Міцна основа у хиткому світі
Не дозволяйте тому, чого ви не знаєте, похитнути вашу віру в те, що ви дійсно знаєте.
Вранці 1 листопада 1755 року сильний землетрус зрівняв із землею велику частину Лісабону, Португалія, околиць цього міста, спричинивши 5–10-метрове цунамі, яке майже накрило портове місто і спричинило виникнення пожежі, що лютувала понад три дні. Катастрофа забрала життя тисяч людей.
Але нищівний землетрус зруйнував не лише будівлі. Оскільки катастрофа сталася тоді, коли християни святкували одне з великих релігійних свят—День усіх святих,—це також підірвало віру багатьох віруючих на континенті.
Такий духовний струс може відбутися в житті так само несподівано, як і сейсмічна активність, і має потенціал завдати такої ж великої шкоди.
“Ми часто стикаємося з тим, що може підірвати нашу віру,—каже Патриція Морейра, член Лісабонського Португальського колу, яка розповідає, що стикається з таким протягом 20 років членства у Церкві.— Це можуть бути запитання нечленів Церкви, напади супротивників Церкви або навіть те, чого ми не розуміємо”.
Коли запитання, на які, як здається, немає відповіді, утворюють лінію розлому між світом і євангелією, то землетрус, який виникає внаслідок цього, може призвести до втрати віри у тих, чия основа є слабкою.
Святі, вашій вірі не буде кінця
Духовна тектоніка—це не наша близькість до епіцентру, що визначає наслідки землетрусу, які вплинуть на наше свідчення, але наша близькість до Бога.
“Наша основа—це Ісус Христос і Його євангелія” (див. Лука 6:47–48), —каже сестра Морейра в розмові на цю тему комусь із своїх друзів з неодружених дорослих в колі.
“Без Нього і в нас немає основи, —додає Дерріл Некветела, навернений усього рік тому.— Деякі основи є слабкими, але Його основа є надійною й істинною” (див. Геламан 5:12).
Ні повені сумнівів, ні пожежі філософій, ні землетруси скептицизму будь-якої сили не можуть зруйнувати камінь нашого Викупителя, Ісуса Христа, Який є Головним Наріжним каменем нашої істинної основи.
“Я знаю, що в безпеці, коли будую на Його основі”,—каже брат Некветела.
Коли починаються поштовхи
Ці святі останніх днів знайомі з підземними поштовхами Сатани.
На роботі Франсіско Лопес (нещодавно одружений) постійно відчував часті духовні поштовхи. “Деякі люди, з якими я працюю, скептично ставляться до моїх вірувань і критикують мене за те, у що я вірю,—каже він.— Вони часто заперечують мені, використовуючи наукові факти, які не узгоджуються з нашою вірою”.
Брат Лопес згадує обговорення про еволюцію, ДНК та інше. “Вони з усіх сил намагаються переконати мене, що Церква не є істинною,—каже він про запитання, на які в нього майже немає чим відповісти.— Я маю покладатися на своє свідчення про Бога і Його євангелію. Я вдячний за таку основу”.
Але, як свідчить брат Лопес, як тільки земля починає хитатися, надто пізно починати підготовку.
“Нам потрібно розвивати і плекати віру в Ісуса Христа задовго до того, як Сатана вразить нас”1,—сказав старійшина Генрі Б. Айрінг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів.
Будувати на камені
Як ми робимо Христа нашою основою?
Старійшина Айрінг навчав: “Ми в безпеці на камені, яким є Спаситель, коли маємо віру в Нього, відповідаємо спрямуванням Святого Духа у виконанні заповідей—достатньо довго і достатньо віддано,—щоб сила Його спокути змінила наше серце. Коли ми завдяки такому досвіду стаємо як дитина у нашій спроможності любити і слухатися, тоді ми—на надійному фундаменті”2.
Це потребує віри. Це потребує послуху і покаяння. І це потребує часу.
“Нам потрібно загартовувати віру щоденною молитвою, щоденним вивченням Писань, служінням у покликаннях, дотриманням заповідей, намаганням робити все, щоб стати кращими людьми”,—каже сестра Морейра, мати й сестра якої приєдналися до Церкви з того часу, як вона почала будувати на камені Викупителя. “Я вірю, що нам необхідно виконувати пораду президента Монсона: наповнювати свій розум істиною, серце—любов’ю, а життя—служінням”3.
“Ми можемо підготувати себе до випробувань, намагаючись пізнати Господа і те, як допомагати Його дітям [див. 1 Нефій 2:12]. Писання нам у цьому допомагають,—каже брат Некветела.— Ми розвиваємо віру, коли ходимо шляхами праведності”.
Пошуки відповідей на складні запитання
Іноді, як і у випадку з братом Лопесом, перед членами Церкви постають запитання, на які у них немає відповіді. Але він не дозволяв, щоб те, чого він не знав, похитнуло його віру в те, що він дійсно знав.
“Існує те, чого я ще не знаю. Але я його не ставлю під сумнів, тому що знаю, що через певний час Бог відкриє те, що мені потрібно знати,—каже брат Лопес,—не за моїм графіком, або коли я хочу, але коли, на Його думку, це необхідно буде відкрити”.
Що робить людина, коли постає перед важким запитанням, на яке, як здається, немає відповіді?
“Більшість відповідей міститься в Писаннях,—каже брат Лопес, якому довелося відповідати не лише на запитання друзів та співробітників, але й батьків, які ставили під сумнів його рішення приєднатися до Церкви у 14-річному віці.—Але пошуки і розуміння тих відповідей залежать від особистого одкровення. Я також можу піти до своїх церковних провідників або запитати безпосередньо у Бога. Я вдячний за Святого Духа і за дбайливого Небесного Батька”.
Терпіння в отриманні одкровень
Якщо дослідження, що супроводжуються молитвою, читанням Писань і вивченням слів наших провідників не допомагають знайти відповідь, ми чекаємо (див. УЗ 101:16).
“Я прагну бути терплячим,—каже брат Некветела, який приїхав з Анголи у 2000 році на навчання в Португалію.— Хоча в мене й немає відповіді, Святий Дух утішає, відповідаючи, що ми повинні бути терплячими, що Бог дає рядок за рядком, приписання за приписанням, і що ми повинні прийняти твердий наказ справедливого Бога. Він знає, що є для нас найкращим, і Він відкриває все у Свій належний час”.
Терпіння в отриманні одкровення—це історія Відновлення. Церкву було відновлено на початковому фундаменті—на євангелії Ісуса Христа. Але це не відбулося одразу. Згідно з ученням пророка Джозефа Сміта, відповіді на євангельські питання приходять “рядок за рядком, приписання за приписанням; тут трохи і там трохи; даючи нам заспокоєння, розповідаючи про те, що має статися, стверджуючи нашу надію!” (УЗ 128:21) і так буде й надалі.
“Ми віримо всьому, що Бог відкрив, усьому, що Він відкриває тепер, і ми віримо, що Він відкриє ще багато великого і важливого стосовно Царства Божого” (Уложення віри 1:9).
Відновлення в останні дні
Брат Неквета дивиться вниз на сучасний Лісабон зі стіни Castelo Sao Jorge (замку святого Георга) і розмірковує про роботу відновлення, яка відбулася з часу катастрофи 1755 року.
Відбудоване місто знову процвітає; замок, який сильно постраждав під час землетрусу,—був відновлений на місці уцілілого фундаменту. А завдяки Відновленню євангелії люди зараз навчаються тому, як і де встановлювати віру, яка міцно триматиметься, незважаючи на будь-які потрясіння.
Наш день випробувань
“Те, що нам знадобиться в день випробувань—це духовна підготовка, тобто наявність настільки міцної віри в Ісуса Христа, що ми зможемо пройти життєве випробування, від якого залежить наше вічне майбуття. … Нам потрібно розвивати і плекати віру в Ісуса Христа задовго до того, як Сатана вразить нас—а це неодмінно буде,—сіючи сумніви, розпалюючи плотські бажання, посилаючи оманливі голоси, що казатимуть на добро зло і що гріха немає. Ті духовні бурі вже вирують. Ми можемо очікувати, що вони будуть ще сильнішими, поки Спаситель не повернеться”.
Старійшина Генрі Б. Айрінг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “Духовна готовність: почніть заздалегідь і будьте твердими”, Ліягона, лист. 2005, сс. 37, 38.