Лікарі-святі останніх днів повертають зір
Блендіна Мука перші роки свого життя потерпала від захворювання, відомого під назвою страбізм, або косоокість. Після багатьох безуспішних спроб лікування в її рідній Албанії вона отримала допомогу від американського лікаря, який перебував на її батьківщині за програмою надання гуманітарної допомоги.
“Змалечку я була косоокою,—розповідає Мука.—Батько повів мене до лікаря, який призначив мені краплі й окуляри. … Вони не допомогли моїм очам. Стан навіть погіршився. Але я завжди мала надію на краще”.
Незважаючи на хворі очі, молода албанка завдяки своїй старанності стала професійною швачкою і досягла досконалості у своїй професії.
Коли сестра Муки приєдналася до Церкви, для молодої жінки з поганим зором відкрилася перспектива. Місіонери гуманітарного служіння Церкви, які були на хрищенні її сестри, запросили Муку відвідати спонсоровану святими останніх днів клініку, в якій працювали офтальмологи зі Сполучених Штатів.
Лікар Рік Олсон, педіатр-офтальмолог, який працює в університеті Айови, виконав операцію на очах Муки. Перед операцією молода пацієнтка, її сестра й друзі об’єдналися в молитві з лікарем Олсоном.
“Лікар Олсон просив Бога зробити його руки золотими, щоб вилікувати мої очі,—розповідала Мука,—і Він це зробив. Я знала, що Бог зробив чудо”.
Повернення хорошого зору, яке стає можливим завдяки корекції зору за допомогою переданого в дар устаткування і забезпечення технічного обслуговування, пропонується країнам, що розвиваються, за сприяння Церковної гуманітарної служби.
Лікар Джордж Пінгрі, офтальмолог із Солт-Лейк-Сіті, який уже перебуває на пенсії, очолює всесвітню ініціативу лікування зору й представляє понад 200 лікарів, які беруть участь у цій програмі як волонтери.
“У світі понад 40 мільйонів сліпих людей,—пояснює лікар Пінгрі.—Багато з них мають катаракту, глаукому або інші проблеми зору, які можна усунути”.
Церковні провідники і місіонери гуманітарного служіння визначили особливі потреби у країнах, що розвиваються, як пояснює Дін Уолкер, менеджер широкомасштабних програм Церковної гуманітарної служби.
“Подаються прохання, а потім ми розробляємо проект, щоб задовольнити місцеві потреби,—додає брат Уолкер.—Ми можемо здійснювати 10–15 проектів за рік, під час яких проводиться навчання працівників системи охорони здоров’я та практичні заняття, завдяки яким багато людей покращують свій зір”.
Після успішної операції Мука дивиться на життя зовсім по-іншому. Вона пояснює: “Зараз я маю бажання піти до університету й допомагати тим, хто в нужді—допомагати так, як Бог допоміг мені. Чудеса дійсно бувають”.