Послання Першого Президентства

Вони вказали шлях

Президент Томас С. Монсон

Перший радник у Першому Президентстві

Багато років тому я милувався обкладинкою одного з церковних видань, на якій було зображено репродукцію прекрасної картини Карла Блоха. Сюжет роботи, який митець уявив, а потім з Господньою допомогою переніс на полотно, був таким: Єлисавета, дружина Захарії, вітає Марію, матір Ісуса. Обидві мали народити синів—дивовижні народження.

Син, якого народила Єлисавета, став знаний як Іван Христитель. Як і у випадку з Ісусом, сином Марії, про юність Івана не записано майже нічого. Єдине речення каже нам все те, що відомо про життя Івана від народження до початку служіння серед людей: “А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем”¹.

Послання Івана було стислим. Він проповідував віру, покаяння, хрищення зануренням і дарування Святого Духа повноваженням більшим, ніж те, що в нього було. “Я—не Христос,—казав він своїм відданим учням,—але… посланий я перед Ним”². “Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене… Він христитиме вас Святим Духом й огнем!”³

Потім було хрищення Христа Іваном Христителем. Пізніше Ісус свідчив: “Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя!”⁴

Усі ми живемо у світі, в якому є потреба брати приклад з когось—наслідувати взірці. Іван Христитель, який завжди поступався Тому, Хто йде за ним—Спасителю людства, є взірцем невдаваного смирення.

Взірці віри

Коли ми вчимося від людей, які довіряли Богу і приймали Його вчення, то чуємо в душі слова: “Вгамуй[ся] та знай, що Бог Я”⁵. Непохитно дотримуючись Його заповідей і довіряючи Йому, вони були благословенні. Якщо ми наслідуємо їхній приклад, то також отримуємо благословення в наш час. Кожен стає взірцем для наслідування.

Усім нам подобається прекрасна історія зі Святої Біблії про Авраама та Ісака. Наскільки важко, мабуть, було Авраамові, слухаючись Божого наказу, взяти улюбленого сина Ісака до землі Морія, щоб там віддати його у жертву всеспалення. Можете собі уявити, що робилося в його серці, коли він збирав хмиз для вогнища і йшов до призначеного місця? Безсумнівно, біль роздирав його тіло та мучив душу, коли він “зв’язав Ісака… і поклав його на жертівника над дровами.

І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого”. Яким славетним було це проголошення і яким довгоочікуваним воно було: “Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого”⁶.

Авраам може бути взірцем безсумнівної слухняності.

Якщо комусь із нас здається, що він не в силах витримати свої випробування, нехай почитає про Йова. Це принесе почуття, що якщо Йов зміг витерпіти й подолати їх, то і я зможу.

Йов був чоловік “невинний та праведний”, який “Бога боявся, а від злого втікав”⁷. Набожний в житті, процвітаючий в ремеслі, Йов мав протистояти випробуванню, що могло зламати будь- кого. Залишившись без майна, знехтуваний друзями, стражденний, розбитий втратою сім’ї він отримав пораду “прокляти Бога—і померти”⁸. Він встояв перед цією спокусою і з глибин благородної душі виголосив: “Бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті”⁹“Та я знаю, що мій Викупитель живий”¹⁰.

Йов став взірцем безмежного терпіння. Навіть сьогодні ми називаємо довготерпіння людей—“Йовове терпіння”. Він— взірець, який можемо наслідувати. є

Слухатися і жити

Він “був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях”, “з Богом ходив”¹¹— таким був пророк Ной. Висвячений у священство в ранньому віці, “він став проповідником праведності й проголошував євангелію Ісуса Христа, навчаючи вірі, покаянню, хрищенню й отриманню Святого Духа”¹². Він попереджав, що якщо до нього не прислухаються, хлинуть повені на тих, хто чув його, і все ж вони не сприймали його слова.

Ной прислухався до Божого наказу побудувати ковчег, щоб разом з сім’єю врятуватися від знищення. Він дотримався Божих настанов зібрати в ковчегу кожної тварини по парі, щоб вони також могли врятуватися від вод повені.

Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) навчав на генеральній конференції більше ніж півстоліття тому: “Тоді ще не було й натяку на дощ і повінь. … Застереження [Ноя] здавалися безглуздими … Як це безглуздо будувати ковчег на сухій землі, коли, як завжди, сяє сонце і життя йде вперед! Але вийшов час. … Почався потоп. І неслухняні… потонули. Диво ковчега було наслідком прояву віри під час його побудови”¹³.

Ной з непохитною вірою дотримувався Божих заповідей. Давайте завжди робити те ж саме. Пам’ятаймо, що мудрість Бога часто здається безглуздою для людей, але найвеличніший урок у цьому житті полягає в тому, що коли Бог говорить, а ми слухаємося, то завжди будемо праві.

Взірцем ідеальної жіночності є Рут. Співчуваючи своїй свекрусі Ноомі, яка переживала втрату двох своїх прекрасних синів, відчуваючи, мабуть, її розпач та самотність, які охопили всю душу Ноомі, Рут сказала слова, які стали класикою виявлення відданості: “Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій—мій Бог”¹⁴. Вчинки Рут продемонстрували щирість її слів.

Через свою невідступну відданість Ноомі Рут одружилася з Боазом, завдяки чому—іноземка й моавітянська навернена—стала прабабусею Давида, а отже, й предком нашого Спасителя Ісуса Христа.

Взірці послуху

Тепер я звертаюся до великого пророка з Книги Мормона—Нефія, сина Легія та Сарії. Він був відданим і слухняним Богові, мужнім і сміливим. Коли йому доручили непросте завдання—дістати латунні пластини у Лавана, він не ремствував, а сказав: “Я піду і зроблю те, що Господь наказав, бо я знаю, що Господь не дає заповідей дітям людським без того, щоб не приготувати шлях для них, аби вони могли виконати те, що він наказав їм”¹⁵. Мабуть, саме цей мужній вчинок надихнув на написання вірша з гімну “The Iron Rod” (Жезл із заліза):

Пророку Нефію давно
Видіння Бог послав…
Міцно стискай залізний жезл,
Тримайся Божих слів.
Вони правдиві і осяйні,
Дорожчі всіх скарбів16.

Нефій був уособленням непохитної рішучості.

Перелік взірців, на які ми можемо дивитися, не був би повним без Джозефа Сміта, першого пророка цього розподілу. Коли йому було лише 14 років, цей відважний юнак пішов у гай, який потім стане зватися священним, й отримав відповідь на свою щиру молитву.

Коли Джозеф став розповідати іншим про славне видіння, яке він побачив у гаю, його стали безжалісно переслідувати. І хоч з нього глузували і знущалися, він залишався стійким. Він казав: “Я бачив видіння, я знаю це, і я знаю, що Бог це знає, і я не можу та й не смію зрікатися цього”¹⁷.

Крок за кроком, зустрічаючи протистояння буквально на кожному кроці, завжди ведений рукою Господа Джозеф організував Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Він довів свою відвагу в усьому, що робив.

Наприкінці свого життя, коли його з його братом Гайрумом вели до Картеджської в’язниці, він сміливо зустрів свою долю, про яку знав напевне, і запечатав власне свідчення своєю кров’ю.

Проходячи життєві випробування, давайте завжди наслідувати таку мужність, яку проявив пророк Джозеф Сміт.

Взірець оптимізму

З нами нині є ще один пророк Божий, наш дорогий Президент Гордон Б. Хінклі. Він очолює Церкву в добу її найбільшого в історії зростання—і кількісного, і географічного. Він перетинав кордони, які до нього ніхто не перетинав, і зустрічався з урядовцями і членами Церкви в усьому світі. Його любов до людей долає всі мовні та культурні бар’єри.

Своїм пророчим баченням він заснував Постійний фонд освіти, який перериває цикл бідності для членів Церкви в багатьох частинах світу і дає навчання й освіту, що готують юнаків і дівчат до прибуткового працевлаштування. Цей натхненний план запалив світло надії в очах людей, які відчували себе приреченими на сірість, але тепер мають можливість сподіватися на краще.

Президент Хінклі не покладаючи рук працював, щоб принести членам Церкви усього світу священні благословення, будуючи храми на досяжній для усіх відстані. У нього є здатність підносити на новий щабель життя людей з усіх прошарків суспільства, незалежно від того, яку віру вони сповідують. Він є взірцем невичерпного оптимізму, і ми схиляємося перед ним як пророком, провидцем і одкровителем.

Унікальні якості, якими володіють чоловіки й жінки, про яких я згадував, можуть стати нам у великій пригоді, коли зіткнемося з проблемами й випробуваннями, що попереду. Дозвольте проілюструвати це розповіддю про сім’ю Поллард з Оукленда, штат Каліфорнія.

Віра однієї сім’ї

Кілька років тому, коли старійшина Таавілі Джозеф Сем’юел Поллард наприкінці своєї місії в Зімбабве їхав до офісу місії, у автомобіля відмовило управління, і він врізався в дерево. Перехожий зміг врятувати напарника старійшини Полларда, але сам хлопець був затиснутий знепритомненим у машині, що зайнялася полум’ям. Старійшина Поллард загинув. За вісім років до того померла його матір, і відтоді батько сам виховував сім’ю. Брат служив на місії на островах Вест-Індії.

Коли звістка про смерть старійшини Полларда долетіла до його батька, цей смиренний чоловік, який вже втратив дружину, зателефонував синові, що служив на вест-індійських островах і повідомив про смерть його брата. По різні боки цієї довгої телефонної лінії брат Поллард із сином, безсумнівно вражені горем, разом співали: “Я Божеє дитя”¹⁸. Перед тим, як покласти слухавку, батько помолився Небесному Батькові, дякуючи за Його благословення й просячи втіхи з небес.

Потім брат Поллард казав, що знав: з його сім’єю все буде гаразд, бо в них було міцне свідчення про євангелію та план спасіння.

Мої брати і сестри, подорожуючи земним життям і зустрічаючись з випробуваннями й викликами майбутнього в цей дивовижний розподіл повноти часів, пам’ятаймо про взірці для наслідування. Нехай у нас буде невдаване смирення, як у Івана Христителя, безсумнівна слухняність, як у Авраама, безмежне терпіння, як у Йова, непохитна віра, як у Ноя, невідступна відданість, як у Рут, непорушна рішучість, як у Нефія, надзвичайна відвага, як у пророка Джозефа Сміта та невичерпний оптимізм, як у Президента Хінклі. Це буде нашою фортецею на все життя.

Взірець

Давайте завжди йти за найвищим Взірцем, так, сином Марії, Спасителем Ісусом Христом, чиє життя є для нас довершеним прикладом для наслідування.

Народжений в хліву, сповитий у яслах, Він зійшов з небес, щоб прожити на землі як смертна людина і встановити царство Боже. Під час Свого земного служіння Він навчав людей вищому закону. Його славетна євангелія змінила спосіб мислення світу. Він благословляв хворих, давав кульгавим ходити, сліпим—бачити, глухим—чути. Він навіть повертав померлих до життя.

Яким же було ставлення до Його послання милості, Його слів мудрості, Його уроків життя? Було небагато тих, хто цінував Його. Вони омивали Йому ноги. Вони вивчали Його слово. Вони наслідували Його приклад.

А були такі, які зневажали Його. Коли Пилат запитав: “А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?”¹⁹, вони закричали: “Розіпни Його!”²⁰ Вони давали Йому пити оцет. Вони паплюжили Його. Вони били Його киями. Вони плювали на Нього. Вони Його розіп’яли.

Протягом усіх поколінь в усі часи послання Ісуса було незмінним. Петру й Андрію на березі прекрасного Галілейського моря Він сказав: “Ідіть за мною”²¹. Пилипу в давнину Він говорив: “Іди за Мною”²². До левита, який сидів і збирав податки, він промовив: “Іди за Мною”²³. І нам з вами, якщо тільки прислухатимемося, прийде все те ж саме запрошення: “Ідіть за Мною”. Тож робімо так і отримаймо вічні винагороди, приготовані для тих, хто йде тим шляхом, який Він вказав Своїм взірцевим життям.

Ідеї для домашніх учителів

З молитвою підготувавшись, поділіться цим посланням у такий спосіб, щоб це заохочувало ваших слухачів до обговорення. Ось кілька прикладів:

Попросіть членів сім’ї спробувати намалювати щось незнайоме (наприклад, карту далекої країни або рідкісну квітку). Потім дайте зображення цього предмета і попросіть намалювати знову. Як взірець нам допомагає? Перекажіть висловлювання президента Монсона стосовно того, що нам слід дивитися на пророків, як на взірець. Поділіться особистим досвідом, що ілюструє те, як приклад пророків допоміг вам.
Запитайте: “Кого люди наслідують нині у світі? Які якості мають ці чоловіки й жінки?” Порівняйте праведні взірці, згадані у статті, зі взірцями світу. Закличте сім’ю вибрати й наслідувати духовні риси, притаманні цим взірцевим праведним чоловікам і жінкам.
Якщо у сім’ї є маленькі діти, попросіть їх повторити ваші дії. Плескніть у долоні, покивайте головою тощо. Обговоріть, що означає наслідувати чийсь приклад. Попросіть членів сім’ї згадати праведні взірці і скористайтеся статтею, щоб доповнити їхні відповіді. Закінчіть свідченням президента Монсона про те, що Ісус Христос є найвеличнішим взірцем для наслідування.