Видіння викуплення мертвих
Я свідчу, що видіння, яке отримав Президент Джозеф Ф. Сміт є істинним. Я свідчу, що кожна людина може дізнатися про його істинність.
Мої брати і сестри, мій виступ був підготовлений за деякий час до смерті моєї дорогою дружини Барбари. Ми з сім’єю дякуємо вам за вашу любов і ваші прояви доброти. Я молюся, щоб Господь благословив мене, коли я буду звертатися до вас цим ранком.
У жовтні 1918 року, 100 років тому, Президент Джозеф Ф. Сміт отримав славетне видіння. Після майже 65 років відданого служіння Господу в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів і лише за кілька тижнів до своєї смерті 19 листопада 1918 року, він сидів у своїй кімнаті, розмірковуючи про викупну жертву Христа і читаючи описання апостолом Павлом служіння Спасителя в духовному світі після Його розп’яття.
Він записав: “Коли я читав, я був глибоко вражений. … Поки я роздумував над [ц]им, … очі мого розуміння було відкрито, і Дух Господа зійшов на мене, і я побачив сонми мертвих”1. Повний текст видіння записаний в Ученні і Завітах 138.
Зараз я хочу надати деяку додаткову інформацію, щоб ми могли повністю оцінити підготовку Джозефа Ф., яка тривала протягом його життя, для отримання цього чудового одкровення.
Коли він був Президентом Церкви, він відвідав Наву в 1906 році і пригадав те, що відбулося там, коли йому було лише п’ять років. Він сказав: “Я стояв саме тут, коли [мій дядько Джозеф і мій батько Гайрум] проїжджали поруч по дорозі в Картедж. Не злазячи з коня, мій батько нахилився з сідла і підняв мене з землі. Він поцілував мене на прощання і знову поставив мене на землю, а я дивився, як він від’їжджає”2.
Наступного разу Джозеф Ф. побачив їх, коли його мати, Мері Філдінг Сміт, підняла його, щоб він міг побачити мучеників, які лежали поруч одне одного, після того як їх брутально вбили в Картеджській в’язниці 27 червня 1844 року.
Два роки потому Джозеф Ф. разом зі своєю сім’єю і вірною матір’ю, Мері Філдінг Сміт, залишили свій дім у Наву і вирушили до Уінтер-Квортерз. Хоча йому ще не було й восьми років, Джозеф Ф. мав керувати однією з груп, яка подорожувала на волах, від Монтроузу, штат Айова, до Уінтер-Квортерз, а пізніше---до Долини Солоного озера, прибувши туди, коли йому було майже 10. Хлопці і молоді чоловіки, я сподіваюся, що ви слухаєте і усвідомите відповідальність і очікування, які були покладені на Джозефа Ф. у юні роки.
Лише чотири роки потому, у 1852 році, коли йому було 13 років, його улюблена мати померла, залишивши Джозефа та його братів і сестер сиротами3.
Джозефа Ф. було покликано служити на місії на Гавайські острови у 1854 році, коли йому було 15 років. Ця місія, яка тривала більше трьох років, була початком життя, присвяченого служінню в Церкві.
Після повернення до Юти Джозеф Ф. одружився у 1859 році4. Наступні кілька років його життя були сповнені роботи, сімейних обов’язків і двох додаткових місій. 1 липня 1866 року, у віці 27 років, життя Джозефа Ф. назавжди змінилося, коли Бригам Янг висвятив його в апостоли. У жовтні наступного року він зайняв місце, що звільнилося, в Раді дванадцятьох5. Він служив радником Бригама Янга, Джона Тейлора, Уілфорда Вудраффа і Лоренцо Сноу перед тим, як сам став Президентом у 1901 році6.
Джозеф Ф. і його дружина Джуліна з радістю прийняли в свою сім’ю свою першу дитину, Мерсі Джозефін7. Їй було лише два з половиною роки, коли вона померла. Невдовзі після цього Джозеф Ф. записав: “Вчора був рівно місяць з тих пір, як померла моя … дорога Джозефін. О, як же я хотів би врятувати її, щоб вона могла вирости і стати молодою жінкою. Я сумую за нею кожного дня і мені самотньо. … Боже, прости мою слабкість, якщо це неправильно---любити моїх дітей, як я їх люблю”8.
Протягом свого життя Президент Сміт втратив свого батька, свою матір, одного брата, двох сестер, двох дружин і тринадцять дітей. Він добре знав смуток і втрату близьких людей.
Коли його син Альберт Джессі помер, Джозеф Ф. написав своїй сестрі Марті Анні, що благав Господа спасти його і питав: “Чому так сталося? О, Боже, чому це мало статися?”9
Незважаючи на його молитви на той час, Джозеф Ф. не отримав відповіді щодо цього питання10. Стосовно смерті і духовного світу, він сказав Марті Анні, що “небеса [здавалися] мідними над нашими головами”. Проте його віра у вічні обіцяння Господа була твердою і стійкою.
У вибраний Господом належний час додаткові відповіді, втіха і розуміння духовного світу, якого прагнув Президент Сміт, прийшли до нього через чудове видіння, яке він отримав у жовтні 1918 року.
Той рік був особливо болісним для нього. Він був засмучений великою кількістю померлих у Великій світовій війні, яка перевищувала 20 мільйонів чоловік. Крім того, епідемія грипу поширювалася по світу і забрала життя майже 100 мільйонів людей.
Також протягом цього року Президент Сміт втратив ще трьох дорогих йому членів сім’ї. Старійшина Гайрум Мек Сміт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, його перший син і мій дідусь, раптово помер від розриву апендиксу.
Президент Сміт написав: “Мені бракує слів---[я онімілий] від горя! … Моє серце розбите; воно прагне життя! … O! Я любив його! … Я завжди любитиму його ще більше. Це так, і це завжди буде так з усіма моїми синами і дочками, але він мій перший син, перший, хто приніс мені радість і надію безкінечного, шанованого імені серед людей. … З глибин моєї душі я дякую Богу за нього! Але … ж! Він був потрібен мені! Ми всі потребували його! Він був дуже корисним для Церкви. … А тепер, … О, що ж я можу зробити! … O! Боже, допоможи мені!”11
Наступного місяця зять Президента Сміта, Алонзо Кеслер, помер в трагічній аварії12. Президент Сміт записав у своєму щоденнику: “Ця найстрашніша і найсумніша фатальна аварія знову накрила всю мою сім’ю хмарою мороку”13.
Сім місяців потому, у вересні 1918 року, невістка Президента Сміта і моя бабуся, Іда Боуман Сміт, померла, народжуючи свою п’яту дитину, мого дядька Гайрума14.
І так, 3 жовтня 1918 року, переживши величезний смуток за мільйони людей, які померли в світі через війну і хворобу, а також за смерті своїх власних членів сім’ї, Президент Сміт отримав небесне одкровення, відоме як “видіння викуплення мертвих”.
Він розказав про одкровення наступного дня на першій сесії жовтневої генеральної конференції. Здоров’я Президента Сміта погіршувалося, але він коротко сказав: “Я не буду, я не смію, і не спробую говорити про велику кількість речей, що цим ранком знаходяться в моєму розумі, але відкладу цю спробу на майбутнє, коли, за волею Господа, розповім вам дещо з того, що знаходиться у мене в розумі і в моєму серці. Я не був один в ці [останні] п’ять місяців. Я перебував у дусі молитви, благання про допомогу, віри і рішучості; і я постійно спілкувався з Духом Господа”15.
Одкровення, отримане ним 3 жовтня, втішило його серце і дало відповіді на багато його запитань. Ми також можемо бути втішені і дізнатися більше про наше власне майбутнє, коли ми і наші близькі помремо і підемо в духовний світ, вивчаючи це одкровення і розмірковуючи над його важливістю в тому, як ми проживаємо наше життя сьогодні.
Одне з багатьох речей, які бачив Президент Сміт, було відвідування Спасителем вірних в духовному світі після Своєї власної смерті на хресті. Я процитую з цього видіння:
“Але ось, з-посеред праведних Він організував Свої сили і призначив посланців, зодягнутих силою і повноваженням, і призначив їх іти й нести світло євангелії тим, хто були в темряві, саме всім духам людським16; і таким чином євангелію проповідували мертвим. …
Їх було навчено вірі в Бога, покаянню в гріхах, хрищенню за інших на відпущення гріхів, дару Святого Духа рукопокладанням,
І всім іншим принципам євангелії, які було необхідно їм знати, щоб підготуватися для того, аби вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом. …
Бо мертві дивилися на довгу відділеність їхніх духів від їхніх тіл, як на неволю.
Цих Господь навчав і їм дав силу встати після Свого воскресіння з мертвих, щоб їм увійти в царство Його Батька, аби бути там увінчаними безсмертям і вічним життям,
І продовжувати з того часу свою працю, як було обіцяно Господом, і бути причасниками всіх благословень, які зберігалися для тих, хто любить Його”17.
У видінні Президент Сміт бачив свого батька, Гайрума, і пророка Джозефа Сміта. Минуло 74 роки з того часу, як він, будучи маленьким хлопчиком, востаннє бачив їх у Наву. Ми можемо лише уявити його радість, коли він побачив свого улюбленого батька і дядька. Напевно, він був натхненний і втішений знанням про те, що всі духи зберігають подобу свого фізичного тіла і що вони з нетерпінням очікують дня свого обіцяного воскресіння. Видіння більш повно розкривало глибину і широту плану Небесного Батька для Його дітей та викупну любов Христа і незрівнянну силу Його Спокути18.
У цю особливу 100-ту річницю я запрошую вас ретельно і вдумливо прочитати це одкровення. Коли ви це робитимете, нехай Господь благословить вас більш повно зрозуміти і цінувати Божу любов і Його план спасіння і щастя для Його дітей.
Я свідчу, що видіння, яке отримав Президент Джозеф Ф. Сміт є істинним. Я свідчу, що кожна людина може прочитати його і дізнатися про його істинність. Той, хто не отримує цього знання в цьому житті, безумовно дізнається про його істинність, коли всі ми потрапимо в духовний світ. Там всі любитимуть і славитимуть Бога і Господа Ісуса Христа за величний план спасіння і благословення обіцяного воскресіння, коли тіло і дух знову поєднаються, щоб ніколи більше не розділитися19.
Який же я вдячний, що знаю, де моя дорогоцінна Барбара є зараз і що ми будемо разом знову з нашою сім’єю на всю вічність. Нехай мир Господній підтримує нас зараз і назавжди, про це моя смиренна молитва, в ім’я Ісуса Христа, амінь.