Чи знаємо ми, що маємо?
Ці обряди і завіти священства відкривають доступ до повноти благословень, обіцяних нам Богом, які стали можливими завдяки Спокуті Спасителя.
У документі “Сім’я: Проголошення світові” Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів заявляють: “Усі люди—чоловіки і жінки—створені за образом Бога. Кожна людина є улюбленим духовним сином або улюбленою духовною дочкою небесних батьків і, будучи такою, має божественну природу і долю”1. Щоб досягти цієї божественної долі, кожному сину й кожній дочці Бога потрібні обряди й завіти священства.
Нам потрібне хрищення. Занурюючись у води хрищення, ми укладаємо завіт взяти на себе ім’я Христа, завжди пам’ятати Його, виконувати Його заповіді і служити Йому до кінця, щоб Його Дух міг завжди бути з нами2.
Нам потрібен дар Святого Духа. Завдяки обряду надання цього дару, ми можемо мати доступ до постійного супроводу Духа. Президент Уілфорд Вудрафф навчав: “Кожний чоловік, кожна жінка, що будь-коли входили в церкву Божу і були охрищені для відпущення їхніх гріхів, мають право на одкровення, право на Духа Божого, щоб Він допомагав їм у їхніх трудах, у їхніх благословеннях, що їх вони дають своїм дітям і тим, над ким їх поставлено головувати. Святий Дух дається не тільки чоловікам або тільки апостолам чи пророкам; Він належить кожному вірному чоловікові, кожній вірній жінці, а також кожній дитині, достатньо дорослій, щоб сприйняти євангелію Христа”3.
Нам потрібно отримати храмовий ендаумент. Старійшина М. Рассел Баллард сказав: “Коли чоловіки і жінки приходять у храм, вони обдаровуються силою, яка за визначенням є силою священства. … Ендаумент у буквальному розумінні означає дарування сили”4.
Нам потрібен обряд запечатування, який веде до вічного життя, “найвеличнішого з усіх дарів Бога”5. Цей обряд священства отримується тільки разом чоловіком і жінкою. Старійшина Рассел М. Нельсон навчав: “Повноваження священства було відновлено, щоб сім’ї могли бути запечатані навічно”6.
Нам потрібна можливість поновлювати ці завіти щотижня, приймаючи причастя. Пророки і апостоли останніх днів навчали, що гідно приймаючи причастя, ми можемо поновити не тільки наш завіт хрищення, але й “усі завіти, які ми уклали з Господом”7.
Ці обряди і завіти священства відкривають доступ до повноти благословень, обіцяних нам Богом, які стали можливими завдяки Спокуті Спасителя. Вони озброюють Божих синів і дочок силою Бога8, і надають нам можливість отримати вічне життя—повернутися у Божу присутність і жити з Ним в Його вічній сім’ї.
Нещодавно разом з провідниками священства я їздила, щоб відвідати сім’ї чотирьох жінок в Гондурасі. Ці сестри та їхні сім’ї потребували ключів і повноваження священства, обрядів і завітів священства, а також сили і благословень священства.
Ми відвідали одну милу сестру, яка має сім’ю й двох чудових дітей. Вона вірна й активна в Церкві і навчає своїх дітей вибирати істину. Її чоловік підтримує її церковну діяльність, але не належить до Церкви. Її сім’я міцна, але щоб бути ще міцнішою, їм потрібні додаткові благословення священства. Їм потрібно, щоб батько пройшов обряд хрищення, отримав дар Святого Духа та був висвячений у священство. Їм потрібна сила священства, яка може прийти завдяки ендаументу і запечатуванню.
Наступною ми відвідали домівку двох незаміжніх сестер, жінок великої віри. Одна з них має сина, який готується до місії. Інша лікується від раку. У часи, коли опускаються руки й приходить відчай, вони згадують про Спокуту Спасителя і сповнюються вірою й надією. Їм обом потрібні додаткові благословення і сила, які доступні завдяки храмовим обрядам. Ми заохотили їх разом з цим майбутнім місіонером в їхній сім’ї підготуватися, щоб отримати ті обряди.
Останнім ми відвідали дім сестри, чоловік якої нещодавно загинув у жахливій аварії. Недавно навернена до Церкви, вона не розуміла, що може отримати свій власний ендаумент і бути запечатаною до свого чоловіка. Коли ми навчали її, що ці благословення можуть бути доступними для неї та її загиблого чоловіка, вона сповнилася надії. Знаючи, що завдяки храмовим обрядам і завітам її сім’я може бути запечатаною разом, вона має віру й рішучість зустріти випробування, що чекають попереду.
Син цієї вдови готується отримати Ааронове священство. Його висвячення стане великим благословенням для неї та її сім’ї. Вони матимуть у себе вдома носія священства.
Зустрівшись з цими вірними жінками в Гондурасі, я змогла побачити, що вони стараються тримати свої сім’ї активними в євангелії. Вони висловлювали вдячність за вірних завітам членів приходу, які дбайливо наглядають за ними і допомагають задовольняти їхні матеріальні й духовні потреби. Однак кожна з цих сестер мала потреби, які повністю не були задоволені.
У кожній з цих трьох домівок, в яких ми побували, мудрий провідник священства запитував кожну сестру, чи отримувала вона благословення священства. І кожного разу відповідь була “ні”. Кожна сестра того дня попросила дати їй благословення священства й отримала його. Кожна з них плакала, висловлюючи вдячність за втішення, спрямування, підбадьорення й натхнення, що прийшли від Небесного Батька через гідного носія священства.
Ці сестри надихнули мене. Вони виявляли благоговіння перед Богом і Його силою та владою. Я також була вдячна за провідників священства, які відвідували ці домівки разом зі мною. Залишаючи кожну з них, ми разом радилися, як допомогти цим сім’ям отримати обряди, які їм потрібні, щоб йти далі шляхом завітів та зміцнювати свої сім’ї.
Сьогодні існує велика необхідність для чоловіків і жінок збільшувати повагу одне до одного як до синів та дочок Бога і бути благоговійними перед Небесним Батьком та Його священством—Його силою і владою.
У Бога є план для нас, і якщо ми виявляємо віру в Його план та довіряємо цьому плану, наше благоговіння перед Ним та Його силою і владою священства буде збільшуватися.
Під час Всесвітніх зборів навчання провідництва Зміцнення сім’ї і Церкви через священство нас навчали, що сестрам, у яких в сім’ї немає носіїв священства, ніколи не потрібно відчувати себе самотніми. Вони благословляються і зміцнюються через обряди, які отримують, та через завіти, яких дотримуються. Без жодних вагань їм треба звертатися по допомогу, якщо вона їм потрібна. Старійшина М. Рассел Баллард навчав, що кожна жінка в Церкві має знати, що в неї є єпископ, президент кворуму старійшин, домашній вчитель та інші гідні носії священства, на яких вона може покластися і які прийдуть до неї додому та допоможуть їй і, за словами сестри Розмарі М. Уіксон, “дадуть благословення”9.
Старійшина Баллард також навчав: “Наш Небесний Батько щедрий у Своїй силі. Усі чоловіки і жінки мають доступ до цієї сили, яка допомагає нам в житті. Усі, хто уклали священні завіти з Господом і хто шанує ці свої завіти, мають право отримати особисте одкровення, бути благословенними служінням ангелів і спілкуватися з Богом”10.
Ми всі потрібні одне одному. Синам Бога потрібні дочки Бога, а дочкам Бога потрібні сини Бога.
Ми маємо різні дари й різні сильні риси. У 12-му розділі Першого послання до коринтян наголошено, що синам і дочкам Бога, кожному з нас, потрібно виконувати саме нашу роль і наші обов’язки за Господнім планом, а це всім може принести користь11.
Сини Бога, чи ви знаєте, хто ви є? Чи знаєте ви, що маєте? Чи гідні ви застосовувати священство й отримати силу і благословення священства? Чи виконуєте ви свою роль та свої обов’язки, щоб зміцнювати сім’ї як батьки, дідусі, сини, брати і дядьки? Чи виявляєте ви повагу до жінок, до жіночої статі і до материнства?
Дочки Бога, чи ми знаємо, хто ми є? Чи знаємо, що ми маємо? Чи ми гідні прийняти силу і благословення священства? Чи отримали ми дані нам дари з вдячністю, благодаттю й гідністю? Чи виконуємо ми свою роль і свої обов’язки, щоб зміцнювати сім’ї як матері, бабусі, дочки, сестри і тітки? Чи виявляємо ми повагу до чоловіків, до чоловічої статі і до батьківства?
Чи маємо ми як завітні сини і дочки віру в нашого Небесного Батька та Його вічний план для нас? Чи маємо ми віру в Ісуса Христа та Його Спокуту? Чи віримо ми, що маємо божественну природу й долю? І чи у своїх зусиллях досягнути цієї божественної долі й отримати все, що Батько має для нас12, ми розуміємо, як важливо отримати обряди священства й укласти наші завіти з Господом, дотримуватися та поновлювати їх?
Ми—улюблені духовні сини і дочки небесних батьків й маємо божественну природу та долю. Наш Спаситель, Ісус Христос, любив нас настільки, що віддав Своє життя за нас. Його Спокута забезпечує нам шлях, щоб йти далі цим шляхом в наш небесний дім завдяки священним обрядам і завітам священства.
Ці обряди і завіти священства були відновлені на землі через пророка Джозефа Сміта, і сьогодні Президент Монсон тримає всі ключі священства на землі.
Старійшина Д. Тодд Кристофферсон навчав: “У Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів є влада священства для виконання обрядів, якими ми можемо укласти завіти, що пов’язують нас з Небесним Батьком, в ім’я Його Святого Сина. … Бог виконає те, що обіцяв вам, якщо ви будете шанувати свої завіти з Ним”13.
Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.