У що ми віримо
Ми віримо в дотримання десяти заповідей
Десять заповідей знаходяться у Старому Завіті (див. Вихід 20:1–17), але святі останніх днів знають, що ці заповіді стосуються всіх віків, не лише старозавітних часів. Авінадій навчав десяти заповідям у Книзі Мормона (див. Moсія 12:33–36; 13:13–24), і Господь ще раз дав їх через одкровення пророку Джозефу Сміту у наш час (див. УЗ 42:18–29; 59:5–13).
Хоча люди у багатьох суспільствах зараз не зважають на ці заповіді, ми віримо, що вони й досі в силі. Президент Томас С. Монсон пояснив:
“До поведінки, яка колись вважалася недоречною й аморальною, тепер не лише ставляться толерантно, але дуже багато людей вважає її прийнятною. …
І хоч світ змінився, але закони Бога залишаються незмінними. Вони не змінилися; вони не зміняться. Десять заповідей є тим, чим вони є—заповідями. Вони—не рекомендації. Вони у кожній своїй букві й у наш час є тим, чим були, коли Бог дав їх дітям Ізраїля”1.
Ми не кажемо погано про тих, хто не дотримується цих заповідей. Натомість ми дивимося на себе і визначаємо, як добре ми живемо за божественною настановою, даною нам.
Десять заповідей уособлюють основні норми поведінки, які можна поділити на дві групи: як ми ставимося до Бога і як ми ставимося до інших людей. Щоб допомогти нам зробити Бога центром свого життя, Він наказує не поклонятися іншим богам, дотримуватися Суботнього дня у святості та уникати богохульства й ідолопоклонства. Аби допомогти нам любити Божих дітей, Він заповідує шанувати своїх батьків та не красти, не вбивати, не брехати і не чинити перелюбу.
Оскільки Бог постійно дає одкровення Своїм пророкам, ми більше зрозуміли, чого Він від нас очікує, але десять заповідей залишаються хорошим початком у нашому намаганні бути слухняними. “Заповіді Бога—це прояви Його любові до нас, і наш послух Його заповідям є виявом нашої любові до Нього”2.