Вічна важливість праведного вибору

Серпень 2019

Вічна важливість праведного вибору

Старійшина Квентін Л. Кук

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

З виступів на духовних вечорах в Університеті Бригама Янга–Гаваї, що відбувся 20 листопада 2018 року, та в релігійному інституті в Юта Веллі, що відбувся 1 лютого 2019 року.

Кожен вибір, який ми робимо, є надзвичайно важливим—він є вирішальним для нашого майбутнього життя і щастя.

Ми живемо у світі, зосередженому на різноманітності, а не єдності. Багато хто вважає, що людям, які виховувалися в різних культурах і мають несхожий життєвий досвід, неможливо об’єднатися у досягненні спільних цілей. Дехто каже: “Нам не вистачає об’єднуючої ідеї, щоб пояснити, як люди з такими різноманітними поглядами живуть” разом¹. Дехто вважає, що “світ визначається тільки вашою належністю до певної групи чи партії. Ці люди кажуть, що суспільство є полем битви”, де “культивуються недовіра, розбіжності та емоційна нечутливість”².

Об’єднуючою відповіддю на всі ці твердження є відновлена євангелія Ісуса Христа. Праведність—це основоположний принцип, що приносить нам єдність і щастя. Мені подобається 9 розділ у книзі 2 Нефій, де міститься неймовірна настанова про навчання, мудрість, багатство, труд і відмову бачити або чути про наслідки гріха. Там міститься глибоке вчення, що дозволяє нам іти шляхами праведності, які ведуть до Спасителя.

Я розповім про 5 принципів, які, за моїм переконанням, допоможуть вам досягнути успіху в пошуках віри в Господа Ісуса Христа, праведності та знання. Такі цілі можна поєднувати та взаємодоповнювати. На даному етапі багато з вас готується до сімейного життя і до того, щоб мати засоби утримувати свою сім’ю. Віра, праведність і знання надзвичайно допомагатимуть в обох сферах. Будь-яка чесна праця є гідною і вартою поваги. Праця, яка має цінність, значення і містить нові ідеї та благословляє людство, є винятково важливою.

1. Продовжуйте навчатися

Перший принцип, яким я поділюся з вами, такий: з ентузіазмом, у праведності продовжуйте свої пошуки знань. Одним з моїх героїв у цій категорії є Пол Кокс, активний член Церкви. Він здобув ступінь бакалавра в Університеті Бригама Янга з ботаніки і отримав інші ступені післядипломної освіти. Він служив на місії в Самоа і пізніше жив упродовж багатьох років зі своєю сім’єю на острові Савайї, Самоа. Серед того, що його цікавило, була етномедицина, завдяки якій він вивчав кілька рослин, що упродовж поколінь використовувалися самоанськими матерями для лікування захворювань. У співавторстві він написав працю “Plants, People, and Culture: The Science of Ethnobotany” (Рослини, народи і культури: наука етноботаніка)³.

Він зробив кілька відкриттів у лікуванні певних захворювань. Хоча він досягнув багато чого упродовж своєї виняткової кар’єри, однак, те, про що я хочу розповісти, сталося багато років тому. Пол і самоанський вождь Фуїно Сеніо, проводили етноботанічні дослідження у селі Фалеолупо, Західне Самоа.

У статті журналу BYU Magazine розповідається: “Село неохоче дало дозвіл одній лісозаготівельній компанії на вирубання свого лісу, щоб мати кошти на побудову школи; оскільки, за словами Кокса, “їм потрібно було обирати між дітьми та лісом, вони постали перед жахливим вибором”. Коли Кокс дізнався про домовленість з лісозаготівельною компанією, він сказав вождям, що сам оплатить будівництво школи, якщо вони ще в змозі відмовити лісозаготівельній компанії” вирубувати джунглі⁴.

Він дійсно побудував школу за допомогою бізнесменів, які мали зв’язки з Самоа⁵. Брат Кокс здобув шану й багато нагород. Серед них Goldman Environmental Prize (Премія Голдмана за збереження навколишнього середовища), яку отримують захисники навколишнього середовища. Він є втіленням людини, яка перебуває в постійному пошуку знань з метою благословити людство. Ця історія є прикладом любові до навчання і синергізму знань.

Президент Рассел М. Нельсон, ще один з моїх героїв, був піонером у пошуку методів проведення операції на відкритому серці, що значною мірою благословило людей, які живуть у наш час. Кілька років тому я попросив його розповісти про неймовірну історію здійснення операцій на відкритому серці та його визначну роль у ній. Ми якийсь час говорили про це, а потім він смиренно сказав: “Як чудово, що Господь, Який знає все, дарує нам велику радість отримання нових знань”.

У книзі 2 Нефій 9:29 читаємо: “Але бути освіченим добре, якщо прислухаєшся до порад Бога”. Знання завжди було важливим, а сьогодні ми стоїмо на порозі нових чудових наукових і технологічних досягнень. Безсумнівно, багато з них принесуть Церкві та всій людській сім’ї надзвичайну користь. Знання, старі чи нові, якщо ними користуватися в праведності, є дуже важливими.

2. Праведний вибір має значення

Багато років тому старійшина Брюс С. Хейфен, зараз почесний сімдесятник, у своєму виступі в Новій Зеландії навів комічний випадок поганого вибору. Наскільки я запам’ятав, Коржик (відомий персонаж шоу Вулиця Сезам) виграв вікторину і міг вибрати один з трьох призів. Перший—мати новий будинок через місяць. Другий—мати новий автомобіль через тиждень. Або третій—отримати чудовий коржик. Прямо зараз! І що, як ви думаєте, він обрав? Так, він обрав коржик!⁶

Ми сміялися з цього, втім вибір, який ми робимо, є надзвичайно важливим—він є вирішальним для нашого майбутнього життя і щастя. Пам’ятайте, ми є загальною сумою всіх рішень, які приймаємо. Ми живемо в час, коли майже кожне рішення обговорюється і аналізується. Багато людей майже відразу ж опираються будь-якій праведній пропозиції або принципу (див. 2 Tимофію 4:3). Під кінець свого життя пророк Легій навчав:

“Бо певно є потреба в тому, щоб була протилежність у всьому. …

Отже, люди вільні, коли вони в плоті; і все необхідне для людини надається їм. І вони вільні вибрати волю і вічне життя через великого Посередника для всіх людей, або вибрати неволю і смерть, що чекають на вас у полоні та під владою диявола; бо він прагне всіх людей зробити так само нещасними, як сам” (2 Нефій 2:11, 27).

З огляду на війну на небесах, причиною якої був план спасіння (див. Авраам 3), не дивно, що релігійні принципи, яких навчають у цьому останньому розподілі, зазнають жорстоких нападок. Але щоб не впасти у відчай, пам’ятаймо, чим закінчилася війна на небесах і чудові події, які, як ми знаємо, розпочнуться після Другого пришестя Ісуса Христа.

Великий ворог хорошого вибору—це виправдовування. Багато людей доводить, що ми не несемо відповідальності за свій вибір. Але завдяки відновленій євангелії Ісуса Христа нам відомо, що ми несемо відповідальність (див. Учення і Завіти 72:3). Ми також знаємо, перед ким будемо відповідати. Перед Спасителем! (Див. 2 Нефій 9:41; див. також Дії 4:12).

Іноді важливий вибір є досить простим. Коли я молодим місіонером служив в Англії, ми з напарником мали нагоду піти до храму. Коли ми йшли храмовою ділянкою, до нас наближався президент храму, Селвой Дж. Боєр. Побачивши наші місіонерські таблички, він підняв руку, вказуючи на нас, і запитав “Maтвій 5:48—чи ви знаєте цей вірш?” Мій напарник процитував: “Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!” Президент Боєр сказав: “Правильно. Старійшини, а чи живете ви за цією заповіддю?”

Ми не знали, що відповісти; ми знали що недосконалі! Він допоміг нам. Він поставив запитання про те, що ми робили минулі три дні. Він запитав нас, коли ми лягали спати, коли вставали, чи вивчали Писання разом та індивідуально і чи вчасно ходили проповідувати євангелію. Тоді він сказав: “Я впевнений, що ви не досконалі, але ви робили досконалий вибір минулі три дні, і це означає, що ви рухаєтеся в правильному напрямку”. Він пішов, а ми міркували над важливістю того, про що він запитав.

Легій звернувся з таким проханням, яке відлунює в словах кожного батька і матері їхнім синам і дочкам: “Я хочу, щоб ви дивилися на великого Посередника, і прислухалися до Його великих заповідей; і були вірними Його словам, і вибрали вічне життя, згідно з волею Його Духа Святого” (2 Нефій 2:28).

Нам необхідно зрозуміти, що є протилежність в усьому і що праведний вибір, який ми робимо, має вкрай важливе значення.

У молодості я прочитав вислів Гаррі Емерсона Фосдіка, відомого протестантського священика. Кажучи про вибір, він сказав: “Трагічні помилки нашого життя дуже часто здійснюються ненароком. Ми не ставили перед собою тієї поганої, ницої цілі. У нас і в думках не було такої мети. … Ось чому дорога до пекла завжди вистелена добрими намірами, і ось чому я не прихильник високих ідеалів, величних цілей, видатних рішень; але натомість я кажу, що найнебезпечнішим, що є у світі,—це прийняти їх і вважати, що ви вірите в них, а потім нехтувати повсякденними кроками, що ведуть до них. О душе моя, поглянь на дорогу, якою ти прямуєш! Той, хто бере палицю за один кінець, бере також її інший кінець. Той, хто обирає початок дороги, обирає також і пункт призначення. Саме засоби визначають кінцевий пункт”⁷.

3. Докладайте щоденних посвячених зусиль

Щоденні праведні посвячені зусилля—це краще за випадкові героїчні вчинки. Один мій друг, Джим Джардін, під час лекції в Університеті Бригама Янга зазначав, що коли він був студентом, то думав про те, щоб “присвятити [своє] життя одному величному героїчному вчинку”, однак усвідомив, що “посвячення—це не одноразова подія; це—відданість, яка виявляється щодня”⁸.

У молоді роки я також хотів випробувати себе певним героїчним вчинком. Мій прадідусь Девід Петтен Кімбол був одним з юнаків, які рятували членів загону з ручними візками Мартіна, переносячи їх через ріку Світуотер. Для мене то і був приклад посвячення, якого я так прагнув. Пізніше, коли я розмовляв зі своїм дідусем Кройзером Кімболом, він пояснив, що коли Президент Бригам Янг (1801–1877) послав чоловіків з тією рятувальною місією, він дав їм наказ зробити все можливе, щоб врятувати загін з ручними візками. Їхнє посвячення полягало в тому, щоб “іти за пророком”. Мій дідусь сказав, що послідовна праведна відданість своєму обов’язку або принципу заслуговує на велику повагу.

Яким би героїчним не був Девід Петтен Кімбол, рятуючи тих піонерів, у наш час потрібен не менший героїзм, щоб іти за пророком, виконуючи його пораду проводити менше часу в соціальних медіа, вивчати Книгу Мормона і особливо допомагати в збиранні розсіяного Ізраїля по обидві сторони завіси. Якщо ми допомагаємо збирати розсіяний Ізраїль, то будемо рятувати душі людей—як мій прадідусь допомагав рятувати життя членів загону з ручними візками.

Деякі члени Церкви кажуть, що з ентузіазмом візьмуться за роботу, якщо їм дадуть якесь важливе покликання, але не вважають служіння чи ведення сімейної історії достатньо героїчною справою, гідною їхніх постійних зусиль.

4. Будьте сильними і непохитними в питаннях праведності

Кілька років тому старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розмовляв зі своїми близькими друзями, які були менш активними в Церкві. Він сказав, що спостерігав за припливами і відпливами їхньої віри й тим, що було причиною цього. Далі старійшина Максвелл сказав:

“Вірш з Книги Мормона дає нам найкраще пояснення. Він звучить як запитання в Moсія 5:13: “Бо як може знати людина господаря, якому вона не служила, і хто є незнайомцем для неї, і далеко від думок і намірів її серця?”

Це є описом того, що, зазвичай, відбувається: хороші в усіх сенсах люди просто занурюються у вир мирських турбот. Замість того, щоб наближатися до Учителя, ми стаємо для Нього незнайомцями, а потім губимося на шляху. Хороші люди, з якими це трапляється, зазвичай не впадають у велику провину, але вони віддаляються від Спасителя, і Він стає для них незнайомцем”⁹.

Важливо, щоб ми ставили віру в нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа в центр свого життя. Чудовий президент місії змусив кожного з нас, місіонерів, вивчити напам’ять простий вислів стосовно віри і праведності, який залишається зі мною все життя. Я рекомендую його вам:

“Ні шанс, ні доля, ні загибель,
Не в змозі звабити й спинити
Твердого рішення душі10.

Мої дорогі друзі, вам потрібно виявляти рішучість, коли йдеться про праведне життя!

5. Здобувайте свій спадок праведним вибором

Серед найпрекрасніших уривків у Книзі Мормона—порада Алми своїм трьом синам—Геламану, Шиблону і Коріантону. Алма був сином Алми, пророком. Він пережив дивовижне навернення в молодому віці. Він став головним суддею свого народу і первосвящеником та пророком у Церкві. Двоє з його синів зробили правильний вибір. Але один син зробив неправильний вибір. На мою думку, найбільше значення поради Алми полягає в тому, що він давав її як батько своїм дітям. Найперше, чим він переймався, це щоб його діти мали свідчення про Бога Батька, Ісуса Христа і Святого Духа.

Алма розпочинає свої настанови в розділі 36, де він розповідає Геламанові про своє дивовижне навернення. Ангел сказав Алмі, що його буде знищено, якщо він і надалі буде протидіяти Церкві. Він свідчить, що знання, яким він ділиться, не є його власною мудрістю. Він отримав його від Бога. Алма хоче, щоб Геламан мав свідчення.

Багато з вас, якщо не більшість, має свідчення. Кожному з нас необхідне особисте свідчення. Президент Джозеф Ф. Сміт (1838–1919) сказав: “Однією помилкою, якої слід уникати святим—молодим та літнім,—є схильність жити запозиченим світлом і дозволяти, … щоб світло в їхній душі було відблиском, а не вогнем”¹¹.

Президент Гебер С. Кімбол (1801–1868), радник Президента Бригама Янга, сказав:

“Настане час, коли жоден чоловік, жодна жінка не зможуть встояти, покладаючись на чуже світло. Кожному доведеться керуватися своїм внутрішнім світлом. Якщо у вас його немає, як ви зможете встояти? …

Якщо воно не сяє у вашій душі, вам не встояти; тому прагніть свідчення про Ісуса і тримайтеся за нього, щоби, коли прийде година випробування, ви не спіткнулися і не впали”¹².

У 76-му розділі Учення і Завітів розповідається про три ступені слави, і целестіальна слава порівнюється з сонцем. Потім террестріальне царство порівнюється з місяцем, а телестіальне—із зірками (див. також 1 Коринтянам 15:41).

Цікаво, що сонце випромінює власне світло, а місяць відбиває світло, тобто “запозичує світло”. Про тих, хто успадковує террестріальне царство, у 79 вірші сказано: “Це ті, хто не є доблесними у свідченні про Ісуса”. Ми не можемо здобути целестіального царства і жити з Богом Батьком, користуючись запозиченим світлом.

Будьте вдячні, якщо у вас порядні батьки, які мають свідчення і навчили вас євангелії. Однак вам необхідно мати власне свідчення. Філософ Гете сказав: “Те, що ви запозичили від батьківського спадку, заробіть заново, щоб дійсно володіти ним!”¹³

Кожна людина зобов’язана робити праведний вибір і серйозно розмірковувати над п’ятьма порадами, якими я сьогодні поділився. Ваша головна мета—розвинути власну віру. Обставини у світі дедалі більше вимагають поглиблення особистого навернення до Небесного Батька та Ісуса Христа і Його Спокути й зміцнення віри в них.

Підготовлені до тяжких часів

Церква докладає надзвичайних зусиль, аби надати вам карту з маршрутом, що допоможе робити праведний вибір. Господь підготував нас, рядок за рядком, до “тяжких часів” (2 Tимофію 3:1), в які ми тепер живемо. Короткий перелік дій, запропонованих Першим Президентством і Кворумом Дванадцятьох Апостолів, і є цією картою з маршрутом, яка містить наступне:

Шанувати Суботній день і священний обряд причастя, на чому знову й знову наголошувалося впродовж п’яти останніх років.
Під керівництвом єпископів зміцнені кворуми старійшин і Товариство допомоги зосереджуються на меті й божественно призначених обов’язках Церкви, допомагаючи її членам укладати священні завіти й дотримуватися їх.
Радісно сприймати служіння у вищий і святіший спосіб.
Якщо від початку зосереджуватися на наших основних цілях, то храмові завіти і сімейна історія стають дуже важливою частиною шляху завітів.

Під час генеральної конференції 2018 року було внесено додаткові зміни, мета яких врівноважити те, що відбувається в церкві і в домівках. Мета цих змін—за підтримки Церкви зробити Суботній день зосередженим на домівці. У моєму виступі, який було схвалено Першим Президентством і Кворумом Дванадцятьох Апостолів, було проголошено про цілі та благословення, пов’язані з цими змінами. Серед нещодавніх нових змін є ще й такі:

Поглиблення навернення до Небесного Батька і Господа Ісуса Христа та зміцнення віри в Них.
Зміцнення окремих осіб та сімей завдяки зосередженим на домівці та підтримуваним Церквою навчальним матеріалам, які допомагають радісно жити за євангелією.
Вшанування Суботнього дня, зосередженого на обряді причастя.
Надання допомоги всім дітям Небесного Батька по обидві сторони завіси шляхом ведення місіонерської роботи й отримання обрядів і благословень храму¹⁴.

Якщо ви праведно будете виконувати дану пораду, це благословить вас зараз і упродовж усього життя.