Важливість імені

М. Рассел Баллард

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Давайте розвинемо звичку … чітко пояснювати, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів---це назва, за якою, згідно з особистою настановою Господа, нас мають знати.

Старійшино Хейлз, усі ми висловлюємо вам нашу найглибшу любов і вдячність за те, що ви разом з нами цього ранку.

З часу останньої квітневої генеральної конференції я неодноразово замислювався над темою важливості імені. Упродовж цих кількох місяців у нашій сім’ї народилося кілька правнуків. І хоча мені здається, що вони з’являються швидше, ніж я можу це усвідомлювати, кожна дитина є бажаним поповненням нашої сім’ї. Кожна отримала особливе ім’я, вибране батьками; ім’я, яким її будуть називати упродовж життя, вирізняючи серед інших людей. Так відбувається у кожній сім’ї, і це є характерним для інших релігій світу.

Господь Ісус Христос знав, як важливо дати чітку назву Своїй Церкві у ці останні дні. У 115-у розділі Учення і Завітів Він сам називає Церкву: “Бо так буде Мою Церкву названо в останні дні, а саме Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів” (вірш 4).

І цар Веніямин навчав свій народ за часів Книги Мормона:

“Я б хотів, щоб ви взяли на себе ім’я Христа, усі ви, хто увійшов у завіт з Богом, що ви будете послушними до кінця свого життя…

І я б хотів, щоб ви також пам’ятали, що ім’я, яке, як я сказав, я дам вам, ніколи не буде викреслене, як тільки через провину; отже, будьте обережні, щоб ви не грішили, щоб це ім’я не було викреслено з ваших сердець” (Мосія 5:8, 11).

Ми беремо на себе ім’я Христа у водах хрищення. Ми поновлюємо вплив того хрищення кожного тижня, приймаючи причастя, таким чином показуючи свою готовність взяти на себе Його ім’я і обіцяючи завжди пам’ятати Його (див. УЗ 20:77, 79).

Чи усвідомлюємо ми, яким благословенням є взяти на себе ім’я Улюбленого і Єдинонародженого Сина Божого? Чи розуміємо ми, наскільки це важливо? Ім’я Спасителя---це єдине ім’я під небесами, яким людина може бути спасенною (див. 2 Нефій 31:21).

Як ви пам’ятаєте, президент Бойд К. Пекер обговорював важливість назви Церкви під час останньої квітневої генеральної конференції. Він пояснював, що, “будучи слухняними одкровенню, ми називаємо себе Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, а не Мормонська Церква” (“Скеровані Святим Духом”, Ліягона, трав. 2011, с. 30).

Оскільки повна назва Церкви є такою важливою, я приєднуюся до одкровень, що містяться в Писаннях, настанов, що містяться в листах Першого Президентства від 1982 і 2001 року та слів інших апостолів, які заохочували членів Церкви не забувати і навчати світ, що Церква відома під назвою Господа Ісуса Христа. Це та назва, якою Господь назве нас у останній день. Це та назва, за якою Його Церкву розрізнятимуть між усіма іншими церквами.

Я багато розмірковував про те, чому Спаситель дав Своїй відновленій Церкві назву з семи слів. Вона може здаватися довгою, але якщо ми подивимося на неї як на опис того, чим є Церква, то вона відразу здаватиметься прекрасно короткою, об’єктивною і простою. Як може будь-який опис бути більш чітким і зрозумілим, і в той же час вміщатися лише у кілька слів?

Кожне слово є пояснюючим і необхідним.

Слова Церква Ісуса Христа проголошують, що це Його церква. У Книзі Мормона Ісус навчав: “І як може вона бути Моєю церквою, якщо не буде називатися Моїм іменем? Бо якщо церква називається Мойсеєвим іменем, тоді це Мойсеєва церква; або якщо вона називається іменем людини [наприклад Мормона], тоді це церква людини; але якщо вона називатиметься Моїм іменем, тоді це Моя церква, якщо буде так, що вони збудовані на Моїй євангелії” (3 Нефій 27:8).

Останніх Днів---це є поясненням того, що це та сама Церква, яку Ісус Христос заснував під час Свого земного служіння, однак відновлена в останні дні. Ми знаємо, що був відхід, тобто відступництво, через що виникла необхідність у Відновленні Його істинної і довершеної Церкви в наш час.

Святих---означає те, що члени Церкви наслідують Його і намагаються виконувати Його волю, дотримуватися Його заповідей і готуватися, щоб у майбутньому знову жити з Ним і нашим Небесним Батьком. Словом святі називають тих, хто прагне освятити своє життя, увійшовши в завіт іти за Христом.

Назва, яку Спаситель дав Своїй Церкві, точно вказує на те, хто ми є і у що віримо. Ми віримо, що Ісус Христос є Спасителем і Викупителем усього світу. Він здійснив спокуту для всіх тих, хто кається у гріхах, і Він розірвав пута смерті та уможливив воскресіння померлих. Ми йдемо за Ісусом Христом. І як цар Веніямин казав своєму народові, так і я підтверджую, звертаючись до всіх нас сьогодні: “Я б хотів, щоб ви не забували зберігати [Його] ім’я завжди записаним у ваших серцях” (Мосія 5:12).

Нас просять бути Його свідками “в усі часи і в усьому, і в усіх місцях” (Мосія 18:9). Це означає, що ми повинні мати бажання сповіщати людям, за ким ми слідуємо і до Чиєї Церкви належимо: до Церкви Ісуса Христа. Ми безсумнівно хочемо робити це в дусі любові та свідчення. Ми хочемо йти за Спасителем, чітко і ясно, однак смиренно проголошуючи, що ми є членами Його Церкви. Ми слідуємо за Ним як святі останніх днів---учні останніх днів.

Людям і організаціям часто дають зменшені імена або назви. Зменшене ім’я або назва може бути короткою формою повного імені чи назви або похідним від події чи якоїсь характерної риси або іншої ознаки. Хоча зменшене ім’я або назва не має того ж статусу або значення, що і повне ім’я чи назва, однак вони можуть вживатися за відповідних обставин.

Господня Церква як у давнину, так і в наш час, має зменшені назви. Святих у новозавітні часи називали християнами, оскільки вони сповідували віру в Ісуса Христа. Та назва, яка спочатку вживалася їхніми переслідувачами як приниження, тепер має шанобливе значення, і ми пишаємося, що нас називають християнською церквою.

Членів нашої Церкви називають мормонами, оскільки ми віримо у Книгу Мормона: ще одне свідчення про Ісуса Христа. Дехто намагається вживати слово мормон у більш широкому значенні, включаючи і маючи на увазі тих, хто залишив Церкву і сформував різні угрупування. Таке використання веде тільки до непорозуміння. Ми вдячні за те, що засоби масової інформації намагаються уникати слова мормон тоді, коли аудиторія може переплутати Церкву з полігамістами або іншими фундаменталістськими угрупуваннями. Я хочу чітко проголосити, що жодне полігамістське угрупування, у тому числі й ті, які називають себе мормонськими фундаменталістами чи інші з подібною назвою, не мають жодного відношення до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Хоча мормонине є повною і правильною назвою Церкви, і хоча спочатку це слово вживалося нашими ворогами в перші роки переслідувань, воно стало прийнятною зменшеною назвою, коли йдеться про членів Церкви, а не про всю організацію. Нам не слід переставати вживати назву мормон, коли це доречно, однак нам слід і надалі наголошувати на повній і правильній назві Церкви. Іншими словами, ми повинні уникати словосполучення “Мормонська церква” і не заохочувати інших його вживати.

Упродовж років, під час виконання різних доручень по всьому світу, мене багато разів запитували, чи належу я до Мормонської церкви. Моя відповідь була такою: “Я---член Церкви Ісуса Христа. Оскільки ми віримо у Книгу Мормона, яка названа на честь стародавнього американського пророка і провідника і є ще одним свідченням про Ісуса Христа, нас іноді називають мормонами”. Завжди таку відповідь добре сприймали і, в дійсності, вона часто відкривала для мене можливість розповісти про Відновлення повноти євангелії в ці останні дні.

Брати і сестри, лише подумайте, який вплив ми можемо справляти, коли просто даємо відповідь, вживаючи повну назву Церкви відповідно до того, що, за проголошенням Господа, ми і маємо робити. І якщо ви не можете відразу ж дати повну назву, принаймні скажіть: “Я належу до Церкви Ісуса Христа”, а потім поясніть: “Святих Останніх Днів”.

Хтось може запитати: а як щодо сайтів у Інтернеті, таких як Mormon.org та численних кампаній у мас-медіа, започаткованих Церквою? Як я вже сказав, іноді доречно називати членів Церкви мормонами. З практичної точки зору, люди не нашого віросповідання можуть шукати інформацію про нас використовуючи саме це слово. Але як тільки ви відкриваєте Mormon.org, на домашній сторінці знаходиться пояснення належної назви Церкви, і вона з’являється на кожній іншій сторінці сайту. Нелогічно сподіватися, що люди будуть друкувати повну назву Церкви, відшукуючи про нас інформацію або заходячи на наш сайт.

Хоча така практика може тривати далі, членам Церкви не слід забувати про використання повної назви Церкви при кожній можливості. Давайте розвинемо звичку у своїх сім’ях та під час церковних заходів і в повсякденному спілкуванні чітко пояснювати, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів---це назва, за якою, згідно з особистою настановою Господа, нас мають знати.

Нещодавнє опитування громадської думки виявило, що надто багато людей усе ще не розуміють правильно, що назва мормон стосується членів нашої Церкви. Більшість людей все ще не впевнені в тому, що мормони є християнами. Навіть коли вони читають про служіння “Руки допомоги” з ліквідації наслідків ураганів, землетрусів, повеней і голоду, люди не пов’язують наше гуманітарне служіння по всьому світу з нами, як християнською організацією. Звичайно ж, їм було б легше зрозуміти, що ми віримо в Спасителя і наслідуємо Його, якби ми називали себе Церквою Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Тоді ті, які чують назву мормон, почнуть пов’язувати це слово з назвою, яку ми отримали через одкровення, і з людьми, які є послідовниками Ісуса Христа.

Згідно з проханням Першого Президентства, що міститься в листі від 23 лютого 2001 року: “Використання даної через одкровення назви Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів стає все більш важливим під час виконання нашого обов’язку з проголошення імені Спасителя по всьому світу. Відповідно до цього ми просимо, щоб під час згадування Церкви ми використовували її повну назву, коли це тільки можливо”.

У 1948 році на жовтневій генеральній конференції Президент Джордж Альберт Сміт сказав: “Брати і сестри, коли ви підете звідси, то, можливо, будете спілкуватися з представниками інших віросповідань по всьому світу, однак пам’ятайте, що є лише одна Церква в усьому світі, яка за божественним наказом носить ім’я Ісуса Христа, нашого Господа” (у Conference Report, Oct. 1948, 167).

Брати і сестри, також пам’ятаймо про це, коли ми сьогодні вранці підемо з цієї конференції. Я знаю, що Ісус є Христос. Саме Він дав нам завдання будувати Його Церкву в усьому світі. Вона називається Його іменем. Про це я смиренно молюся в ім’я Ісуса Христа, амінь.