“Один у Христі”
Мої улюблені товариші у Господній роботі, я вірю, що ми можемо й повинні діяти краще, радо приймаючи нових друзів у Церкві.
Добрий день, мої дорогі брати та сестри. Як кажуть моєю рідною португальською у Бразилії: “Boa tarde!” Яке це благословення---зібратися разом на цій чудовій генеральній конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів під керівництвом нашого дорогого пророка, Президента Рассела М. Нельсона. Я в захопленні від прекрасної можливості, яку має кожний з нас,---слухати голос Господа через Його слуг у ці останні дні, в які ми живемо.
Моя рідна країна, Бразилія, дуже багата природними ресурсами. Один з них---знаменита ріка Амазонка, одна з найбільших і найдовших рік у світі. Вона утворюється з двох окремих річок, Солімоес і Негро. Цікаво, що вони, злившись, ще багато кілометрів течуть разом і тільки вже після цього їхні води змішаються, оскільки ці річки мають зовсім різні витоки, у них різна швидкість течії, а також температура й хімічний склад води. Після кількох кілометрів вони нарешті змішуються, і ріка стає іншою, ніж річки, які її утворюють. Тільки після злиття тих річок ріка Амазонка стає настільки могутньою, що, діставшись до Атлантичного океану, відштовхує морську воду настільки далеко в океан, що прісну воду можна виявляти на відстані ще багатьох кілометрів.
Як річки Солімоес і Негро течуть разом, щоб утворити велику ріку Амазонку, так і діти Бога, маючи різне соціальне походження, різні традиції та культуру, сходяться разом у Церкві Ісуса Христа, формуючи цю дивовижну спільноту святих у Христі. З часом ми, підбадьорюючи, підтримуючи й люблячи одне одного, обʼєднуємося, щоб сформувати могутню силу заради добра у світі. Як послідовники Ісуса Христа, рухаючись одним цілим у цій ріці добра, ми зможемо постачати “свіжу воду” євангелії спраглому світові.
Господь надихнув Своїх пророків навчати нас того, як підтримувати й любити одне одного, аби, наслідуючи Ісуса Христа, стати обʼєднаними у вірі й меті. Павло, новозавітний апостол, навчав, що ті, хто “в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! … ---бо всі один у Христі Ісусі”1.
Обіцяючи при хрищенні наслідувати Спасителя, ми свідчимо перед Батьком, що готові взяти на себе імʼя Христа2. Стараючись набути у своєму житті Його божественних якостей, ми, завдяки Спокуті Христа Господа, стаємо іншими, ніж були, і наша любов до всіх людей природно збільшується3. Ми щиро турбуємося про благополуччя й щастя кожного. Ми дивимося на інших як на братів і сестер, як на дітей Бога, які мають божественні якості, походження й потенціал. Ми прагнемо турбуватися одне про одного й носити тягарі одне одного4.
Це те, що Павло описав як любов5. Мормон, пророк з Книги Мормона, описав її як “чисту любов Христа”6, яка є найдивовижнішим, найблагороднішим і найсильнішим видом любові. Наш теперішній пророк, Президент Рассел М. Нельсон, недавно описав вияв цієї чистої любові Христа як служіння, при якому слід більше зосереджуватися на конкретних людях і з більшою святістю ставитися до них, щоб любити й турбуватися про них так, як це робив Спаситель7.
Поміркуймо над цим принципом любові й турботи, які виявляв Спаситель, у контексті заохочення й підтримки тих, хто був навернений недавно і хто починає зацікавлено відвідувати наші церковні служби, та допомоги їм.
Коли ці нові друзі приходять зі світу і сприймають євангелію Ісуса Христа, приєднуючись до Його Церкви, вони стають Його послідовниками, народившись знову від Нього8. Вони полишають добре знайомий їм світ і вибирають усім своїм серцем йти за Ісусом Христом, зливаючись з новою “рікою”, неначе з могутньою рікою Амазонка,---рікою, яка є доблесною силою добра й праведності, що тече у присутність Бога. Апостол Петро описав її як “вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої”9. Ці нові друзі, вливаючись у цю нову й незнайому їм ріку, спочатку можуть трохи розгубитися. Ці нові друзі відчувають, що вони неначе вливаються в якусь ріку, з її власним витоком, температурою і хімічним складом,---ріку, яка має свої власні традиції, культуру й термінологію. Це нове життя у Христі може здатися їм приголомшливим. Лишень подумайте на мить, що вони можуть відчувати, уперше чуючи, наприклад: “УБЯ”, “кіл”, “неділя посту”, “хрищення за померлих”, “трикнижне видання” і т.п.
Легко зрозуміти, чому вони почувають себе чужими. У таких ситуаціях вони можуть спитати себе: “А чи тут моє місце? Чи підходжу я для Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів? Чи потрібен я Церкві? Чи знайду я нових друзів, готових допомогти й підтримати мене?”
Мої дорогі друзі, у такі моменти ті з нас, хто знаходиться у різних пунктах цієї довгої дороги учнівства, повинні простягнути теплу, дружню руку нашим новим друзям, прийняти їх там, де вони є, і допомагати, любити й ввести їх в наше життя. Усі ці нові друзі є безцінними синами і дочками Бога10. Ми не можемо дозволити собі втратити хоча б когось із них, бо так само, як ріка Амазонка залежить від вод, що вливаються в неї, так і ми потребуємо цих нових членів Церкви, а вони нас, щоб нам разом стати могутньою силою, яка діє заради добра у світі.
Наші нові друзі приносять з собою таланти, дані їм Богом, захоплення і доброту. Їхній ентузіазм стосовно євангелії може бути заразливим й допоможе нам оживити своє свідчення. Вони також освіжають наше бачення й розуміння життя і євангелії.
Уже тривалий час нас навчають, як нам допомагати своїм новим друзям відчувати, що їх радо приймають і люблять у відновленій Церкві Ісуса Христа. Їм потрібно три речі, щоб залишатися сильними й вірними впродовж всього свого життя.
По-перше, їм потрібні брати і сестри в Церкві, які щиро зацікавлені в них, справжні й прихильні друзі, до яких вони можуть постійно звертатися, хто йтиме поряд з ними і хто відповідатиме на їхні запитання. Нам, членам Церкви, слід завжди бути уважними й шукати нові обличчя, коли ми відвідуємо церковні заходи і збори, якими б не були наші обовʼязки, доручення чи турботи. Ми можемо робити прості справи, щоб допомогти цим новим друзям відчути, що їх приймають і їм раді у Церкві, наприклад, тепло привітати їх, щиро їм усміхнутися, сидіти поряд, коли ми співаємо й поклоняємося Богу разом, представити їх іншим членам Церкви і т.п. Сердечно ставлячись до наших нових друзів, ми діємо в дусі служіння. Якщо ми служимо їм так, як служив би Спаситель, вони не будуть відчувати себе “чужинцями в наших воротах”. Вони відчуватимуть себе прийнятими й заводитимуть нових друзів, і що найважливіше---завдяки нашій щирій турботі вони відчуватимуть любов Спасителя.
По-друге, новим друзям потрібно мати доручення---якусь можливість служити іншим. Служіння---це одна з геніальних особливостей Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Це процес, завдяки якому наша віра може міцніти. Кожний з нових друзів заслуговує на таку можливість. Безпосередня відповідальність давати доручення новим членам Церкви невдовзі після їхнього хрищення лежить на єпископі та раді приходу, однак ніщо не заважає нам, членам Церкви, запрошувати наших нових друзів допомагати нам служити іншим людям неформально або через проекти служіння.
По-третє, нових друзів необхідно “насичувати добрим словом Бога”11. Ми можемо допомогти їм полюбити й ознайомитися з Писаннями, коли читаємо й обговорюємо з ними вчення, подаючи контекст історій і пояснюючи незрозумілі слова. Ми також можемо навчити, як їм отримувати для себе скерування завдяки регулярному вивченню Писань. Крім цього, ми можемо відвідувати наших нових друзів у них вдома і запрошувати їх завітати до нас додому у час, вільний від регулярних церковних зборів і заходів, тим самим допомагаючи їм влитися у могутню ріку спільноти святих.
Усвідомлюючи, що доводиться змінювати й долати нашим новим друзям, щоб стати членами Божої сімʼї, нашими братами і сестрами, ми можемо ділитися з ними тим, як нам вдалося подолати подібні труднощі у своєму житті. Це допоможе їм дізнатися, що вони---не самі і що Бог благословлятиме їх, якщо вони віритимуть Його обіцянням12.
Коли річки Солімоес і Негро зливаються, ріка Амазонка стає могутньою і сильною. Так само коли ми й наші нові друзі по-справжньому обʼєднуємося, відновлена Церква Ісуса Христа стає навіть ще сильнішою й стійкішою. Моя дорога дружина, Розана, і я так вдячні за всіх, хто допомагав нам влитися в цю нову ріку багато років тому, коли ми прийняли євангелію Ісуса Христа у себе на батьківщині. Упродовж років ті чудові люди дійсно служили нам і допомогли нам продовжувати й далі рухатися у праведності. Ми дуже вдячні за них.
Пророки на Західній півкулі добре знали, як підтримувати нових друзів, віддано пливучи з ними разом цією новою рікою великодушності до вічного життя. Наприклад, бачачи наші дні і знаючи, що у нас будуть подібні труднощі13, Мороній назвав деякі з цих важливих кроків у своєму писанні у Книзі Мормона:
“А після того як їх приймали до хрищення, і вони приймали його і очищалися силою Святого Духа, їх зачисляли до людей церкви Христа; і їхні імена брали, щоб їх можна було пам’ятати і насичувати добрим словом Бога, щоб утримувати їх на правильному шляху, щоб утримувати їх постійно пильними до молитви, покладаючись тільки на заслуги Христа, Який був творцем і виконавцем їхньої віри.
І церква збиралася разом часто, щоб поститися, і молитися, і розмовляти один з одним про благополуччя своїх душ”14.
Мої улюблені товариші у Господній роботі, я вірю, що ми можемо й повинні діяти краще, радо приймаючи нових друзів у Церкві. Я закликаю вас подумати, що ми можемо зробити, аби ширше розкрити їм обійми, краще приймати й допомагати їм, починаючи вже з наступної неділі. Пильнуйте, щоб виконання ваших церковних доручень не заважало вам радо приймати нових друзів на церковних зборах та заходах. І на останок, ці душі---безцінні в очах Бога і набагато важливіші за програми і заходи. Якщо ми служимо нашим новим друзям із серцем, сповненим чистої любові, як служив Спаситель, я обіцяю вам, в Його імʼя, що Він допомагатиме нам у наших стараннях. Коли ми діємо як сумлінні помічники, як діяв Спаситель, наші нові друзі отримають потрібну їм допомогу, щоб залишатися сильними, відданими і вірними до кінця. Вони приєднаються до нас, коли ми стаємо могутнім Божим народом, і допомагатимуть нам нести свіжу воду світу, якому вкрай потрібні благословення євангелії Ісуса Христа. Ці діти Бога відчують, що вони “вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим”15. Я обіцяю вам, що вони відчують присутність Спасителя, Ісуса Христа, в Його Церкві. Вони будуть і далі рухатися з нами вперед, як ріка, до джерела всієї праведності, поки їх не прийме з розкритими обіймами наш Господь, Ісус Христос; і вони почують, як Батько скаже: “Ви будете мати вічне життя”16.
Я запрошую вас шукати Господньої допомоги, аби любити інших так, як Він полюбив вас. Давайте всі дослухаємося до поради Мормона: “Отже, мої улюблені браття, моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любов’ю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа”17. Про ці істини я свідчу і роблю це в ім’я Ісуса Христа, амінь.