Служіння в Церкві
Тільки не під час мого служіння!
Автор живе в шт Каліфорнія, США.
Ключем до успіху була любов до молодих чоловіків в той час, коли ми їм служили.
Я був близьким другом однієї сім’ї, яка мала сина в Товаристві молодих чоловіків. Під час одного із заходів, коли він був дияконом, один з провідників зробив йому зауваження, чим збентежив його в присутності однолітків. Після того він відчував себе приниженим, перестав ходити на заходи і шукав друзів не в своєму приході.
Цей випадок справив на мене глибокий вплив. Я вирішив, що подібне не станеться під час мого служіння, якщо мене покличуть працювати з молодими чоловіками. Минуло два роки, і мене покликали працювати з дияконами.
Через кілька місяців я мав справлятися з одним молодим чоловіком, який своєю поведінкою постійно наближався до межі дозволеного.
“Це вже край,—нарешті я сказав йому, маючи на увазі його вчинки.— Не переходь межу”.
Він її перейшов, у нас була словесна суперечка, і він пішов.
Пізніше я поговорив з ним, щоб залагодити наші розбіжності. Я сказав йому: “Девіде, я тебе люблю і ти—хороший хлопець, але мені не подобається дещо з того, що ти робиш. Інші юнаки вважають тебе лідером, і якщо вони бачать, що ти робиш щось недоречне, то і собі захочуть спробувати це зробити”.
Ми залагодили справу, він відчував, що йому раді, і ми, провідники, допомогли йому в подоланні певних особистих проблем. Коли йому виповнилося 14, він попросив, щоб я висвятив його вчителем. Зараз, після того як минули вже роки, кожного разу, коли він мене бачить, то дарує міцні обійми і з захопленням розповідає про час, проведений в Товаристві молодих чоловіків.
Коли ми любимо молодих чоловіків і нам подобається бути разом з ними, вони це знають. Саме тому разом зі своїми радниками я виявляю щиру зацікавленість до наших молодих чоловіків. Ми ніколи не проводили захід лише тому, що так написано в книзі. Ми проводили його тому, що знали, що молоді чоловіки чомусь навчаться, змужніють і матимуть хорошу розвагу.
Якось у нас був молодий чоловік, батьки якого не цікавилися нашою програмою.
“Гаразд,—сказав я їм,—але ви не будете заперечувати, якщо ваш син буде приходити, навчатися і розважатися?”
Ми включили його до нашої програми, і невдовзі його батьки погодилися, щоб він був до неї повністю залучений. Вони бачили, що їхній хлопець навчається і розважається. Пізніше він служив на місії повного дня. Його молодший брат також брав активну участь і також служив на місії.
Ми бачили взаємозв’язок: вияв зацікавленості до молодих чоловіків з боку провідників впливає на те, як вони навчаються, зростають і згодом їдуть на місію. Так приємно бачити, як зростають молоді чоловіки, і яка радість навчатися разом з ними. Ключем до нашого успіху була любов до молодих чоловіків в той час, коли ми їм служили.