Віра, надія і стосунки
Бажання, віра і надія мають спрямовувати нас до створення стосунків, які приведуть до шлюбу.
“Ти дійсно складав список “за і проти”?” Це здивоване запитання мого сина-підлітка стосувалося списку, який він знайшов в одному з моїх щоденників. То був не просто якийсь там список “за і проти”; то був список, зроблений мною 30 років тому, перед тим як я запропонував руку і серце його матері. Не знаю, чи багато чоловіків складали списки подібні до мого, але коли я обдумував можливість шлюбу із 24-річною студенткою коледжу, мені це здавалося правильним.
Не пам’ятаю жодного іншого запитання мого сина у той день про наше залицяння; він занадто зациклився на списку. У мене все ще в пам’яті те, як він кричить своїм братам і сестрам: “Тато складав список про маму! Ідіть сюди, подивіться!” Однак, згадуючи той випадок, я можу подумати про багато запитань, які він міг би поставити.
Хіба ти не кохав її? Це мало б бути його першим запитанням. Моєю відповіддю було б: так, кохав, ось чому я склав цей список. Я дійсно щиро її кохав і понад усе бажав, щоб вона була щаслива. Той список більше стосувався того, чи можу я зробити її щасливою, ніж того, чи любив я її або ні.
Хіба вам не було разом весело? Знову ж моєю відповіддю було б: так, було, ось чому я склав цей список. Це був спосіб переконатися, що моя надія на те, що їй завжди буде зі мною весело, стане реальністю.
Хіба ти не думав, що вона саме та? Мабуть, це саме інтригуюче запитання з усіх. Моєю відповіддю було б: так, я дійсно вірив, що вона була “саме тією”, однак я хотів впевнитися, що моя віра надихне мене діяти так, щоб у нас усе вдалося.
Не думаю, що тоді я розумів, наскільки навчання мого президента місії про віру та її складові: бажання, віру і надію, вплине на моє залицяння. З часом я набув більш чіткого розуміння цього і дуже вдячний президенту Ф. Рею Хокінсу за його вплив на мене. Я все ще зберігаю нотатки, зроблені мною, 20-річним місіонером, коли мій молодий президент місії відкрив Писання і пояснив складові віри, які пізніше стануть мені у пригоді під час прийняття найголовнішого рішення в моєму житті.
Вчення Алми про віру
Навчаючи про віру, президент Хокінс навів слова Алми, коли той навчав бідних серед Зорамійців. Алма визначив необхідність мати складову віри, яку він назвав бажання (див. Алма 32:27). Бажання, щоб здійснилася якась подія, сильно надихає нас на необхідні кроки для зміцнення нашої віри.
Друга складова нашої віри, яка, згідно з ученням Алми, приходить через бажання—віра. Він сказав Зорамійцям, щоб вони дозволили їхньому бажанню діяти в них, доки вони не повірять достатньо, щоб помістити його слова у свої серця (див. вірш 27). Таке поєднання бажання і віри починає розбухати у наших серцях, і ми бачимо, що це щось хороше. Воно починає збільшувати нашу душу і просвітлювати наше розуміння. Воно стає приємним. (Див. вірш 28).
Надія—це ще одна важлива складова віри. Алма сказав смиренним Зорамійцям, що віра не є досконалим знанням. Це “сподіва[ння] на те, чого не видно, але що є істинним” (Алма 32:21; курсив додано). Так само і Мормон навчав, що надія є важливою складовою віри, коли сказав Моронію: “Як може бути так, що ви досягнете віри, не маючи надії?” (Мороній 7:40). Надію можна описати, як здатність бачити щось краще у майбутньому1. Мій список був для мене можливістю подивитися у майбутнє очима віри і, як Авраам, визначити, що я дійсно знайду “більше щастя і більший мир” (Авраам 1:2), якщо укладу шлюб з моєю обраницею.
Маючи складовою віри бажання, мені потрібні були віра і надія, щоб моя віра була довершеною. І мені треба було діяти, попросивши Розалі стати моєю дружиною. Той список—цей прояв моїх бажання, віри і надії—відігравав важливу роль у доданні мені сміливості зробити той важливий крок, який робив мою віру довершеною. Яків навчав, що віра без діл мертва (див. Якова 2:17). Які б не були мої бажання, віра чи надія, я б не знайшов більшого щастя і спокою, які дав мені шлюб, якби ці складові не підвели мене до того, щоб поставити найголовніше запитання. (На жаль, першого разу на мою пропозицію Розалі відповіла відмовою, але це вже інша історія. У таких ситуаціях—коли все йде не за нашим планом або не за нашим розпорядком—віра все ж відіграє істотну роль у нашому житті). Від нас обох це потребувало певної міри наполегливості і терпіння, і ми пізніше таки одружилися одного сніжного дня у грудні 1982 року.
Віра є важливою складовою усього, що ми робимо, включаючи побачення і залицяння. Бажання, віра і надія отримати більше щастя і більший спокій має надихати нас діяти для розвитку стосунків, які приведуть до шлюбу. Чи ви бажаєте виконувати план щастя? Чи ви вірите, що виконання плану приведе вас до більшого щастя і спокою? (Вірте мені, коли я кажу, що виконання плану й укладання шлюбу в храмі дійсно веде до більшого щастя і спокою). Чи ви сподіваєтеся на щасливий шлюб? Чи ваша надія дозволяє вам бачити себе в майбутньому у кращому місці? Якщо ваші відповіді на ці запитання ствердні, тоді ви маєте зробити вашу віру довершеною через дію. Запросіть когось на побачення! Прийміть запрошення піти на побачення! Бувайте там, де ви зможете зустріти інших неодружених дорослих, які думають так, як і ви. Коротше кажучи, йдіть шляхом, який приведе вас до більшого щастя і спокою.
Приклад віри Джозефа Сміта
Давайте звернемося до Джозефа Сміта, як до прикладу віри і прояву її складових: бажання, віри та надії.
Джозеф хотів знайти істинну Церкву Ісуса Христа. Його бажання було настільки сильним, що привело його до Писань, де він прочитав: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога” (Якова 1:5). Він обдумував цей уривок. Він бажав мати мудрість, і він вірив, що отримає її, якщо попросить у Бога. Він зробив єдину логічну річ: він помолився і попросив у Бога. А тепер поміркуймо над цим хвилинку. У Джозефа було бажання знати істину. Він вірив словам Якова. Він сподівався отримати відповідь. Але якби він на цьому зупинився, нас би тут сьогодні не було. Застосування віри вимагало, щоб він пішов у гай і помолився. Я вірю, що коли Джозеф увійшов у гай, щоб помолитися, він очікував, що вийде звідти, отримавши відповідь. Можливо він не очікував побачити Небесного Батька й Ісуса Христа, але він очікував на відповідь. Який чудовий приклад віри! У нього було бажання, він вірив, надіявся і діяв.
Віра 14-річного хлопчика змінила світ. Завдяки молитві Джозефа у Священному гаю, відкрилися небеса і Бог знову заговорив до Своїх дітей через пророка.
Одна з ваших можливостей виявити віру
Господь продовжує промовляти до нас через Своїх пророків сьогодні. Трохи більше ніж півтора роки тому Президент Томас С. Монсон сказав:
“Колись настає момент, коли треба серйозно подумати про шлюб і шукати супутницю, з якою ви хочете провести разом вічність. Якщо ви обираєте з мудрістю і віддано докладаєте зусиль для створення успішного шлюбу, тоді ніщо інше у цьому житті не принесе вам більшого щастя.
Брати, коли ви будете укладати шлюб, ви бажатимете зробити це у домі Господа. Для вас, носії священства, не може бути жодної іншої альтернативи. Будьте обережні й не втратьте свою гідність укласти шлюб саме там. Ви можете залицятися, не порушуючи встановлених норм і при цьому чудово проводити час”2.
Ваше бажання, віра і надія можуть виявлятися не тільки у вигляді списку, як це було в моєму випадку, однак, як би ви їх не виявляли, для довершення вашої віри ви маєте прийняти до виконання пораду пророка Господа—шукати супутницю, з якою ви зможете знайти більше щастя. Ваші бажання, віра і надія також допоможуть вам вибирати мудро.
Благословення, здобуте через вибір створити вічний шлюб і зміцнювати його, дасть вам відчути на смак плід євангелії, який Алма назвав “найціннішим, який є солодшим над усе солодке, і який є білішим над усе біле”. Він продовжував: “І ви будете бенкетувати цим плодом, аж поки не насититеся, щоб не бути голодним, і не бути спраглим” (Алма 32:42). Замість того, щоб боятися майбутнього, майте віру, яка дозволить вам мати право на отримання обіцянь Господа.
Фотоілюстрація Енн Хіггінс
Фотоілюстрація Крейга Дімонда і Джастіна Джона Содерквіста