Друг другові

Мій брат і цуценя

З інтерв’ю зі старійшиною Кітом Р. Едвардсом, сімдесятником, який зараз служить президентом Філіппінської території. Провела інтерв’ю Келлі Байс.

“Чиніть один одному милосердя та милість” (Захарія 7:9).

Я мав благословення зростати в оточенні людей, які любили мене й справляли гарний вплив. Найбільше на мене вплинули члени моєї сім’ї. Мої батьки вибирали істину, й вони були впевнені, що я робитиму так само. Мої старші брати також показували мені гарний приклад.

Коли мені було 5 років, один з моїх старших братів виклав гарний урок. Це сталося тоді, коли ми з моїм братом-близнюком Карлом отримали цуценя. Ми не розуміли, що утримувати домашню тварину—це велика відповідальність. Ми думали, що то була ще одна іграшка, про яку не потрібно особливим чином піклуватися. Ми не дуже переймалися тим, щоб годувати, напувати песика і піклуватися про нього. Але у нас був старший брат, який мав інше ставлення. Він дуже любив тварин. Він розумів потреби нашого цуценяти і піклувався про нього.

Коли той собака виріс, то вважав, що належить нашому братові, а ми між собою сперечалися, чий то був собака. І Карл, і я доводили, що собака належить нам, і ми влаштовували змагання зі старшим братом, щоб побачити, до кого собака піде, коли ми його покличемо. Собака завжди йшов до нашого брата.

Наш пес розумів, що брат віддано і з любов’ю ставився до нього. Той випадок допоміг мені засвоїти важливий урок про закон врожаю: що посієш, те і пожнеш. Брат сіяв любов, коли піклувався про собаку, і пожав нагороду довіри й вірності.

Моя мама також засвоїла цей урок. У неї була велика віра. Коли вона була дівчинкою, її батьки рідко ходили до церкви, тому вона часто ходила до церкви сама. Її сповнений любові приклад допоміг батькам повернутися до активності й долучитися до Церкви.

Коли я був хлопчиком, мама часто свідчила на зборах посту і свідчень. Вона казала, наскільки вдячна за своїх синів і якими хорошими вони є. Її віра в нас принесла хороші плоди. Хоча ми й не завжди були такими, як вона розповідала, вона показувала, якими ми могли стати.

Так само як моя мама вірила в мене і моїх братів, так само і я маю велику віру в підростаюче покоління. Вас було збережено для цих часів. Я вражений такою великою кількістю чудових, красивих дітей, які мають таку велику віру. Ви, діти,—майбутнє Церкви. Вас було підготовлено для величної роботи. Якщо ви служите з вірою, то пожнете плоди праведності і зберете врожай благословень, які Господь для вас приготував.