2013
Чи можу я отримати благословення?
січень 2013


Чи можу я отримати благословення?

Арт Кратер, шт. Нью-Йорк, США

Багато років тому я супроводжував брата Шаафа, у якого був домашнім учителем, до лікарні, щоб дати благословення священства його дружині перед операцією. Сестра Шааф лежала в одній палаті з жінкою на ім’я Анні Леддар, яка давно перебувала в лікарні. У неї була остання стадія раку, й ніхто не сподівався, що вона довго проживе.

Перш ніж давати благословення, я хотів закрити штору, яка була між двома лікарняними ліжками, але передумав. Мені не хотілося, щоб Анні відчула, ніби від неї відгороджуються, тож я пояснив, що ми збираємося робити, і запитав, чи хоче вона побачити, як дається благословення. Вона сказала, що хоче подивитися. Її покійний чоловік був священиком в іншій церкві, тож їй було цікаво, у що віримо ми. Ми з братом Шаафом давали благословення, а Анні слухала.

Через кілька днів, до того, як сестра Шааф виписалася з лікарні, Анні запитала, чи може і вона отримати благословення. Ми з братом Шаафом радо повернулися до лікарні, щоб дати їй благословення. Анні не вилікувалася від раку, але стан її здоров’я покращився.

Вона була зацікавлена в тому, щоб дізнатися про євангелію більше, тож я попросив місіонерів піти до лікарні й навчати її. Вона слухала євангельське послання з відкритим серцем і вирішила охриститися. Кожного тижня після хрищення ми приходили до лікарні, щоб відвезти Анні до церкви в її інвалідному візку.

Тому що Анні була хвора, їй було нелегко приходити до церкви, але невдовзі вона знайшла підходящий для неї спосіб служити Господу. Ми принесли їй друкарську машинку, і вона годинами виконувала сімейно-історичну роботу в лікарні. Анні прожила на три роки довше, ніж сподівалися, і підготувала сотні імен для храму, перш ніж пішла з життя.

Після смерті Анні сестра Шааф виконала вікарну роботу для багатьох предків Анні жіночої статі.

Наскільки я знаю, Анні була єдиною у своїй сім’ї, хто приєднався до Церкви. Її живі родичі без особливого ентузіазму сприймали її членство у Церкві, але я впевнений, що багато її померлих родичів були вдячними за вікарну роботу, яка була для них зроблена.

Ми ніколи не знаємо, чи готові ті люди, яких ми зустрічаємо, прийняти євангелію. Я вдячний за можливість побачити, як насіння, посіяне в серці Анні після того, як вона спостерігала за наданням благословення священства, проросло і благословило сотні дітей Небесного Батька.