Захищати сімейні кошти, уникаючи шахрайських пасток
Примітка редактора: У лютому 2008 р. Перше Президентство звернулось з листом до членів Церкви, попереджаючи про небезпеку участі в шахрайських схемах інвестування. У наведеній далі статті розглядаються деякі з найпоширеніших ознак шахрайства.
Коли молодий юнак Маршалл Ромні, закінчивши коледж, зацікавився фінансовим ринком, він майже нічого не знав про інвестування. Поспілкувавшись зі співробітниками, які мали прибутки завдяки інвестуванню в золото й срібло, брат Ромні вирішив, що цей вид інвестування йому до вподоби. Він придбав мішечок з монетами, уклав договір на зберігання монет з компанією, в якій придбав їх, а пізніше скористався банківським кредитом, щоб придбати ще більше мішечків.
На жаль, вартість монет перестала зростати і почала падати. Брат Ромні мав сплачувати борг, крім того він дізнався, що компанія, в яку він інвестував, зникла. Вони ошукували своїх інвесторів, продаючи неіснуючі мішечки з золотом, які пропонували зручно зберігати у своєму надійному сховищі. Брат Ромні став жертвою шахрайства.
Ця компанія, подібно до багатьох інших, що отримували прибуток від застосування інвестиційних схем, скористалась можливістю заробити на одній з пропозицій ринку, що була дуже привабливою на той час. Але шахраям того було замало.
Брат Ромні, нині професор Університету Бригама Янга, що спеціалізується на дослідженні махінацій, каже, що випадки шахрайства стають дедалі поширенішими і часто становлять загрозу для всіх, в тому числі й для членів Церкви.
“Сьогодні інвестиційні махінації відбуваються у будь-яких формах і розмірах, але багато з них мають спільні риси, що повинні викликати підозру”,—сказав він.
Хоча будь-яка інвестиція пов’язана з певним рівнем ризику, в схемах, призначених для ошукування, нерідко наголошується на невідкладності, пропонується гарантований прибуток з незначним ризиком або використовується агітація з посиланням на добре знайомих людей.
Невідкладність
Нагода, що вимагає прийняття негайного рішення, зазвичай є типовою ознакою шахрайства. Той, хто намагатиметься умовити скористатися такою нагодою, може переконувати, говорячи, що це єдиний шанс на все життя, або, що кількість учасників є дуже обмеженою, але необхідність прийняття швидкого рішення означає відсутність або майже відсутність часу на обмірковування зобов’язань чи перевірки реального стану справ одержувача інвестицій.
Старійшина М. Рассел Баллард з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, звертаючись з промовою на генеральній конференції у 1987 р., наголосив на важливості ретельної оцінки фінансових рішень:
“Не можна заощаджувати на фінансовій безпеці,—сказав старійшина Баллард.—Не довіряйте свої гроші іншим, не здійснивши ретельної оцінки будь-якої запропонованої інвестиції. Члени Церкви втратили дуже багато грошей, довіряючи свої активи іншим. На мій погляд, наше життя ніколи не буде збалансованим, доки наші фінанси не будуть під надійним контролем” (“Keeping Life’s Demands in Balance,” Ensign, May 1987, 13).
Шахраї намагатимуться викликати почуття невідкладності, щоб заохотити інвесторів долучатися якомога скоріше, ще до того, як буде владнано різні сумніви і занепокоєння. Важливо приділяти час для ретельного розгляду кожного аспекту рішення. Якісна інвестиційна пропозиція залишатиметься дійсною достатньо довго, щоб вистачило часу, необхідного для її всебічного обмірковування.
Гарантований прибуток з незначним ризиком
Хто може відмовитись від нагоди зробити інвестицію з майже повною відсутністю ризику і гарантованим прибутком? Вона здається занадто привабливою, щоб бути справжньою, і, за словами Брайана Садвікса, доцента кафедри фінансів Університету Бригама Янга, так воно, ймовірно, і є.
“Ніхто не може обіцяти конкретних постійно високих відсотків прибутку і не існує жодних схем швидкого збагачення, які були б надійними,—сказав брат Садвікс. —Гарантовані високі відсотки ніколи не бувають гарантованими або високими”. Але рекламодавці часто використовують подібні ідеї, збуджуючи бажання швидко повернути кошти і одразу ж отримати прибуток.
Брат Садвікс радить потенційним інвесторам додержуватися двох важливих принципів під час прийняття будь-якого рішення про інвестицію.
“По-перше, знайте у що саме ви вкладаєте кошти і кому саме ви їх довіряєте,—сказав він. —По-друге, довіряйте інвестиції лише особам та організаціям, що мають бездоганну репутацію”.
Інколи схема продовжує діяти лише тому, що інвестори не знають, у що саме вони інвестують, і їх цікавить лише прибуток. Коли нові інвестори вкладають гроші, ці кошти спрямовуються на виплати попереднім інвесторам, створюючи безкінечну фінансову карусель, яка зрештою зазнає краху.
Старійшина Джозеф Б. Віртлін з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, у зверненні на генеральній конференції в 2004 р., пояснив, що члени Церкви інколи попадають в пастку пожадливих і егоїстичних прагнень, що можуть вести до нерозсудливих і безглуздих фінансових вчинків.
“Брати і сестри, стережіться зажерливості,—сказав він.—Це одна з бід у ці останні дні. Вона породжує жадібність і почуття образи. Часто вона призводить до залежності, глибокого розчарування й важких, гнітючих боргів” (“Земні борги, небесні борги”, Ліягона, трав. 2004, с. 40).
Агітація через добре знайомих людей
Більшість людей охочіше долучаться до інвестиційного проекту, якщо знатимуть, що їхня сестра, домашній вчитель, сусід або співробітник також беруть в ньому участь. Агітатори часто наводитимуть ці приклади, щоб принаджувати людей і завойовувати, в деякій мірі, їхню довіру. Хоча інформація про участь цих друзів і знайомих може бути правдивою чи неправдивою, інвестори не в змозі відповідально реагувати на таку витончену форму тиску з боку знайомих.
“Більшість людей не розуміє належних принципів інвестування і не хоче приділяти час на дослідження і з’ясовування певних питань, —сказав брат Ромні.—Натомість, вони покладаються на той факт, що хтось вже дослідив їх. Почувши імена знайомих, вони автоматично припускають, що дослідження вже проведено”.
Існує чимало категорій шахраїв і безліч шахрайських схем. Хоча терміни, такі як шахрай або махінатор, можуть викликати в уяві певний стереотипний образ, на жаль не існує переліку рис, які б характеризували людину, що заохочує до інвестування в шахрайські схеми. Насправді, це можуть бути звичайні знайомі з роботи чи з Церкви, члени сім’ї або близькі друзі, які й гадки не матимуть в яку халепу вони потрапили.
“Запитайте себе, чи не зацікавлені ви лише тому, що в проекті бере участь знайома вам людина,—сказав брат Ромні.—Якщо так, можливо зробіть крок назад і ретельно дослідіть реальний стан справ одержувача інвестицій. Яким би надійним не здавалося джерело інформації, потенційним інвесторам ніколи не слід приймати рішень, що ґрунтуються лише на порадах інших людей”.
Уникнення шахрайських пасток
Оскільки шахрайство у сфері інвестицій стає дедалі поширенішим, провідники Церкви радять уникати нерозсудливих інвестицій і боргів.
“Ми знов закликаємо наших людей уникати боргів, які не є необхідними, бути скромними у фінансових зобов’язаннях, які берете на себе, заощаджувати готівку на випадок непередбачених обставин,— сказав Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) у своїй промові на генеральній конференції в 2003 р.—Ми застерігаємо наших людей проти того, щоб “стати багатими” та інших капканів, які майже завжди ведуть до омани легковірних” (“Умови, в яких перебуває Церква”, Ліягона, трав. 2003, с. 6).
У лютому 2008 р. Перше Президентство звернулося з листом до генеральних авторитетів і місцевих провідників у Сполучених Штатах і Канаді, закликаючи до розсудливого ведення фінансових справ. Воно висловило занепокоєння щодо осіб, які можуть скористатися довірливими стосунками для залучення людей до ризикованих схем, і поділилися надійними фінансовими принципами убезпечення від ризиків: “Перше, уникайте непотрібних боргів, особливо зайвих споживчих боргів; друге, перш ніж здійснювати інвестицію, порадьтеся з кваліфікованим ліцензованим консультантом з фінансових питань; і третє, будьте мудрими”.
На веб-сайті Церкви Provident Living.org містяться матеріали щодо основ фінансової безпеки сім’ї. На сайті також розміщено інтерактивні уроки з розпорядження коштами, посилання на виступи провідників Церкви, матеріали уроків та посилання на додаткові джерела інформації.