть переможено і всі воскреснуть. Іншим аспектом цього викуплення Христа є перемога над духовною смертю. Своїм стражданням і смертю Христос сплатив за гріхи всього людства за умови особистого покаяння.
Отже, якщо ми каємося, то можемо отримати прощення своїх гріхів, бо ціну було сплачено нашим Викупителем. Це добра новина для всіх нас, “бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави” (Римлянам 3:23). Ті, хто надто сильно збився з доріг праведності, відчайдушно потребують цього викуплення, і якщо вони повністю покаються, то матимуть право на нього. Але й ті, хто старанно працювали, щоб жити праведним життям, також украй потребують цього викуплення, бо жодна людина не може потрапити у присутність Батька без допомоги Христа. Таким чином, це, здійснене з любов’ю викуплення, задовольняє закони правосуддя і милості у житті всіх тих, хто кається і наслідує Христа.
“З величних Божих настанов
спокутний план постав,
що правосуддя і любов
у злагоді з’єднав”.
(“Безмежна мудрість і любов”, Гімни, №. 106).
Президент Бойд К. Пекер навчав: “Є Викупитель, Посередник, Який стоїть спроможний і готовий задовольнити вимоги правосуддя і простерти милість тим, хто кається” (“The Mediator,” Ensign, May 1977, 56).
Писання, література та досвід життя сповнені історіями викуплення. Через Христа люди можуть змінити своє життя і роблять це, здобуваючи викуплення. Я люблю історії викуплення.
У мене є друг, який не дотримувався вчень Христа в юності. Коли він був дорослим молодим чоловіком, то усвідомив що втратив, не живучи за євангелією. Він покаявся, змінився і присвятив себе праведному життю. Одного дня, через багато років з нашого товаришування в юності, я зустрів його в храмі. Світло євангелії сяяло в його очах, і я відчув, що він був вірним членом Церкви, який намагався повністю жити за євангелією. Його історія---це історія викуплення.
Якось я проводив співбесіду для хрищення з однією жінкою, яка була винною в дуже тяжкому гріху. Під час співбесіди я спитав, чи розуміє вона, що ніколи не може повторювати цей гріх. З великим хвилюванням, яке читалося в її очах і чулося в її голосі, вона сказала: “О, президенте, я ніколи б не повторила цього гріха. Саме тому я і хочу охриститись, щоб очиститися від наслідків того жахливого гріха”. Її історія---це історія викуплення.
Відвідуючи конференції колів та інші збори протягом останніх років, я передавав заклик Президента Томаса С. Монсона спасати малоактивних членів Церкви. На одній конференції колу я розповів історію про малоактивного члена Церкви, який повернувся до повної активності після того, як його єпископ та інші провідники, відвідали його вдома, сказали йому, що він потрібен, і покликали його служити в приході. Чоловік з цієї історії не тільки прийняв покликання, а й змінив своє життя та звички і став цілком активним в Церкві.
Один мій друг був на зборах, де я розповів цю історію. Коли я розповідав її, вираз його обличчя помітно змінився. Наступного дня він надіслав мені електронного листа, розповівши, що він відреагував так на мою історію тому, що історія повернення до активності в Церкві його свекра була дуже схожою на ту, що розповів я. Він сказав мені, що завдяки схожому візиту єпископа і запрошенню служити в Церкві, його свекор переосмислив своє життя і своє свідчення, зробив значні зміни у своєму житті і прийняв покликання. У того чоловіка, який повернувся до активності Церкви, зараз є 88 нащадків, які є активними членами Церкви.
На інших зборах кілька днів потому я розповів обидві історії. Наступного дня я отримав інше електронне повідомлення, яке починалося зі слів: “Це історія і мого батька також”. У тому листі президента колу розповідалося про те, як його батька запросили служити в Церкві, хоча він був неактивним і мав деякі звички, які потрібно було змінити. Він прийняв запрошення і, покаявшись, зрештою служив президентом колу, а потім і президентом місії, та заклав фундамент для свого потомства бути вірними членами Церкви.
Кілька тижнів потому я розповів всі три історії під час іншої конференції колу. Після зборів до мене підійшов чоловік і сказав, що це історія не його батька, а його історія. Він розповів мені про події, які допомогли йому покаятися і повернутися до повної активності в Церкві. Отже, історії тривали. Поширюючи заклик спасати малоактивних, я чув історію за історією про людей, які відгукувалися на запрошення повернутися і змінити своє життя. Я слухав історію за історією про викуплення.
Незважаючи на те, що ми ніколи не зможемо повернути Викупителю те, що Він заплатив за нас, план викуплення закликає нас докласти всіх наших зусиль, щоб повністю покаятися і чинити волю Бога. Апостол Орсон Ф. Уітні писав:
“Спаситель, душі Викупитель моєї,
Міцна рука Чия мене зцілила,
Чия чудесна сила підняла мене
І чашу гіркую солодкою зробила!
Який язик спроможний вдячність мою скласти,
О милосердний Бог Ізраїля Ти мій!
Господь, не зможу я ніколи борг віддати,
Але любити можу я Тебе.
Чи не Твоє лиш чисте слово
Втішає в ніч і робить радісним мій день?
Тож, хай вуста мої звеличують Тебе,
А все життя моє, лиш прикладом Твоєї волі буде”.
(“Savior, Redeemer of My Soul,” Hymns, no. 112)
Я свідчу про силу Спокути Христа. Якщо ми покаємося і прийдемо до Нього, то зможемо отримати всі благословення вічного життя. Про те, щоб ми могли вчинити так і здобути власну історію викуплення, я молюся в ім’я Ісуса Христа, амінь.