Знайти в Кайлі щось гарне
Ми не переносили одна одну. Чи можливо для нас колись стати друзями?
Мій четвертий клас був найкращим з усіх. Усе в ньому було досконалим—окрім Кайлі (ім’я змінено). Вона поводилася грубо майже з усіма, включаючи і мене. Я бачила, як вона штовхалася в коридорі та навіть кілька разів штовхнула і мене. Я приходила додому в сльозах, тому що не розуміла, чому вона мене зачіпала.
У неї не було друзів. Під час обіду вона сама сиділа за столом, тому що ніхто не хотів сидіти поруч з нею. Я розповіла своїй мамі про Кайлі, і вона сказала мудрі слова, які все змінили: “Можливо, їй просто потрібен друг”.
Це мене приголомшило. Як я можу бути привітною до людини, яка може мене запросто обізвати? Неохоче, але я все ж вирішила стати привітнішою до Кайлі і намагалася її зрозуміти. Коли я краще з нею познайомилася, то дізналася, що вона в дійсності приємна дівчина. Невдовзі я дізналася, що її життя було набагато гіршим, ніж я могла уявити. Ситуація в її сім’ї була напруженою, і вона уникала будь-яких розмов, пов’язаних з сім’єю.
Якось під час обіду я сиділа з подругами. Оскільки Кайлі поводилася з іншими не дуже ввічливо, деякі дівчата, присутні там, також були з нею неввічливими. Вони почали насміхатися з Кайлі, говорячи голосно, щоб вона могла їх почути. Вони казали приблизно таке: “Іди, посидь з нами—ТІЛЬКИ СПРОБУЙ!” “Що це за запах? А, це Кайлі!” і “Тримайся від нас подалі!” Я сиділа і слухала.
Потім я почула в розумі тихий голос: “Зроби щось”. Я встала і відчула на собі погляд дюжини пар очей. “Припиніть!—сказала я.—Чому ви дозволяєте собі так про когось говорити? Не ображайте її!” Всі замовкли. Сідаючи, я подивилася на Кайлі. Вона повернулася і подивилася на мене з щирою вдячністю.
Коли я була в шостому класі і наближався мій 12-й день народження, я хотіла відсвяткувати його з кількома друзями. Коли моя мама запитала, чи не хотіла б я запросити ще когось, я почула той самий тихий голос в розумі: “Запроси Кайлі”.
“Я хочу запросити Кайлі”,—сказала я мамі.
“Справді?”
Я кивнула. Після святкування дня народження мої подруги і я, включаючи Кайлі, настільки здружилися, що збиралися кожної п’ятниці протягом останніх трьох місяців навчального року. Кайлі не пропустила жодного разу. Ми стали найкращими друзями.
Зараз я у восьмому класі і ми переїхали до іншого штату, але я часто спілкуюся з Кайлі, яка й досі залишається однією з моїх найкращих подруг. Іноді інші мої друзі запитують, як ми змогли так подружитися.
“У четвертому класі вона була задиракою і ми, можна сказати, ненавиділи одна одну”,—сказала я.
“Тоді як ви стали такими близькими подругами?”
“Я шукала в ній щось гарне. В кожному є щось гарне, і я спробувала знайти це в ній”.