Особисте одкровення і свідчення
Барбара Томпсон
Другий радник у генеральному президентстві Товариства допомоги
Якщо ми старанно виконуємо заповіді і питаємо з вірою, відповіді прийдуть в Господній спосіб і в Його час.
Багато років тому, ще навчаючись тоді у коледжі, я слухала генеральну конференцію по радіо, оскільки в нашій невеличкій квартирі телевізора не було. Промовці на тій конференції були дивовижні, і я відчувала сильний вплив Святого Духа.
Дуже добре пам’ятаю, як один з генеральних авторитетів говорив про Спасителя і Його служіння, а потім приніс своє палке свідчення, Святий Дух підтвердив моїй душі, що він сказав правду. У той момент я не сумнівалась, що Спаситель живий. Я також не сумнівалась, що отримала особисте одкровення, яке підтвердило мені, що “Ісус Христос є Син Бога”1.
У вісім років мене охристили, конфірмували і я отримала дар Святого Духа. Вже тоді це було прекрасним благословенням, а ще важливішим воно ставало, коли я підростала і відчувала в дії дар Святого Духа.
Часто, коли ми зростаємо, переходячи від дитинства до юності, а потім до зрілості, нам доводиться зазнавати труднощів і переживань, які дають зрозуміти: нам потрібна божественна допомога, яка приходить через Святого Духа. Коли настають важкі часи, ми можемо запитувати себе: “Як мені вирішити цю проблему?” і “Як мені знати, що робити?”
Мені часто пригадується розповідь з Книги Мормона про те, як Легій навчав свою сім’ю євангелії. Він ділився з ними багатьма одкровеннями і вченнями про те, що настане в останні дні. Нефій прагнув мати провід від Господа, щоб повніше зрозуміти те, чого навчав його батько. І він був піднятий, і отримав благословення й натхнення, аби дізнатися, що те, чого навчав його батько, було істиною. Це дало Нефію можливість старанно виконувати заповіді Господа і жити праведним життям. Він отримав особисте одкровення, щоб керуватися ним.
А ось його брати сперечалися один з одним, бо не розуміли те, чого навчав їх батько. І тоді Нефій поставив дуже важливе запитання: “Чи запитували ви Господа?”2.
Їхня відповідь не була переконливою: “Ми не запитували; бо Господь не відкриє нам нічого про те”3.
Нефій скористався цією нагодою, щоб навчати своїх братів, як отримати особисте одкровення. Він сказав: “Хіба не пам’ятаєте ви того, що Господь сказав?---Якщо ви не дасте закам’яніти вашим серцям і будете питати Мене з вірою, сподіваючись, що ви отримаєте, старанно виконуючи Мої заповіді, безсумнівно все те відкриється вам”4.
Шлях отримання особистого одкровення справді дуже ясний. Нам потрібно мати бажання отримати одкровення, ми повинні не затвердіти своїми серцями, а тоді нам треба спитати з вірою, по-справжньому вірячи, що отримаємо відповідь, і далі старанно виконувати Божі заповіді.
Дотримання цього зразка не означає, що кожного разу, коли ми ставимо запитання Богу, відповідь надійде відразу і в ній буде детально вказано, що слід робити. Проте воно означає, що якщо ми старанно виконуємо заповіді і питаємо з вірою, відповіді прийдуть в Господній спосіб і в Його час.
Дотримання цього зразка не означає, що кожного разу, коли ми ставимо запитання Богу, відповідь надійде відразу і в ній буде детально вказано, що слід робити. Проте воно означає, що якщо ми старанно виконуємо заповіді і питаємо з вірою, відповіді прийдуть в Господній спосіб і в Його час.
В Ученні і Завітах, розділ 6, пояснюється кілька способів, якими ми можемо отримати одкровення:
“Ти питав Мене, і ось, скільки разів ти питав, стільки ж разів ти отримував настанови Мого Духа”5.
“Я просвітив твій розум”6.
“Хіба Я не промовляв мир твоєму розуму стосовно цього?”7.
З інших віршів Писань ми більше дізнаємося про отримання одкровення:
“Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці, через Святого Духа, Який зійде на тебе і Який буде жити у твоєму серці. Тепер ось, це є дух одкровення”8.
“Я зроблю так, щоб твої груди запалали зсередини; отже, ти відчуєш, що це правильно”9.
“Я вділю тобі від свого Духа, який просвітить твій розум, який сповнить твою душу радістю”10.
Найчастіше особисті одкровення будуть приходити, коли ви вивчаєте Писання, слухаєте й виконуєте пораду пророків та інших Церковних провідників і прагнете жити віддано й праведно. Іноді натхнення приходитиме через окремий вірш з Писань або з рядка якогось виступу на конференції. Можливо, відповідь прийде до вас, коли діти Початкового товариства співають чудову пісню. Усе це---форми отримання одкровення.
У ранній час Відновлення чимало членів Церкви старанно шукали одкровення і були благословенні й натхненні знати, що робити.
Сестра Елайза Р. Сноу отримала від пророка Бригама Янга завдання---допомагати надихати й навчати сестер, що належали до Церкви. Вона навчала, що жінки індивідуально можуть отримувати одкровення, щоб керуватися ними у своєму житті, у житті своїх сімей і своїх церковних обов’язках. Вона сказала: “Кажіть, щоб сестри йшли вперед і виконували свої обов’язки у смиренні і відданості, і Дух Божий буде на них і вони будуть благословенні в їхніх трудах. Нехай вони шукають мудрість, а не силу, і вони матимуть всю цю силу, щоб виявляти мудрість, яку мають”11.
Сестра Сноу навчала сестер, щоб ті прагнули проводу від Святого Духа. Вона казала, що Святий Дух “задовольняє і виконує кожне прагнення людського серця і заповнює всі пустоти. Коли я сповнена тим Духом, моя душа вдоволена”12.
Президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав: “Одкровення і свідчення не завжди приходять з вражаючою силою. До багатьох свідчення приходить повільно---крок за кроком”. А далі він сказав: “Давайте наполегливо прагнути світла особистого одкровення. Давайте благати Господа дарувати нашому розуму і нашій душі іскру віри, яка дозволить нам … отримувати і розпізнавати божественне служіння Святого Духа”13.
Наші свідчення посилюють і зміцнюють нас, коли ми зустрічаємося з труднощами у нашому повсякденному житті. Одні борються з труднощами, викликаними станом здоров’я; інші мають фінансові проблеми; а ще інші переживають труднощі у шлюбі чи у стосунках зі своїми дітьми, дехто страждає від самотності чи нездійснених сподівань та мрій. Наше свідчення, у поєднанні з вірою в Господа Ісуса Христа і нашим знанням плану спасіння,---ось що допомагає нам пережити часи страждань і тяжких випробувань.
У книзі Дочки у Моєму Царстві, ми читаємо про сестру Хедвіг Бірайхель, жінку з Німеччини, яка зазнала багато горя і страждань під час Другої світової війни. Вона була люблячою й милосердною людиною і навіть переживаючи сама велику нужду, з готовністю ділилася своєю їжею з військовополоненими. Пізніше, коли її запитували, як їй вдалося “зберігати своє свідчення у всіх цих випробуваннях”, вона відповідала: “Не я зберігала свідчення увесь той час, а свідчення зберігало мене”14.
Те, що ми маємо сильне свідчення, ще не означає, що воно й надалі буде залишатися таким. (Ми повинні турбуватися й зміцнювати його, щоб воно мало достатньо сили підтримувати нас). Це одна з причин, чому нам треба “збиратися часто”, щоб приймати причастя, відновлювати свої завіти і “насичувати[ся] добрим словом Бога”. Саме це добре слово Бога утримує нас “постійно пильними до молитви, покладаючись тільки на заслуги Христа, Який [є] творцем і виконавцем [нашої] віри”15.
Старійшина Девід А. Беднар навчав нас: “Коли ви належним чином шукаєте і застосовуєте дух одкровення, я обіцяю вам, що ви будете “простувати в світлі Господньому” (Ісая 2:5; 2 Нефій 12:5). Іноді дух одкровення діятиме миттєво і сильно, в інші часи---ледь відчутно і поступово, і часто---настільки лагідно, що ви можете свідомо навіть не розпізнати його. Але незалежно від того, у який спосіб це благословення було отримане, світло, яке воно несе, осяватиме і збільшуватиме вашу душу, просвітлюватиме ваше розуміння (див. Алма 5:7; 32:28), скеровуватиме і захищатиме вас і вашу сім’ю”16.
Господь хоче благословляти нас проводом, мудрістю, давати нам напрямок у житті. Він бажає щедро посилати нам Свого Духа. Тож повторюю: щоб мати особисте одкровення, нам потрібно мати бажання отримати його, ми повинні не закам’яніти своїми серцями, а потім питати з вірою, щиро вірячи, що отримаємо відповідь, і далі старанно виконувати Божі заповіді. Тоді, якщо ми просимо відповісти на наші запитання, Він благословить нас Своїм Духом. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.