2019
Томіка Барнс---Алабама, США
Серпень 2019


Портрети віри

Томіка Барнс

Алабама, США

Tomicka with her nephew

Після церкви Томіка любить гратися зі своїм новонародженим племінником Айденом, на цьому фото йому 2 місяці.

Tomicka writing

“Коли вам важко і не хочеться молитися або читати Писання, чи йти до Церкви, робіть це, поки не з’явиться бажання,---каже Томіка, яка малює, щоб зняти стрес.--- Творчість---хороший лікувальний засіб”.

Tomicka playing the ukelele

Упродовж років Томіка співає партію альта у тріо. Це тріо виступає в церкві, на весіллях та на міжрелігійних різдвяних концертах. “Я обрала укулеле, тому що завжди хотіла навчитися грати на якомусь інструменті,---каже вона.--- Це була давня мрія. Я ще не дуже добре вмію, однак мені подобається”.

Віра Томіки похитнулася не тому, що вона дізналася про заборону священства; причиною стали припущення, які висловлювали деякі святі останніх днів стосовно цього обмеження. Перед Томікою постав вибір: піти з Церкви чи триматися за жезл. Завдяки Книзі Мормона вона трималася міцно.

Леслі Нільссон, фотограф

Tomicka Barnes

Я виросла в Церкві. Я ходила до Початкового товариства, завершила програму Товариства молодих жінок. Мені це подобалося. Моїми найкращими друзями були cвяті останніх днів. Однак, коли я поїхала навчатися в коледжі, моя активність у Церкві не була такою, якою мала б бути.

Я ніколи не сумнівалася, що євангелія істинна, втім після коледжу я дещо прочитала про заборону висвячувати у священство афроамериканцців. Це дійсно почало мене непокоїти—не стільки сама заборона, скільки те, що казали люди про причини тієї заборони.

Дехто казав таке: “Ви не були такими ж доблесними під час війни на небесах” або “Ви не такі ж розумні або не настільки ж вірні”. Усе те ніяк не поєднувалося з тим, що я дізналася про істину від своєї мами, від інших чорношкірих членів Церкви, які є дійсно хорошим прикладом віри, і навіть від сповнених віри чорношкірих людей поза Церквою.

Настав момент—криза віри,—коли я подумала, що залишу все це. Але в ту ж мить прийшла думка: “А Книга Мормона істинна? Чи віриш ти в те, що вона істинна?”

Я могла відповісти: “Так, без тіні сумнівів я вірю в те, що вона істинна”. Потім Дух сказав мені: “Тоді, якщо Книга Мормона істинна, то й усе інше—також”.

Я отримала відчуття, що євангелія—досконала, а люди—ні. Отже, мені слід нагадувати собі знову й знову, що іноді люди роблять і кажуть те, що не співпадає з тим, чого навчає євангелія.

Дехто в церкві буде казати щось помилкове. Євангелія—досконала, а люди—недосконалі. Церква—для недосконалих людей. Ми намагаємося стати досконалими, але нам все ще далеко до мети.

Одна подруга поставила мені пряме запитання: “Як ти можеш залишатися, знаючи все це?” Я відповіла: “Завдяки свідченню про Книгу Мормона”. Я вірю, що вона істинна. Ні, я знаю, що вона істинна.

Саме тому я й залишилася.