Зараз настав час
Якщо у вашому житті є щось, чому слід приділити увагу, зараз настав час це зробити.
Кілька років тому, готуючись до відрядження, я почав відчувати біль в грудній клітині. З перестороги моя дружина вирішила мене супроводжувати. Під час першого перельоту в нашій подорожі біль збільшився настільки, що мені стало важко дихати. Після приземлення ми вийшли з аеропорту і вирушили до місцевої лікарні, де, провівши комплексне обстеження, черговий лікар сказав, що ми можемо безпечно продовжувати свою подорож.
Ми повернулися в аеропорт і сіли на рейс, що прямував у наш кінцевий пункт призначення. Коли ми вже знижувалися, пілот, звернувшись по гучномовцю, попросив мене дати знати, де я. Підійшла бортпровідниця і сказала, що вони щойно отримали екстрене повідомлення і що на мене в аеропорту чекає машина швидкої допомоги, щоб відвезти мене у лікарню.
Нас посадили в цю машину і швидко привезли у місцеве відділення екстреної медичної допомоги. Там нас зустріли двоє схвильованих лікарів, які пояснили, що мені невірно поставили діагноз і що насправді у мене серйозна легенева емболія, тобто тромб у легені, і слід негайно почати лікування. Лікарі повідомили нам, що багато пацієнтів з таким діагнозом не виживають. Знаючи, що ми далеко від дому, і не будучи впевненими, чи ми готові до таких подій, що можуть перевернути все життя, лікарі сказали: якщо у вашому житті є щось, чому слід приділити увагу, зараз настав час це зробити.
Я добре пам’ятаю, як в той тривожний момент моє бачення всього майже миттєво змінилось. Те, що буквально перед цим здавалося дуже важливим, тепер мене майже не цікавило. Мої думки миттєво переключилися від зручностей і турбот цього життя на вічну перспективу---я думав про сім’ю, дружину та, безумовно, оцінював своє власне життя.
Яким було наше становище як сім’ї та кожного окремо? Чи було наше життя в гармонії з укладеними нами завітами і тим, чого очікував Господь, і чи не дозволили ми, можливо, несвідомо, клопотам світу відволікти нас від того, що є найважливішим?
Я закликаю вас замислитися над важливим уроком, почерпнутим з цього досвіду: відсторонитися від світу і оцінити своє життя. Або, як сказав про це лікар, якщо у вашому житті є щось, чому слід приділити увагу, зараз настав час це зробити.
Оцінювання нашого життя
Ми живемо у світі, перенасиченому інформацією, переважно тією, що дедалі більше відволікає, і через це стає все складнішим розбиратися в сум’ятті цього життя і зосереджуватися на тому, що має вічну цінність. У повсякденному житті нас бомбардують заголовками, що захоплюють нашу увагу, а доносять їх технології, які стрімко змінюються.
Якщо ми не будемо приділяти час на обмірковування, то можемо не усвідомити, як впливає це дуже мінливе середовище на наше повсякденне життя і наш вибір. Ми можемо помітити, що наше життя заполонили сплески інформації, яку несуть меми, відео та заголовки, що привертають нашу увагу. Хоча вони цікаві й розважають, більшість з них майже ніяк не пов’язані з нашим вічним розвитком, втім вони впливають на те, як ми бачимо наше смертне життя.
Цей відволікаючий вплив, що йде від світу, можна порівняти з тим, який описано у сні Легія. Коли ми просуваємось шляхом завітів, міцно тримаючись рукою за жезл з заліза, ми чуємо і бачимо тих, хто “насміхаються і показують пальцями” з великої і просторої будівлі (див. 1 Нефій 8:27). Іноді ми, можливо несвідомо, зупиняємось і відвертаємо свій погляд, щоб розібратися в усьому цьому сум’ятті. Дехто з нас може навіть відпустити жезл з заліза і підійти ближче, щоб краще роздивитися. Інші можуть повністю відступитися через тих, “хто насміхався з них” (1 Нефій 8:28).
Спаситель застерігав нас: “Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися … життєвими клопотами” (Лука 21:34). У сучасному одкровенні нам нагадується, що багато покликаних, та вибраних мало. Їх не вибрано, “тому що їхні серця так … прикипіли до речей цього світу і жадають почестей людських” (Учення і Завіти 121:35; див. також вірш 34). Оцінювання свого життя дає нам нагоду відсторонитися від світу, обміркувати, де ми стоїмо на шляху завітів, і, при потребі, зробити коригування, щоб бути певними, що ми міцно тримаємося та дивимося вперед.
Недавно на всесвітньому духовному вечорі для молоді Президент Рассел М. Нельсон закликав молодь відсторонитися від світу, утримуючись від користування соціальними медіа протягом семи днів. І вчора ввечері на цій конференції, на сесії для жінок, він звернувся з подібним закликом до сестер. Потім він попросив їх звернути увагу на будь-які відмінності в тому, що вони відчувають, про що вони думають або навіть як вони думають. Тоді він закликав їх “ретельно оцініти з Господом … своє життя, аби переконатися, що ви твердо стоїте на шляху завітів”. Він сказав їм, що якщо у їхньому житті є те, що слід змінити, тоді “сьогодні---це досконалий час, щоб змінитися”1.
Оцінюючи те у нашому житті, що потрібно змінити, ми можемо поставити собі практичне запитання: Як нам не зосереджувати увагу на тому, що йде від цього світу і відволікає, та продовжувати зосереджуватися на баченні вічності, що перед нами?
На генеральній конференції 2007 року у виступі “Добре, краще, найкраще” президент Даллін Х. Оукс навчав, як визначати пріоритети, роблячи вибір серед багатьох суперечливих вимог, які висуває нам світ. Він радив: “Нам слід утриматися від деяких добрих справ, щоб обрати інші, які є кращими або найкращими, оскільки вони розвивають віру в Господа Ісуса Христа і зміцнюють наші сімʼї”2.
Я хотів би сказати: те, що є найкращим у нашому житті, зосереджено на Ісусі Христі та розумінні вічних істин---Хто є Він і хто є ми у наших стосунках з Ним.
Шукайте істину
У нашому прагненні пізнати Спасителя нам не слід нехтувати фундаментальною істиною---хто є ми і чому ми тут. Амулек нагадує нам, що “це життя є часом … підготуватися до зустрічі з Богом”, часом, “який дається нам, щоб підготуватися до вічності” (Алма 34:32--33). Добре відоме висловлювання нагадує нам: “Ми не людські істоти, які отримують духовний досвід. Ми духовні істоти, які отримують людський досвід”3.
Розуміння нашого божественного походження є життєво важливим для нашого вічного розвитку і може звільнити нас від того, що відволікає у цьому житті. Спаситель навчав:
“Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!” (Іван 8:31--32).
Президент Джозеф Ф. Сміт проголосив: “Найбільше досягнення людини в цьому світі---це настільки глибоке, настільки досконале знайомство з божественною істиною, що ні приклад, ані поведінка будь-якого створіння, що живе у цьому світі, ніколи не зможуть відвернути її від отриманого знання”4.
У сучасному світі дебати щодо істини сягнули небувалих висот, при цьому всі сторони говорять про істину так, ніби вона є відносним поняттям, яке кожний може тлумачити як завгодно. Юнак Джозеф Сміт побачив, що “безладдя і суперечки … були настільки великими” у його житті, “що неможливо було … дійти певного висновку---хто був правий, а хто помилявся” (Джозеф Сміт---Історія 1:8). Саме “серед цієї війни слів і зіткнення думок” він прагнув божественного скерування, шукаючи істину (Джозеф Сміт---Історія 1:10).
На квітневій генеральній конференції Президент Нельсон навчав: “Якщо ми сподіваємося відсіювати міріади голосів і філософій людей, які атакують істину, ми повинні навчитися отримувати одкровення”5. Ми повинні навчитися покладатися на Духа істини, що Його “світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його” (Іван 14:17).
У міру того, як світ швидко занурюється в альтернативні реальності, ми повинні пам’ятати слова Якова, що “Дух каже правду і не каже лжі. Отже, Він каже про речі, як вони дійсно є, і про речі, як вони дійсно будуть; отже, ці речі показані нам прямо, для спасіння наших душ” (Кн. Якова 4:13).
Коли ми відстороняємося від світу і оцінюємо наше життя, тоді настає час обміркувати, які зміни нам потрібно зробити. Ми можемо отримати велику надію у знанні, що наш Взірець, Ісус Христос, ще раз показав путь. Перед Своєю смертю і воскресінням, стараючись допомогти тим, хто був навколо Нього, зрозуміти Його божественну роль, Він нагадав їм, “щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі,---але будьте відважні: Я світ переміг!” (Іван 16:33). Про Нього я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.