Моїм онукам
[Є] одна універсальна заповідь, яка допоможе подолати труднощі та скерує до розуміння основ щасливого сімейного життя.
Цього року наші перші два онуки укладуть шлюб. Мине ще кілька років, і приблизно десять їхніх двоюрідних братів і сестер імовірно досягнуть цієї ж стадії свого життя, коли вони будуть створювати свої сім’ї.
Така щаслива перспектива змусила мене глибоко задуматися, оскільки вони попросили у мене поради. Те, про що вони питали, можна коротко виразити такими словами: “Які рішення, прийняті мною, приведуть мене до щастя?” Або, з іншого боку, “Які рішення найвірогідніше приведуть мене до нещастя”.
Небесний Батько кожного з нас створив унікальним. Немає двох людей, які б мали однаковий досвід. Немає двох однакових сімей. Тож не дивно, що важко дати пораду стосовно того, як досягнути щастя в сімейному житті. Однак люблячий Небесний Батько вказав шлях до щастя, який однаково підходить для всіх Його дітей. Якими б не були наші особисті якості та яким би не був наш досвід, існує лише один план спасіння. Він полягає в тому, щоб виконувати всі заповіді Бога.
На всіх нас, включаючи онуків, які збираються укладати шлюб, поширюється одна універсальна заповідь, яка допоможе подолати труднощі та скерує до розуміння основ щасливого сімейного життя. Вона стосується всіх взаємин, незалежно від обставин. Її можна знайти в Писаннях і у вченнях пророків у наші дні. Ось біблійне формулювання Господньої поради всім тим, хто хоче жити вічно і мати щастя та любов:
“І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
“Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?”
Він же промовив йому: “Люби Господа Бога свого всім серцем, і всією душею своєю, і всією своєю думкою”.
Це найбільша й найперша заповідь.
А друга однакова з нею: “Люби свого ближнього, як самого себе”.
На двох оцих заповідях увесь закон і пророки стоять”1.
Завдяки цьому простому висловлюванню неважко підсумувати все, що я зрозумів стосовно рішень, які ведуть до щастя в сім’ї. Я почну із запитання: “Які рішення допомогли мені полюбити Господа всім серцем і душею і всім своїм розумом?” Для мене це був вибір опинитися там, де я відчував радість прощення завдяки Господній Спокуті.
Багато років тому я христив юнака у Альбукерці, шт. Нью-Мексико, якого ми навчали під час місії разом з напарником. Я занурив юнака у воду і підняв з води. Він мабуть був таким же високим, як і я, бо говорив мені прямо у вухо. З нього стікала вода, по обличчю котилися сльози, і радісним голосом він сказав: “Я чистий, я чистий”.
Я бачив ті самі сльози щастя на очах у жінки, яка переказувала слова апостола Божого. Він сказав після співбесіди, під час якої з лагідністю обговорив з нею всі подробиці її справи: “Я прощаю вас у ім’я Господа. Він дасть вам запевнення, що простив вас, у Його належний час і в Його належний спосіб”. Так і сталося.
Я бачив, чому Господь може сказати, що коли гріхи прощено, Він їх більше не пам’ятає. Силою Спокути люди, яких я добре знаю і люблю, ставали новими, і наслідки гріха були усунуті. Моє серце сповнювалося любові до Спасителя і люблячого Батька, Який Його послав.
Це велике благословення прийшло внаслідок того, що я запрошував небайдужих мені людей просити у Спасителя полегшення від болю, полегшення, яке може надати лише Він. Саме тому я звертаюся до тих, кого люблю, прийняти і звеличувати кожне покликання, яке вони отримують у Церкві. Це рішення є одним з найважливіших ключів до сімейного щастя.
Тиск, який ми відчуваємо на кожній стадії життя, може спокушати відмовитися або знехтувати покликанням служити Спасителеві. Таким чином нам самим, нашому подружжю й сім’ї може загрожувати духовна небезпека. Деякі з тих покликань можуть здаватися неважливими, але моє життя і моя сім’я змінилися на краще, коли я прийняв покликання навчати у кворумі дияконів. Я відчував любов тих дияконів до Спасителя і Його любов до них.
Я бачив те саме в житті колишнього президента колу й місії у його покликанні бути порадником у кворумі вчителів. Я знаю чоловіка, який був єпископом, а потім територіальним сімдесятником. Господь використав його, щоб допомогти хлопчику в кворумі вчителів, який постраждав внаслідок нещасного випадку. Чудеса того служіння вплинули на життя багатьох людей, у тому числі й на моє, і збільшили їхню любов до Спасителя.
Служачи іншим, ми, найвірогідніше, будемо просити, аби Святий Дух був нашим напарником. Успіх у Господньому служінні завжди приносить чудеса, які ми не здатні здійснити власними силами. Батьки, які мають дитину, що далеко зайшла у своєму бунті, знають, що це правда, так само, як і візитна вчителька, до якої підходить жінка у пошуках втішення, після того як чоловік сказав, що йде від неї. Обидва ці служителі вдячні, що вранці молилися і просили Господа послати їм супровід Святого Духа.
Лише завдяки напарництву Святого Духа ми можемо сподіватися, що будемо рівноправними партнерами у шлюбі, позбавленому непорозумінь. Я бачив, що таке напарництво є вирішальним у досягненні щастя у шлюбі. Диво досягнення єдності вимагає небесної допомоги, і це потребує часу. Наша мета—жити разом вічно у присутності Небесного Батька і нашого Спасителя.
Мої батько і мати дуже відрізнялися одне від одного. Моя мати була співачкою і художницею. Мій батько любив хімію. Одного разу під час концерту симфонічної музики моя мати була здивована тим, що батько встав і пішов із залу ще до того, як почалися аплодисменти. Мати запитала, куди він іде. Батько з повною безпосередністю відповів: “Хіба вже не кінець?” Лише лагідний вплив Святого Духа спонукав його піти з нею того разу, а потім ще багато разів на інші концерти.
Моя мати жила у штаті Нью-Джерсі 16 років, щоб батько міг утримувати сім’ю, проводячи дослідження і викладаючи хімію. Для неї то була жертва, бо мама жила далеко від своєї овдовілої матері та сестри, яка не була в шлюбі й піклувалася про матір у старому сільському будинку. Обидві вони померли, поки мама жила далеко від них у Нью-Джерсі. То були єдині випадки, коли я бачив, що мама плаче.
Через кілька років батькові запропонували роботу в Юті. Він запитав у мами знову з повною безпосередністю: “Мілдред, що, на твою думку, мені слід робити?”
Вона відповіла: “Генрі, роби те, що, на твою думку, є найкращим”.
Він відмовився від тієї пропозиції. Наступного ранку вона написала йому листа, який би я так хотів зараз мати. Я пам’ятаю, що вона сказала йому: “Не відкривай його тут. Іди на роботу, і там його відкриєш”. Лист починався з докорів. Батько обіцяв мамі багато років тому, що як тільки випаде нагода, він перевезе її ближче до її сім’ї. Він був здивований її роздратуванням. Він не пам’ятав про бажання її серця. Батько відразу ж написав, що погоджується на роботу.
Він сказав: “Мілдред, чому ти мені не сказала?”
Вона відповіла: “Ти мав про це пам’ятати”.
Він завжди казав, що сам вирішив переїхати до Юти, ніколи не згадуючи, що пожертвував своєю професійною кар’єрою. Вони отримали диво здобуття єдності. Було б краще, якби Святий Дух нагадав батькові про його обіцяння, дане багато років тому. Але він дозволив, щоб Святий Дух пом’якшив його серце, аби її вибір став його вибором.
Небесний Батько має досконале бачення того, що має статися, Він знає кожного з нас і знає наше майбутнє. Він знає, через які труднощі ми пройдемо. Він послав Свого Сина страждати, аби Він знав, як допомогти в усіх наших випробуваннях.
Ми знаємо, що Небесний Батько має духовних дітей у цьому світі, які іноді вибирають гріх і велике нещастя. Саме тому Він послав Свого Першонародженого бути нашим Викупителем. Це був найбільший вияв любові за всі часи. Саме тому ми повинні знати, що необхідна Божа допомога і час, аби відшліфувати нас для вічного життя з нашим Батьком.
Сімейне життя стане перевіркою для нас. Одна з цілей того, чому Бог дав нам дар земного існування—зміцнити, провівши через випробування. Це особливо стосується сімейного життя, де ми знайдемо велику радість і великий сум та випробування, які часом здаватимуться важчими, ніж нам під силу знести.
Президент Джордж К. Кеннон сказав такі слова про те, як Бог підготував вас, і мене, і наших дітей до труднощів, що постануть перед нами: “Немає жодної людини, на яку б не поширювалася Божа любов. Немає жодного, про кого б Він не піклувався і не пестив. Немає жодного, кого б Він не хотів спасти і для кого б не створив засоби спасіння. Немає жодного, про якого б ангелам не було наказано опікуватися. Можливо, у своїх очах ми є незначними і нікчемними, а також в очах інших, але істина полягає в тому, що ми є дітьми Бога, і Він дійсно дав Своїм ангелам—невидимим істотам, які мають силу й могуть—наказ стосовно нас, і вони наглядають за нами і тримають під своєю опікою”2.
Те, чого навчав президент Кеннон—істина. Вам буде потрібне це запевнення, як і я його потребував та покладався на нього.
Я з вірою молився, щоб люди, яких я люблю, прагнули отримати і відчути силу Спокути. Я молився з вірою, щоб ангели в людській подобі прийшли їм на допомогу, і вони приходили.
Бог забезпечив засоби спасіння кожної Своєї дитини. Для багатьох це означає бути поруч з братом, або сестрою, або бабусею, хто любить їх незалежно від того, що відбувається.
Багато років тому один мій друг розповідав мені про свою бабусю. Вона жила повнокровним життям, завжди була вірною Господу та Його Церкві. Однак один з її онуків обрав злочинне життя. Зрештою його засудили до ув’язнення. Мій друг пригадував, як його бабуся, їдучи швидкісною трасою, щоб відвідати свого онука у в’язниці, зі сльозами на очах в розпачі молилася: “Я намагалася жити добре. Чому, чому сталася ця трагедія з моїм онуком, який, як здається, зруйнував своє життя?”
Відповідь з’явилася в її розумі у вигляді таких слів: “Я дав тобі його, бо знав, що ти можеш і будеш любити його, що б він не зробив”.
Це чудовий урок для всіх нас. Шлях люблячих батьків, дідусів і бабусь та всіх Божих служителів не буде легким у світі, що занепадає. Ми не можемо змушувати Божих дітей обирати шлях щастя. Бог не може робити цього через те, що Він дав нам свободу волі.
Небесний Батько і Його Улюблений Син люблять усіх Божих дітей, незалежно від того, який шлях вони обирають чи ким вони стають. Спаситель сплатив ціну за всі гріхи, якими б жахливими вони не були. І хоча має бути справедливість, завжди є можливість отримання милості, яка не пограбує справедливість.
Алма висловив цю надію у розмові зі своїм сином Коріантоном такими словами: “Отже, відповідно до справедливості, план викуплення не міг би бути виконаний, якби не умови покаяння людей у цьому стані випробування, так, в цьому підготовчому стані; бо якби не ці умови, милість не мала б впливу без того, щоб не знищити дію справедливості. А дію справедливості не може бути знищено; якщо так буде, Бог перестане бути Богом”3.
Отже послання моїм онукам і всім, хто намагається започаткувати вічні сім’ї, полягає в тому, що вірні неодмінно матимуть радість. Бо ще до того, як світ було створено, люблячий Небесний Батько і Його Улюблений Син любили і працювали з тими, хто, як Вони знали, зійде на манівці. Бог вічно любитиме їх.
У вас є перевага: ви знаєте, що вони дізналися про план спасіння завдяки навчанню, яке отримали в духовному світі. Вони і ви були достатньо вірними, щоб їм дозволили прийти у світ, у той час, як багато інших не змогли цього зробити.
Завдяки допомозі Святого Духа ми зможемо пригадати всі істини. Ми не можемо нав’язувати їх іншим, але ми можемо зробити так, щоб вони були помітними у нашому житті. Ми завжди можемо черпати сміливість завдяки запевненню, що колись відчували радість від того, що всі разом належали до улюбленої сім’ї Небесного Батька. З Божою допомогою ми всі можемо відчувати цю надію і радіти разом. Я молюся, щоб так було для всіх нас, у ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.