Як отримати більше користі від генеральної конференції

Майкл Барбер і Девід Марш

Відділ навчальних матеріалів

Навіть коли ми кажемо “амінь” у кінці останньої сесії генеральної конференції, духовний бенкет на цьому не закінчується. Він продовжується, якщо ми читаємо і застосовуємо вчення, почуті на цій конференції. Упродовж багатьох років пророки заохочували нас саме до цього. Наприклад, у 1946 році Президент Гарольд Б. Лі (1899–1973) закликав членів Церкви зробити виступи з конференції “дороговказом у їхніх ділах і словах протягом наступних шести місяців”. Він пояснював: “Це ті важливі питання, які Господь вважає за необхідне відкрити цим людям у цей час”¹.

У 1988 році Президент Езра Тефт Бенсон (1899-1994) повторив ту пораду, коли навчав: “У наступні шість місяців поруч з Головними трудами повинен знаходитися ваш номер журналу Ensign з матеріалами конференції, і до нього слід часто звертатися”².

Закриваючи жовтневу генеральну конференцію 2008 року, Президент Томас С. Монсон підтвердив важливість вивчення виступів з конференції. Він сказав: “Запам’ятаймо надовго те, що ми чули на цій генеральній конференції. Послання, виголошені тут, будуть надруковані в журналах Ensign та Ліягона за наступний місяць. Я закликаю вас опрацювати їх і обдумати вчення, що знаходяться в них”³.

Що ви можете робити, щоб послання з конференції, які ви будете вивчати й обдумувати, набули глибшого значення для вашого життя? Ось кілька пропозицій, які допоможуть вам підготуватися до сприйняття натхненних слів, отримати їх і діяти відповідно:

Підготуватися до отримання натхнення. Незалежно від того, чи ви дивитеся виступи конференції, слухаєте їх або читаєте, ви повинні відкрити своє серце і розум для божественного натхнення. Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, казав, що незалежно від того, наскільки ефективно навчає промовець, “зміст послання і свідчення Святого Духа проникають у серце лише тоді, коли той, хто отримує послання, дозволяє йому туди увійти”. Він пояснив, що отримання натхнення “вимагає духовного, розумового та фізичного напруження, а не просто пасивного сприйняття”⁴.

Наступні ідеї допоможуть вам підготуватися, щоб вас навчав Дух:

Знайдіть час і місце, де вас ніщо не буде відволікати від отримання духовних спонукань.
Шукайте божественний провід через молитву.
Зробіть перелік питань або справ, на які ви шукаєте відповіді.

Зрозуміти послання. Сучасні пророки і апостоли навчають, пояснюють, закликають, застерігають і свідчать. Якщо ви уважно вивчите їхні виступи, то повніше зрозумієте їх послання. Ось кілька ефективних способів вивчення:

Ставте запитання. Наприклад: Чого, за волею Господа, я повинен навчитися з цього послання? Як цей виступ поглиблює моє розуміння певного євангельського принципу або вірша з Писань? Які історії використовуються, щоб проілюструвати євангельські принципи, і чого я навчаюся з них?
Напишіть загальний план. Зверніть увагу на те, яким основним питанням промовець приділяє увагу. Поділіть виступ на частини, підведіть короткий підсумок, що пояснює головну ідею кожної частини.
Визначте різні складові виступу. Записуйте такі речі, як учення, вірші з Писань, історії, застереження, переліки, свідчення, запрошення до дії та обіцяні благословення за виконання поради.
Вивчайте виступи більше одного разу. Необхідно вивчати євангельські істини більше одного разу, щоб повністю осягнути їхній сенс і значення. Кожного разу, коли ви їх будете вивчати, записуйте нове бачення, яке отримали.

Дійте відповідно до того, про що дізналися. Якщо ви з молитвою вивчаєте виступи, то побачите, як послання стосуються вашого життя. Ви можете дізнатися, як робити суттєві зміни, ставлячи запитання, наприклад: “Що, за волею Господа, я маю зробити з тим, про що дізнався?” і “Що з того, про що я дізнався, допоможе мені в сім’ї, роботі або в церковних покликаннях?” Запишіть свої враження, щоб не забути їх. Коли ви будете це робити, то відчуєте натхнення жити за вченнями і отримаєте обіцяні благословення.

Генеральна конференція—це час, коли Господь відкриває вам Свою волю через Своїх служителів. Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) навчав: “Будь-який текст чи том, за винятком Головних трудів Церкви, має займати визначне місце на полицях вашої особистої бібліотеки не тому, що вони вирізняються риторичними достоїнствами чи пишномовним стилем, а завдяки розкриттю понять, що вказують шлях до вічного життя”⁵.