Робити те, що вірно---вчасно і без зволікання
Хосе Л. Алонсо
Сімдесятник
Спаситель … показав нам чудовий приклад того, що не варто чекати, аби допомогти тим, хто втратив відчуття щастя і радості.
У наші дні багато людей живуть посеред смутку і великого збентеження. Вони не знаходять відповіді на свої запитання і не в змозі задовольнити свої потреби. Деякі з них втратили відчуття щастя і радості. Пророки проголосили, що істинне щастя знаходиться у наслідуванні прикладу і виконанні вчень Христа. Він наш Спаситель, Він наш учитель і Він є досконалим прикладом.
Він провів Своє життя у служінні. Коли ми служимо нашому ближньому, ми допомагаємо тим, хто потребує допомоги. У цьому процесі ми можемо знайти вирішення власних проблем. Наслідуючи Спасителя, ми виявляємо любов до нашого Небесного Батька та Його Сина, Ісуса Христа, і стаємо більше схожими на Них.
Цар Веніамін говорив про цінність служіння, кажучи, що коли ми “служи[мо] [нашим] ближнім, то [ми] тільки служи[мо] [нашому] Богові”1. Кожен має можливості служити і виявляти любов.
Президент Томас С. Монсон попросив нас іти “на порятунок” і служити іншим. Він сказав: “Ми дізнаємося, що ті, кому ми служимо, хто відчув через нашу працю дотик руки Вчителя, чомусь не можуть пояснити змін, які приходять в їхнє життя. Є бажання служити вірно, іти смиренно й мати життя, більш схоже на життя Спасителя. Отримавши свій духовний зір й осяяні обіцяннями вічності, вони повторюють слова сліпого, якому Ісус відновив зір і який сказав: “Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!”2
У нас щодня є можливість допомагати і служити---робити те, що вірно, вчасно, і без зволікання. Подумайте про багатьох людей, яким було важко знайти роботу, або про хворих, чи одиноких, тих, які навіть думають, що втратили все. Що ви можете зробити аби допомогти? Уявіть, що у сусіда зламалася машина і він під дощем дзвонить вам, прохаючи про допомогу. Що буде правильним зробити для нього? Коли ця допомога буде вчасною?
Мені згадується випадок, коли ми із сім’єю подалися до центру Мехіко, щоб купити одяг двом нашим дітям. Вони були дуже маленькі. Старшому синові ледь виповнилося два роки, а молодшому був рік. На вулиці було багато людей. Ходячи по магазинах, ведучи наших дітей за руку, на якусь мить ми зупинилися, щоб на щось подивитися, і не помітили, як загубили нашого старшого сина! Я не знаю як це сталося, але його з нами не було. Миттєво, без вагань, ми побігли його розшукувати. Ми шукали і гукали його, відчуваючи жахливий відчай від думки, що можемо втратити його назавжди. Подумки ми благали Небесного Батька, щоб Він допоміг нам знайти його.
Невдовзі ми його знайшли. Ось він стояв, невинно розглядаючи іграшки крізь вікно магазина. Ми його обняли, поцілували і взяли зобов’язання старанно слідкувати за нашими дітьми, щоб ніколи жодного не втратити. Ми дізналися, що для того, щоб врятувати нашого сина, нам не треба було планувати збори. Ми просто діяли, шукаючи того, хто загубився. Ми також дізналися, що наш син навіть не усвідомлював, що він загубився.
Брати і сестри, може бути багато таких, хто з якоїсь причини зник із нашого поля зору і не усвідомлює, що загубився. Якщо ми відкладатимемо пошук, то можемо втратити їх назавжди.
Немає потреби створювати нові програми, чи планувати складні або вартісні заходи для багатьох, хто потребує нашої допомоги. Їм треба лише наша рішучість служити---робити те, що вірно---вчасно і без зволікання.
Коли Спаситель явився народу Книги Мормона, Він показав нам чудовий приклад того, що не варто чекати, аби допомогти тим, хто втратив відчуття щастя і радості. Навчаючи людей, Він побачив, що вони не могли зрозуміти всі Його слова. Він запропонував їм піти додому й обдумати те, про що Він навчав. Він попросив їх молитися Батьку і приготуватися повернутися наступного дня, коли Він знову прийде навчати їх3.
Завершивши навчання, Він подивився на натовп і побачив, що вони плачуть, оскільки бажають, щоб Він залишився з ними.
“І Він сказав їм: Знайте, Моє нутро сповнене співчуттям до вас.
Чи маєте хворих серед вас? Приведіть їх сюди. Чи маєте ви кривих, або сліпих, або кульгавих, або скалічених, або прокажених, або сухоруких, або глухих, або яких інших стражденних? Приведіть їх сюди, і Я зцілю їх, бо Я маю співчуття до вас; Моє нутро сповнене милості”4.
І вони привели до Нього Своїх хворих і Він зцілив їх. Натовп схилився біля Його ніг і поклонявся Йому і цілував Йому ноги: “так що омили Його ноги сльозами”. Потім Він наказав їм, щоб привели їхніх малих дітей, і Він благословив їх одного за одним5. Оце взірець, який нам дав Спаситель. Він любить усіх, але й кожний окремо ніколи не випадає з Його поля зору.
Я знаю, що наш Небесний Батько---люблячий, розуміючий і терплячий. Його Син, Ісус Христос, так само любить нас. Вони допомагають нам через Своїх пророків. Я дізнався, що є велика безпека у тому, щоб слідувати пророкам. “Порятунок” все ще триває. Президент Монсон сказав: “Господь очікує на наші роздуми. Він очікує наших дій. Він очікує нашої праці. Він очікує наших свідчень. Він очікує нашої відданості”6.
На нас лежить відповідальність і у нас є велична можливість. Є багато тих, кому треба знову відчути приємний смак щастя і радості, які супроводжують активність в Церкві. Це щастя приходить від отримання обрядів, укладання священних завітів і дотримання їх. Господь хоче, щоб ми Йому допомагали. Давайте робити те, що вірно---вчасно і без зволікання.
Я свідчу, що Бог живе і Він наш Батько. Ісус Христос живе і віддав Своє життя, щоб ми могли повернутися у присутність нашого Небесного Батька. Я знаю, що Він наш Спаситель. Я знаю, що Їхня безмежна доброта постійно проявляється. Я свідчу, що Президент Томас С. Монсон є Їхнім пророком, і що це єдина істинна Церква на лиці землі. Я знаю, що пророк Джозеф Сміт є пророком Відновлення. Я свідчу, що Книга Мормона---це слово Бога. Вона дає нам спрямування і приклади, які ми можемо наслідувати, аби стати більше схожими на Бога і Його Улюбленого Сина. Я проголошую це в ім’я нашого Господа Ісуса Христа, амінь.