Фінанси: вівсянка, хліб, рис і боби

Ім’я не вказується, Гавайї, США

Коли мій чоловік закінчував університет, оплата за навчання була дуже високою, тож ми шукали роботу, яка допоможе нам сплатити борги. Ми отримали кілька пропозицій, але найбільше нам сподобалася посада викладача на Гавайях. Однак коли прийшов контракт, зарплата виявилася нижчою, ніж обіцяли. Нас поінформували, що запровадили нову політику і це питання не підлягало обговоренню. У нас не було сумнівів щодо цієї нової роботи, тож ми все-таки підписали контракт.

Нам подобалися Гавайї, чоловікові подобалася робота, і ми, як сім’я, були благословенні. Все, як здавалося, йшло добре з виплатою нашого студентського боргу, поки компанія, яка видала нам кредитну картку, не повідомила, що ми маємо сплачувати 14 відсотків замість 3, які ми до того сплачували. Ми доводили, що завжди вчасно робили платежі і що вже погасили велику частину боргу. Але компанія була невблаганною.

Спочатку ми виявили певну кмітливість у веденні фінансів, перевівши свій баланс на різні кредитні картки з короткотривалим нульовим відсотком. Потім ми почали урізати витрати. Ми різко зменшили бюджет на їжу, одяг і підгузки в нашій сім’ї, яка складалася з сімох чоловік. Ми жили з нашого запасу продуктів. Кожного ранку ми їли вівсянку; вдень ми їли спечений вдома хліб, а кожного вечора ми їли рис і боби. У нас не було таких делікатесів, як масло, молоко або сік. Після сплати десятини і основних витрат увесь наш доход витрачався на сплату за кредитними картками.

Через шість місяців ми сплатили 90 відсотків свого боргу! Господь помножив наш доход дивовижним чином. Ми змогли швидко сплатити решту боргу і були за це дуже вдячні. Моя дочка й досі скаржиться на той час, коли їй кожного ранку доводилося їсти вівсянку, але я знаю, що завдяки сплаті десятини і послуху пророкові ми мали фінансові та інші матеріальні благословення.