Працевлаштування: багато віри, мало меблів

Ланіне Сантьяго Дуарте Насарено, Сальвадор, Баїя, Бразилія

Коли ми з дружиною уклали шлюб, я був безробітним. У нас було дуже мало меблів, але ми мали багато любові й віри.

Коли я нарешті знайшов роботу, то був змушений працювати кожної неділі в другій половині дня. Я пообіцяв Господу, що не буду працювати в Його день. Але я також мав відповідальність забезпечувати свою сім’ю. Однак навіть за цієї умови дане мною обіцяння не виходило в мене з голови.

Я отримав відповідь наступної неділі, коли ми співали “Настає свята неділя” (Гімни, № 170), і я усвідомив важливість Суботнього дня. Після того як я дізнався, що зміни у графіку роботи не підлягають обговоренню, я звільнився. Ми з дружиною йшли вперед, вірячи, що Господь попіклується про нас. Моя дружина працювала, забезпечуючи нас, і у нас народилася наша перша дочка—Сарія. Тим часом завдяки Постійному фонду освіти я почав вивчати електронну механіку. Однак роботи все ще не було.

Моя дружина мала повернутися на роботу через три місяці після народження Сарії, але Сарія відчайдушно її потребувала. Ми молилися, аби знати, що ж робити, і вирішили, що вона має піти з роботи. Це здавалося безглуздям, але ми відчували, що саме це маємо зробити. Ще чотири місяці я мав отримувати допомогу з безробіття, перш ніж знайду роботу, і в призначений Господом час я знайшов тимчасову роботу.

Коли народилася наша друга дочка Аманда, я нарешті отримав місце помічника техніка, але нам все ще було важко. У нас так само майже не було меблів і стабільної роботи. Я двічі прослухав курс з професійного самозабезпечення, який проводився Церквою. Я робив усе можливе, однак тих невеликих грошей, які я заробляв, ледь вистачало на те, щоб придбати все необхідне.

Через 15 місяців після того як я став помічником техніка, я отримав свою теперішню роботу. Зараз я працюю техніком-електриком у великому торговому центрі. Я працюю з понеділка по п’ятницю, що є дивом у цій сфері діяльності. Усі мої колеги працюють у неділю й у свята. У нас є план здорового життя і меблі! Я знаю, що маю це завдяки Господу і Постійному фонду освіти. Я знаю, що коли ми виконуємо свою частину, Господь завжди виконає Свою, і ми зможемо залишатися самозабезпеченими.