А якщо … ? Запитання про служіння на місії
З наближенням часу вашого служіння на місії ви можете себе запитувати: “Чи я дійсно можу це зробити?” Так, ви можете! Це може бути нелегко, але ви про це ніколи не пожалкуєте.
Готуватися до місії може й страшнувато. Є багато про що непокоїтися: гроші, знання, сором’язливість—але якими б не були тривоги, ви можете знайти необхідні вам впевненість і відвагу. Ось кілька поширених запитань і відповідей, які вам допоможуть подолати страхи та знайти віру, щоб іти вперед.
А якщо у мене недостатньо знань про Писання або євангелію?
Підготовка до місії неодмінно має включати вивчення євангелії, але вам не обов’язково знати все перед тим, як ви поїдете. Наприклад, будучи юнаком, старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, переживав, що він не готовий до служіння на місії. Він розповідав: “Пам’ятаю, я молився: “Небесний Батьку, як я можу служити на місії, якщо знаю так мало?” Я вірив у Церкву, але відчував, що мої духовні знання були дуже обмеженими. Коли я молився, до мене прийшло відчуття: “Ти не знаєш усього, але знаєш достатньо!”1
Знання євангелії прийде, якщо ви наполегливо працюватимете над вивченням євангельських принципів і Писань; і ви не будете самотні. Святий Дух вестиме вас; у вас буде напарник, місіонерські провідники та президент місії, які допоможуть вам у ваших зусиллях. Запам’ятайте, чого навчав старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Справа не у масштабах вашої віри чи рівні вашого знання, справа у чесності, з якою ви ставитеся до віри, яку маєте, та до істини, що вже знаєте”2.
А якщо я не впевнений, що маю свідчення?
Здобуття свідчення—це дуже важлива частина підготовки до місії. Вам може здаватися, що ваше свідчення слабке, але воно зростатиме, якщо ви докладатимете щирих зусиль для його зміцнення. Лише пам’ятайте:
-
Знайдіть спокійні хвилини для навчання і молитви. Вам знадобиться час, аби відчути натхнення від Духа.
-
Живіть за євангелією. Див. Іван 17:17, аби дізнатися, чому це допоможе вашому свідченню зростати.
-
Робіть крок за кроком. “[Ваша] духовна подорож—це справа всього життя. Ми не знаємо всього на початку або навіть на самому шляху. Наше навернення відбувається крок за кроком, рядок за рядком”3.
Також пам’ятайте, що ваше свідчення може бути сильнішим, ніж ви думаєте. Старійшина Холланд поділився такою історією: “Нещодавно один 14-річний юнак трохи невпевнено сказав мені: “Брате Холланд, я поки не можу сказати, що знаю, що Церква істинна, але я вірю в це”. Я так обняв того хлопця, що в нього аж очі вилізли на лоба. Я сказав йому …, що віра—це дорогоцінне слово, але ще цінніша в ній—дія, і йому не потрібно виправдовуватися за те, що він “тільки вірить”. Я нагадав йому, що Сам Христос сказав: “Не лякайсь,—тільки віруй!” … Я сказав цьому юнакові, що віра завжди була першим кроком до переконання. … І я сказав йому, що пишаюсь ним за чесність його пошуку”4.
А якщо я не вважаю себе гідним?
Якщо у вашому житті ви вчинили щось неправильне, то можете це залагодити. Ваш єпископ або президент філії допоможе знати, що необхідно робити, аби стати чистим завдяки Спокуті Ісуса Христа. Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Закликаю вас молитися не про те, щоб знати, чи варто вам їхати, але просити у Господа проводу у всьому необхідному, щоб стати гідним, сильним місіонером повного дня”5.
Ребека С. з Росії розповідає про свій досвід: “Хоча я покаялася, провина і біль змушували мене думати, що я не зможу служити на місії, бо мої помилки надто серйозні. Однак мій єпископ і президент колу допомогли усвідомити зцілюючу силу Спокути в моєму житті. Я така вдячна за покаяння. Бути гідним—це головне у служінні на місії. Ви не можете навчати з Духом, якщо ви його не гідні (див. УЗ 42:14). Вам треба мати мир у серці, аби служити від усього серця. Це все змінює”.
Як я можу залишити свою сім’ю і друзів?
Важко залишати близьких людей, особливо знати, що все буде по-іншому, коли ви повернетеся—у ваших друзів, у вашій сім’ї і особливо у вас. Ви можете хвилюватися, чи не матиме сім’я фінансових труднощів, поки вас не буде, або як вони відреагують на вашу місію. Однак Господь попіклується про ваших рідних і благословить їх за ваше служіння (див. УЗ 100:1). Хоча ви за ними сумуватимете, Господу треба, щоб ви допомогли іншим сім’ям знайти щастя в євангелії. Вірте, що Небесний Батько бажає вам і вашій сім’ї найкращого та пам’ятайте: “Віра покладається на те, що Бог приготував щось величне для кожного з нас”6. Господь має дивовижні благословення, які чекають на вас і вашу сім’ю, якщо ви знайдете віру йти вперед.
А якщо мені здається, що я не маю коштів заплатити за місію?
Плата за місію може здаватися великою жертвою, але Господь знає, що Він хоче зробити. Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Я звертаюся до молодих чоловіків, які не знають, де знайти кошти на місію. Я цього не знаю також. Але я точно знаю таке: якщо у вас є віра і ви вирішили їхати, то шлях знайдеться”7.
З Лораном С. з Англії стався такий випадок: “Як тільки я почав готувати документи на місію, з банку мене повідомили, що у мене великий борг на кредитній картці. Ми з єпископом склали бюджетний план того, скільки я буду сплачувати на борг, на місію, на десятину та інші витрати. Це вимагало від мене великої жертви, і я не думав, що зможу досягнути цілі. Однак я вірно платив десятину, і Господь втрутився. Завдяки дару від незнайомої людини я мав необхідні кошти, щоб сплатити за борг і досягнути своєї місіонерської мети”.
А якщо я соромлюся розмовляти з людьми?
Можливо, навіть важко думати про те, що доведеться кожного дня упродовж усього дня розмовляти з людьми, яких ви не знаєте. Сем Л. з Каліфорнії, США, пригадує: “Мені, людині, якій не подобається навіть впускати когось до себе у дім, здавалася просто неможливою думка про те, що я буду стукати у двері до зовсім незнайомих людей, аби поговорити про євангелію.
На молодіжній конференції колу нас попросили піти з місіонерами і проповідувати євангелію. Піти зі справжніми місіонерами? До реальних людей? Я розхвилювався, але потім пригадав вірш з Писань: “Бо Я—Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся,—Я тобі поможу” (Iсая 41:13). Я молився про таку допомогу, і хоча мені було не по собі, однак я відчував силу завдяки Святому Духу і навіть подарував дві Книги Мормона”.
А якщо це заважатиме моїй освіті чи кар’єрі?
Ви можете подумати, що, їдучи на місію в час підготовки до коледжу або роботи, ви ставите під ризик своє майбутнє, але насправді відбувається протилежне. Господь хоче, аби ви досягнули успіху і допоможе вам. Ніщо з того, від чого ви відмовитеся, не зрівняється за цінністю з вашим місіонерським служінням.
Багатьом молодим людям доводилося приймати подібні рішення. Вільям Х. з Австралії залишив перспективну кар’єру регбіста, не знаючи, чи матиме можливість грати знову після повернення додому (див. “Тайм-аут для місії”, Ліягона, червень 2012, сс. 50–52). Джозеф Б. з Філіппін увійшов до офісу секретаря коледжу, готовий відмовитися від шансу отримати освіту, який випадає раз у житті (див. “Принеси його в цілопалення”, Ліягона, вер. 2007, сс. 40–42). Незалежно від того, чи станеться після місії те, на що ви сподіваєтеся, ніщо в житті не є більш вартим за можливість служити місіонером.
Ніяких жалкувань
Небесний Батько хоче, щоб ми були щасливі, Він не проситиме нас робити те, що не принесе нам благословень і не буде нам на користь. Якщо ви віддано робитимете те, що Господь просить вас, навіть якщо це важко, ви побачите, що отримані благословення набагато кращі за все, що може запропонувати світ. Ви ніколи не пожалкуєте, що служили на місії.