Серця привертаються на землі храмів
Коли члени Церкви і місіонери розповідали Лі Чіун-сану про своє хрищення, готуючи його до власного хрищення в 1971 р., вони казали, що це принесло їм силу і бадьорість. Тому надзвичайна слабкість, яку відчув брат Лі після виходу з вод хрищення, була зовсім не тим, на що він сподівався і, звичайно ж, ні на що не схожою.
Брат Лі був хрищений і конфірмований у Тайбеї, Тайвань, у 17 років. За кілька років до того він прийняв християнство, але не знайшов сподіваного спокою, поки Книга Мормона не зворушила його серце.
“Я сильно відчував Духа,—казав він.— Святий Дух казав мені, що це істинна Церква”.
Тому він не міг зрозуміти, чому відчував таку слабкість тепер, коли став членом Церкви, і молився, щоб зрозуміти, чому він раптом втратив силу. Несподівана відповідь визначила його життєвий курс.
“Я зможу знайти силу, досліджуючи родовід і виконуючи для предків храмову роботу”,—пригадує він нашіптування Духа.
Понад 35 років свого життя брат Лі, член приходу Ху-Вей, кіл Чунг-Хсінг у Тайвані, присвятив сімейній історії та храмовій роботі. Разом зі своєю дружиною Лі-хсуе він прослідкував свій сімейний родовід на 5000 років назад до Жовтого імператора, який, як вважається, є предком усіх етнічних китайців. Вони подали до храму понад 100 тис. імен.
“Сімейно-історична робота часом може здаватися нездійсненною,—каже брат Лі.— Але бажання благословити предків буде винагороджено сторицею”.
Досвід святих останніх днів у Тайвані свідчить про те, які благословення приносить виконання нерозривно пов’язаних сімейно-історичної та храмової роботи.
Земля храмів
Тайвань—це земля багатьох різноманітних храмів, край, де вшанування предків—це складова довгої багатої подіями історії. Багато сімей ведуть записи, прослідковуючи родовід по лінії батька вглиб на багато поколінь. Незчисленні традиційні храми і усипальниці є тим місцем, яке, за віруваннями людей, може поєднати їх з предками. Ці майстерно зведені будівлі, вік яких часом сягає кількох століть, височіють майже у кожному куточку метушливого Тайбею. Вони ніби виринають із заростей буйної рослинності, що вкриває цю тиху сільську місцевість.
“У традиційних віруваннях нашого народу велика увага приділяється предкам,—каже брат Лі.—Повертати своє серце до батьків—це складова нашої культури”.
У той час як більшість людей приходять до традиційних храмів, щоб просити благословень від своїх предків, є й інший храм на Тайвані, де люди приносять благословення для своїх предків через обряди відновленої євангелії.
З того часу, коли у 1984 р. було освячено храм у Тайбеї, Тайвань, він надав можливість китайським членам Церкви отримувати благословення для себе. Надаючи можливість благословляти померлих предків, він також наповнив вічним значенням історичні сімейні записи.
Особливий зв’язок
Як і сім’я Лі, сім’я Ву також прослідкувала свій родовід аж до імператора. Зробивши це, вони побачили, що діти сім’ї Лі належать до 150 покоління, починаючи з імператора. Ця історія привернула увагу засобів масової інформації, і в 2005 р. Уілфорд Ву, якому тоді було 19 років, був обраний представляти молодь Тайваню на щорічній церемонії, яка відбувається на традиційній могилі Жовтого імператора.
Для сім’ї Ву, яка ходить до приходу Чінг-Хсін, Західний кіл Тайбею на Тайвані, сімейна історія стала сімейною справою. Брат Ву Чі-Лі і його дружина Ширлі провели багато досліджень, а Уілфорд зі своєю старшою сестрою Каміллою допомогли упорядкувати інформацію й брали участь у храмових обрядах для більш ніж 3000 предків.
Спільна робота допомогла членам сім’ї Ву зблизитися. Вони кажуть, що вона допомогла їм відчути особливий зв’язок з їхніми предками.
“Виконання роботи для моїх предків принесло щастя з небес, якого я раніше не відчувала,—каже сестра Ву.—У мене є велике бажання бути вічно разом із моїми предками. Я молюся, щоб вони були готові”.
Велика допомога
Об’єднати 150 поколінь було нелегко. Як і багато інших людей, які займаються пошуками своїх предків, сім’я Ву визнає, що отримувала допомогу.
Дійшовши углиб на 26 поколінь, вони раптом зайшли у глухий кут.
“Все, що ми мали—це прізвисько”,—каже сестра Ву.
В останній день китайського Нового року сестра Ву планувала піти на святкування після візиту до храму. Але коли її подруга з тієї ж зміни сказала, що збирається зайти до сімейно-історичного центру, розташованого біля храму, сестра Ву відчула, що їй також треба туди піти.
Вона звернулася до книги, що містить інформацію про людей з прізвищами предків тієї сім’ї, якої вона не могла знайти. Коли вона відкрила книгу, та відкрилася на сторінці, що містила інформацію саме про цього предка. Завдяки тій інформації вони змогли знайти зв’язок з іншими родоводами, що вели вглиб.
“Той випадок мав для мене особливе значення,—каже сестра Ву.—Я відчуваю, що наші предки дуже хочуть, аби для них були виконані обряди”.
Благословення для поколінь
Бажання брати участь у храмових благословеннях допомогло відчути Чіанг Юнг-фенгу і його дружині Чун-меї з філії Чі-Ан, округ Хуа-Ліен на Тайвані ще один аспект обіцяння Малахії (див. Малахія 4:6). Повернувшись своїми серцями до батьків, вони, як батьки, повернулися своїми серцями і до своїх дітей.
Брат і сестра Чіанг належать до зростаючої кількості членів Церкви на Тайвані, які належать до тих сімей, що вже протягом трьох поколінь запечатуються разом.
“Ми відчуваємо велику радість, коли бачимо, що наші онуки приходять до церкви,—каже брат Сіанг, якого нещодавно було відкликано з покликання першого радника у президентстві храму в Тайбеї на Тайвані.—Наш великий обов’язок допомагати їм прийти до Христа через євангельські обряди. Ми не можемо розірвати ланцюжок”.
Сім’я Лі впевнена, що ефективність храмових обрядів починається з подружжя.
“Наш шлюб став кращим після того, як ми запечаталися у храмі, хоча ми жили за церковними нормами до цього,—каже брат Лі.—Запечатування змінює ваші стосунки. Коли життя закінчується, ви втрачаєте все, заради чого працювали у житті—машину, роботу, будинок, гроші. Але ви не повинні втратити сім’ю”.
“Це допомагає вам зрозуміти, що є вічним, а що—ні,— каже сестра Лі.—Отже, ви докладаєте зусиль і зосереджуєтеся на сім’ї”.
Це і є основою успіху.
“Коли ви знаєте, що належите до вічної сім’ї, то більше любите свого супутника життя і своїх дітей,—каже брат Лі.—Ось чому в нашому домі атмосфера тепла. У ньому більш затишно. Тут відчувається Дух”.
Вінцеві благословення
Ці тайванські сім’ї кажуть, що сімейна історія і храмова робота благословили їхні сім’ї в цьому житті, й вони знаходять втіху в обіцяних благословеннях у вічності.
“Працюючи у храмі, ми відчули, як наше життя поступово змінюється,—каже брат Чіанг, який виконав роботу для 16 поколінь своєї сім’ї разом зі своєю дружиною.— Євангелія оновила наші сили”.
Брат Чіанг також упевнений, що вплив Сатани стає меншим у житті тих, хто бере участь у храмовій роботі. “Відвідування храму наповнює наші серця благоговінням, —каже брат Чіанг.—Ми забуваємо про мирське”.
Брат Ву погоджується: “Якщо ми навчимося доносити додому духовність і щастя, які ми знаходимо у храмі, то це допоможе нашим сім’ям протистояти тиску з боку світу й наближатися до Бога”.
Ці сім’ї вірять, що отримання храмових обрядів і їх проведення для тих, хто не отримав їх у цьому житті, є важливим для досягнення вічних цілей.
Президент Гордон Б. Хінклі навчав: “Храмові обряди стають вінцевими благословеннями, які Церква має надати”1.
“Головна мета нашого членства в Церкві—повернутися до Небесного Батька вічними сім’ями,—каже брат Чіанг.—Для цього ми повинні отримати всі головні обряди, що проводяться у храмі”.
Вияв любові
На місії Камілла Ву дізналася про те, якою важливою для Бога є кожна душа. Камілла відчула, як сильно Спаситель любить кожного з багатьох людей, яких вона змогла навчати.
“Коли я повернулася додому і зайнялася нашою сімейною історією,—розповідає вона,—то зрозуміла, що, напевно, можу так само сприяти спасінню душ, виконуючи сімейно-історичну та храмову роботу”.
Сім’я Ву відчуває, що храм—є одним з найбільших виявів любові Небесного Батька до Його дітей серед усього, що храм пропонує.
“Сенс, який я знаходжу в храмі,—каже брат Камілли Уілфорд,—це Божа любов до Його дітей”.