Вибирайте вічне життя

Ренделл К. Беннетт

Сімдесятник

Мої дорогі брати та сестри, ваша вічна доля буде залежати не від шансу, а від вибору. Ніколи не пізно почати вибирати вічне життя!

Багато років тому, відпочиваючи на узмор’ї з сім’єю, я помітив позначки й прапорці, якими нас попереджали про сильну течію, що рухалася від узбережжя до глибоких, бурхливих вод. Непомітна для моїх нетренованих очей, але легко виявляєма рятувальниками на спостережному пункті неподалік, потужна течія становила небезпеку для всіх, хто залишав безпечний берег і входив у воду. Я пам’ятаю свою логіку: “Я сильний плавець. Плавання буде чудовою вправою. На мілководді я буду у безпеці”.

Ігноруючи застереження та впевнений у своїй логіці, я увійшов у воду, аби насолодитися “освіжаючим” плаванням. За кілька хвилин я озирнувся, щоб подивитись на свою сім’ю, яка була поблизу на березі, але берег вже більше не був поблизу! Оманлива течія, про яку мене попереджали, схопила мене і швидко відносила від моєї сім’ї.

Спочатку впевнено, але потім відчайдушно, я намагався пливти до берега, однак невмолима течія затягувала мене все далі й далі у глибші й бурхливіші води. Я виснажився і почав захлинатися водою. Перспектива втопитися стала реальною. Сили полишили мене і зрештою я несамовито заволав про допомогу.

То здалося чудом, але рятувальник в ту саму мить опинився біля мене. Я не знав, що він бачив, як я входив у воду. Він знав, що течія підхопить мене, і знав куди вона мене занесе. Уникаючи течії, він оплив її саме до того місця, де борсався я, і терпляче чекав, поки я не покличу на допомогу. Надто слабкий, щоб пливти до берега самостійно, я був і залишаюся вдячний за його порятунок. Я ніяк не зміг би повернутися до своєї сім’ї без його допомоги.

Того дня я зробив невірний вибір, який призвів до потенційно небезпечних наслідків для мене і для моєї сім’ї. Зараз, обмірковуючи разом про дар вибору, я молюся, щоб Святий Дух допомагав кожному з нас особисто оцінити вибір, який ми робимо.

Наш улюблений пророк, Президент Томас С. Монсон, навчав: “У мене не вистачить слів, щоб висловити, наскільки сильно рішення визначають долю. Ви не можете приймати вічних рішень без вічних наслідків”¹.

Кожен з вас—як нас навчали під час цієї конференції—є улюбленим духовним сином або улюбленою духовною дочкою небесних батьків. Ви маєте божественну природу і долю². У доземному житті ви навчилися любити істину. Ви приймали вірні вічні рішення. Ви знали, що тут, у смертному житті, будуть нещастя й напасті, горе і страждання, перевірка й випробування, які допомагатимуть вам зростати й розвиватися. Ви також знали, що можете продовжувати робити правильний вибір, каятися у невірному виборі і успадкувати вічне життя через Спокуту Ісуса Христа.

Чого навчав про вибір пророк Легій? Він радив, що ми “вільні вибрати волю і вічне життя через великого Посередника для всіх людей, або вибрати неволю і смерть, що чекають на вас у полоні та під владою диявола”. Далі він навчав: “Щоб ви дивилися на великого Посередника, і прислухалися до Його великих заповідей; і були вірними Його словам, і вибрали вічне життя”³.

Брати і сестри, чи вибираємо вічне життя ви і я у тому, про що вирішуємо думати, що відчувати та робити?

Наші внуки навчаються того, що коли вони роблять вибір, то також вибирають і його наслідки. Недавно одна з наших трирічних онук відмовилася їсти свою вечерю. Її мама пояснила: “Вже майже час лягати спати. Якщо ти вирішиш з’їсти вечерю, то отримаєш морозиво на десерт. Якщо ти вирішиш не їсти вечерю, то підеш спати вже зараз, не скуштувавши морозива”. Наша внучка зважила ці два вибори, а потім категорично заявила: “А я хочу такий вибір---погратися та з’їсти тільки морозиво і не лягати спати”.

Брати і сестри, чи хочемо ми лише гратися, їсти тільки морозиво, ніколи не лягати спати і якось уникнути наслідків, на кшталт, недоїдання та виснаження?

У реальному житті ми маємо лише два вічні вибори, кожен з яких має вічні наслідки: вибір наслідувати Спасителя світу і, у такий спосіб, вибрати вічне життя з Небесним Батьком, або вибір іти за світом і, у такий спосіб, навічно відділити себе від Небесного Батька.

Ми не можемо успішно вибрати, і безпеку праведності, і небезпеку світу. Блукання або “плавання” мирським життям може здаватися безпечним, але таким здавалося і моє “освіжаюче” плавання!

Подібно до того, як течія могла змінити хід життя моєї сім’ї, сьогоднішні течії світу, оманливі філософії, хибні вчення та невтримна аморальність прагнуть відтягти нас від наших сімей та від нашого Небесного Батька і навічно розлучити нас.

Наші живі пророки, провидці та одкровителі бачать---часто непомітні, але небезпечні течії світу, які загрожують нам,---і попереджають про них. Вони з любов’ю запрошують, підтримують, навчають, нагадують і застерігають нас. Вони знають, що наша безпека залежить від того, наскільки ми вирішуємо дотримуватися (1) настанов, здобутих під час щоденного вивчення Писань, розмірковувань і молитов, (2) проводу Святого Духа та (3) їхніх пророчих порад. Вони знають, що безпека і, в кінцевому рахунку, радість є тільки в нашому Спасителі, Ісусі Христі та житті за Його євангелією, і приходять тільки через Нього. Як щойно нас навчав старійшина Даллін Х. Оукс, наш Спаситель проголосив: “Я---дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене”⁴.

В часи нещасть і страждань у пострадянській Росії Анатолій і Світлана Решетнікови вибрали праведність, а не життя, яке пропонував світ. Коли вони приєдналися до Церкви, їх почали переслідувати. На роботі його усунули з посади. Вони не мали страху і казали: “Теперь у нас є більше часу служити Богу!” Їм неодноразово загрожували, але вони вирішили жити за євангелією. Старійшину Анатолія Решетнікова було покликано першим територіальним сімдесятником в Росії. Завдяки своєму вибору Решетнікови продовжують вибирати вічне життя.

Всі ми стикаємося з нещастями. Всі ми маємо спокуси. Всі ми допускалися помилок. Ніколи не буває надто важко або надто пізно робити вірний вибір. Покаяння є одним з тих важливих, правильних рішень.

Президент Дітер Ф. Ухтдорф навчав:

“Маленькі помилки та незначні відходження від учення євангелії Ісуса Христа можуть сповнити наше життя гіркими наслідками. Тому для нас надзвичайно важливо стати достатньо самодисциплінованими, щоб якомога раніше зробити рішучі корективи і повернутися на вірний курс, не чекаючи і не сподіваючись на те, що помилки якимось чином самовідкорегуються.

Чим довше ми зволікаємо з корегуванням, тим більшим стає обсяг необхідних змін і довшим час повернення на вірний курс---навіть до межі, коли може статися катастрофа”⁵.

Руки милості Спасителязавжди простерті до кожного з нас⁶. Якщо ми щиро й повністю каємося, то можемо отримати цілковите прощення наших помилок і Спаситель не пам’ятатиме більше наших гріхів⁷.

Оцінюючи свої рішення і їхні наслідки, ви можете спитати себе:

Чи прагну я божественного спрямування через щоденне вивчення Писань, розмірковування й молитву, або ж я вирішив бути настільки зайнятим чи апатичним, що не приділяю часу для вивчення слів Христа, не обдумую їх і не спілкуюся з моїм Небесним Батьком?
Чи приймаю я рішення дотримуватися поради живих пророків Бога, або ж я іду шляхами світу, спираючись на протилежні думки інших людей?
Чи прагну я проводу Святого Духа щоденно в тому, про що вирішую думати, що відчувати та робити?
Чи завжди я простягаю руку, щоб допомагати й служити іншим людям та рятувати їх?

Мої дорогі брати та сестри, ваша вічна доля буде залежати не від шансу, а від вибору. Ніколи не пізно почати вибирати вічне життя!

Я свідчу, що завдяки величному плану щастя Небесного Батька, кожен з нас може вдосконалитися через Спокуту Ісуса Христа. Разом із нашими сім’ями, ми можемо жити з нашим Небесним Батьком вічно і отримувати повноту радості. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.