2013
Місіонерська робота
січень 2013


Послання візитного вчителювання

Місіонерська робота

З молитвою вивчіть поданий матеріал і, якщо це доречно, обговоріть його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя. Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.

Печатка Товариства допомоги

Віра, сім’я, допомога

Святих останніх днів послано, щоб “трудитися в [Господньому] винограднику для спасіння душ людських” (УЗ 138:56), що включає і місіонерську роботу. Нас не потрібно офіційно покликати на місію, щоб ділитися євангелією. Нас оточують люди, життя яких може благословити євангелія, і коли ми себе підготуємо, то станемо у пригоді Господу. Візитні вчительки можуть виконувати свої духовні обов’язки і допомагати “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39).

Коли у 1842 році пророк Джозеф Сміт організував Товариство допомоги, то сказав жінкам, що вони мають не тільки піклуватися про бідних, а й рятувати душі1. Ця мета досі стоїть перед нами.

“Господь … ввіряє свідчення про істину тим, хто буде ділитися ним з іншими,—сказав Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві.—Більш того, Господь очікує від членів Його Церкви, що вони будуть “відкривати вуста свої в усі часи, проголошуючи [Його] євангелію звуками радості” (УЗ 28:16). … Іноді одна фраза свідчення може привести до подій, які навічно змінять чиєсь життя”2.

З Писань

Учення і Завіти 1:20–23; 18:15; 123:12

З нашої історії

Розповідь Ольги Коварової з колишньої Чехословаччини є прикладом з історії Товариства допомоги, який ілюструє, як член Церкви може виконувати місіонерську роботу. У 1970-ті роки Ольга навчалася в аспірантурі й прагнула глибшого духовного життя. Вона помітила Отакара Войкувку, 75-річного святого останніх днів. “На вигляд йому було сімдесят п’ять років, але серце мав вісімнадцятирічного, і воно було сповнене радості,—розповідала вона.—Це було так незвичайно для Чехословаччини, де в той час панував цинізм”.

Ольга запитала Отакара і його сім’ю, як їм вдається бути такими радісними. Вони познайомили її з іншими членами Церкви і дали Книгу Мормона. Вона із захопленням прочитала її і невдовзі охристилася та була конфірмована. З того часу Ольга мала великий позитивний вплив у світі політичного гніту та релігійних переслідувань. Вона служила президентом Товариства допомоги у своїй маленькій філії й допомагала спасати душі інших людей, ведучи їх до Христа3.

Посилання

  1. Див. Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), с. 459.

  2. Дітер Ф. Ухтдорф, “Очікування на дорозі до Дамаску”, Ліягона, трав. 2011, сс. 76–77.

  3. Див. Дочки в Моєму царстві: Історія і спадок Товариства допомоги (2011), с. 102.

Фотоілюстрація Метью Рійєра