Церковний історик говорить про роль історії Церкви в її місії

Головна мета Відділу сімейної та церковної історії, за словами старійшини Марліна К. Дженсена, сімдесятника,—це “допомагати Божим дітям укладати священні завіти і дотримуватися їх”. Таким є записаний у Писаннях наказ, даний пророкові Джозефу Сміту на зорі існування Церкви.

Виступаючи на щорічній конференції Мормонської історичної асоціації 26 травня 2007 року, старійшина Дженсен, якого покликали бути церковним істориком і літописцем у квітні 2005 року, детально розповів про розвиток історичного відділу і про внесок багатьох провідників, які серйозно поставилися до наказу Господа, даного в день організації Церкви стосовно ведення записів Церкви.

“Я виступаю не як професійний історик, а як ”церковний“ історик, як один з багатьох генеральних чинів Церкви, покликаних на невизначений період служити у покликанні, започаткованому Джозефом Смітом через одкровення”,—сказав він.

Досягнення відділу в минулому, як продовжував промовець, зосереджувалися, головним чином, на збиранні, збереженні й, меншою мірою, публікації записів, пов’язаних з історією Церкви.

“Яка основна мета ведення церковної історії?—запитав він.—Церква стала великою міжнародною організацією, і її духовний центр тяжіння все більше й більше переміщається до південної півкулі. Ці та інші фактори переконали нас, що ми не можемо продовжувати виконувати свою історичну роботу, як раніше”.

Старійшина Дженсен розповів, що після того як протягом останніх кількох років з молитвою розглядалося питання стосовно того, у якому напрямку відділ працюватиме в майбутньому, вони “відчули, що історія Церкви має робити свій внесок у загальну її місію,… у справу спасіння людей”.

Старійшина Дженсен зазначив, що таке завдання відрізняє Відділ сімейної і церковної історії від тих, хто займається історією професійно або є ентузіастами цієї справи.

“Це благородна і висока мета, якої нелегко досягнути й, можливо, не завжди вона буде повною мірою оцінена нашими колегами-професіоналами”,—сказав він.

Старійшина Дженсен також додав, що для виконання цього завдання Відділ сімейної та церковної історії зосереджується на трьох напрямках: робити все необхідне, щоб зберегти пам’ять про Божі справи, допомогти зберігати даний через одкровення порядок царства і свідчити й захищати істинність Відновлення.

Ця мета “визначає нашу роботу й нашу аудиторію”, збільшуючи “масштаби роботи настільки, що ми не можемо виконати її власними силами, а отже, спонукаючи до співпраці”,—сказав старійшина Дженсен. Це “змушує нас перетворитися з пасивних колекціонерів на активно діючу організацію, що встановить пріоритети у збиранні, поширенні, дослідженні матеріалів і написанні робіт”.

Старійшина Дженсен каже, що розбудовуючи відділ, який служитиме всьому світу, Церква вимагає зміни у мисленні, а це не безболісний процес. Такий розвиток вимагатиме організаційних змін, де, в основному, наголос буде зроблено на служінні як широкому загалу членів Церкви, так і провідникам. Усі ці зміни будуть відбуватися за допомогою широкого використання новітніх технологій.

Ще один важливий крок у розвитку історичного відділу—це зведення будівлі площею 23 тис. кв. м, де буде знаходитися Церковна історична бібліотека.

“Будівництво було почато в жовтні минулого року й за графіком має завершитися освяченням у середині 2009 року. У бібліотеці розмістяться безцінні колекції. За планом, вона буде працювати постійно, запрошувати відвідувачів і виконувати багато функцій”—сказав старійшина Дженсен.

Адаптовано з газети Church News за 2 червня 2007 р.